Справа № 203/4218/22
Провадження № 2/0203/429/2023
(ЗАОЧНЕ)
03.10.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сливчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
07 листопада 2022 року поштою від представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Пухальської Ірини Станіславівни до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11340,61грн.
І. Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України зазначило, що 08.06.2021 року о 21:30 годині біля будинку № 87 по вулиці Машинобудівній в Кальміуському районі в м. Маріуполь, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю: автомобіля Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику вказаного транспортного засобу. За поясненнями позивача, згідно з постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.07.2021 року, справа № 264/4275/21, відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Водночас ОСОБА_1 на момент ДТП не застрахував цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», інформація про що була відсутня в базі даних МТСБУ.
Як зазначив позивач, понесені витрати, пов'язані з регламентною виплатою загалом становлять 11340,61грн, з яких: 8840,61 грн - вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № 71 з експертної оцінки колісного транспортного засобу, 2500,00 грн - витрати на проведення експертного дослідження. Тому, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 11340,61 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
09.11.2022 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, щодо місця реєстрації відповідача - ОСОБА_1 , проте станом на 30.12.2022 року відповідь з Управління з оформлення паспортних документів та реєстрації місця проживання Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради до суду не надійшла. Як видно з довідки про доставку електронного листа, запит суду не було отримано. При цьому Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року на території держави було введено воєнний стан. При цьому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 року № 2119-ІХ, від 21.04.2022 року № 2212-IX та від 22.05.2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні було продовжено.
09.11.2022 року судом було направлено запит до Національна соціальна сервісна служба України про надання інформації з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо відповідача ОСОБА_1 , у відповідь на який 29.12.2022 року надійшла відповідь, що станом на 12.12.2022 року інформація про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Цивільний позов не відповідав вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому ухвалою суду від 30 грудня 2022 року був залишений без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення недоліків.
02 лютого 2023 року у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви та надав суду заяву про усунення недоліків разом з виправленою редакцією позовної заяви відповідно до кількості сторін та платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 07 лютого 2023 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 21.02.2023 року подав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
У судові засідання, призначені на 05.04.2023 року, 20.06.2023 року, 03.10.2023 року, відповідач, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, відзив на позовну заяву не подав. У зв'язку з цим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК Країни, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01.07.2021 року, справа № 264/4275/21, ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., стягнуто судовий збір у розмірі 454,00 грн. (набрала законної сили станом на 12.07.2021 року). Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 08.06.2021 року о 21 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом Ford Transit номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись біля будинку № 87 по вул. Машинобудівній в Кальміуському районі м. Маріуполі, при русі заднім ходом допустив наїзд на транспортний засіб Opel Omega номерний знак НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України. Він же, 08.06.2021 року о 21 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом Ford Transit номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись біля будинку № 87 по вул. Машинобудівній в Кальміуському районі м. Маріуполі, став учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишив, для встановлення особи водія та транспортного засобу проводились розшукові заходи. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України (а.с.8-9).
За відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ за транспортним засобом, Ford Transit реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виявлено наявності чинного договору внутрішнього страхування (а.с.50).
Водієм транспортного засобу Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було складено та направлено повідомлення від 01.07.2021 року про ДТП на адресу МТСБУ (а.с.6-7).
Власником транспортного засобу Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було складено заяву від 01.07.2021 року на адресу МТСБУ щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 08.06.2021 року о 21 годині 30 хвилин біля будинку № 87 по вул. Машинобудівній в Кальміуському районі м. Маріуполі, за участю транспортного засобу Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Ford Transit, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 (а.с.10-18).
Розмір регламентної виплати 11340,61грн, яка була виплачена потерпілій особі МТСБУ підтверджується матеріалами справи, а саме копіями: звіту № 71 з експертної оцінки колісного транспортного засобу від 29.07.2021 року з додатками, в тому числі ремонтна калькуляція № 71 від 29.07.2021 року; фото таблиця; акту огляду; квитанція № 0.0.6553181361.1 від 29.07.2021 року про сплату потерпілою особою ОСОБА_2 2500,00 грн за авто товарознавче дослідження; наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 »; довідки МТСБУ № 1 від 06.08.2021 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих; платіжне доручення від 09.08.2021 року № 1102367 на суму 11340,61грн (а.с. 19-54).
Відповідач не виконав в добровільному порядку регресні вимоги МТСБУ (сума регресної вимоги: 11340,61 грн), про що зазначено в повідомленні від 12.08.2021 року (а.с. 55).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу несплати відшкодування ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 11340,61грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Підпунктом «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її завдання транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача в порушення вимог п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не була застрахована.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача про те, що майнова шкода власнику автомобіля Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 завдана в результаті ДТП, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, до яких відповідач не належить.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанова КЦС ВС від 13.02.2019 року, справа № 369/13976/15?ц; постанова КЦС ВС від 27.03.2019 року, справа № 806/2?1093/2011).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують наявність у позивача права вимагати від відповідача відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в загальному розмірі 11340,61 грн, яка була сплачена позивачем потерпілій особі (8840,61грн - вартість відновлювального ремонту, пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту № 71 від 29.07.2021 року з експертної оцінки колісного транспортного засобу + 2500,00 грн - витрати потерпілої особи за авто товарознавче дослідження автомобіля), заподіяної власнику автомобіля Opel Omega, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце 08.06.2021 року о 21 годині 30 хвилин біля будинку № 87 по вул. Машинобудівній в Кальміуському районі в м. Маріуполі, з вини відповідача.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
На підставі наведеного вище, суд, вважаючи доведеним факт сплати позивачем страхового відшкодування у зазначеному в позові розмірі та наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (платіжне доручення від 24.10.2022 року № 9807368 на суму 2481,00 грн).
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11340,61 грн (одинадцять тисяч триста сорок гривень 61 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ф.М. Ханієва