справа № 208/11776/23
№ провадження 1-кп/208/5/24
Іменем України
15 січня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041160001684 від 04.12.2023 року і угоду про визнання винуватості від 28.12.2023 року, укладену між прокурором Кам?янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Кірове Бериславського району Херсонської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
28.12.2010 р. Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 01.07.2013 умовно-достроково, невідбута частина покарання 1 рік 1 місяць 14 днів;
19.11.2014 р. Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 24.06.2021 по відбуттю строку покарання;
23.03.2023 р. Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік,
Згідно обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12023041160001684 від 04.12.2023 року і угоди про визнання винуватості від 28.12.2023 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст.185, ст.186, ст.190 КК України, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 КК України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 № 3429-IX), в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
26.11.2023 приблизно о 16.00 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 проходив біля буд. АДРЕСА_2 , де побачив ОСОБА_6 , який у руці тримав свій мобільний телефон "Doogee S86" ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме зазначеного мобільного телефону.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи у вказаний день та час в зазначеному місці, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та, діючи відкрито, рукою вихопив з руки останнього мобільний телефон «Doogee S86»6/128 Gb, ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 вартістю 4390,00 грн., який на праві власності належить ОСОБА_6 .
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 4390,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
28 грудня 2023 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, за адресою: м. Кам'янське, вул. Ігнатія Ясюковича, 5, у присутності адвоката ОСОБА_7 на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно змісту укладеної та підписаної сторонами угоди, обвинувачені зобов'язуються беззастережно визнати свою винуватість в обсязі пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду, сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді, сприяти у виявленні чи припиненні інших кримінальних правопорушень.
Потерпілий у цьому провадженні, ОСОБА_6 , у відповідності з ч. 4 ст. 469 КПК України надав письмову згоду на укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості.
З урахуванням обставин кримінального провадження, сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 років.
На підставі ст. 71 КК України частково, у виді 1 місяця позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.03.2023. Остаточно призначити до відбування 7 років 1 місяць позбавлення волі.
Сторони, підписуючи вказану угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України. Підстави оскарження вироку, яким затверджена угода, в апеляційному порядку, що визначені в ч. 4 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені ч. 3 ст. 424 КПК України, обвинуваченому роз'яснено.
Також наслідком укладання угоди для обвинуваченого є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
У разі невиконання обвинуваченим угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, яким затверджена угода, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку. Крім того, обвинувачений розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що між ним та прокурором укладено угоду про визнання винуватості у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України з призначенням йому вказаного покарання. Злочин вчинив при зазначених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості обставинах, просить затвердити укладену між ним і прокурором угоду.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, враховуючи згоду потерпілого на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і строку покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України відноситься до тяжких злочинів, тому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, в даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань. Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому визнання ними винуватості є цілком виправданим.
Таким чином ОСОБА_4 , винний у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
З урахуванням винуватої особи, ступеню та характеру сприяння обвинуваченим у проведенні досудового розслідування щодо нього, характеру і тяжкості скоєного, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, наявності суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, те що обвинувачені офіційно не працюють, за місцем мешкання скарги відсутні, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставини, яка обтяжує покарання -рецидив злочинів, суд прийшов до висновку, що ці обставини враховані угодою про визнання винуватості і знайшли своє відображення в узгодженому покаранні, тому вважає за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.12.2023 року, укладену між прокурором Кам?янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до затвердженої угоди про визнання винуватості, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років.
На підставі ст. 71 КК України частково, у виді 1 місяця позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.03.2023. Остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід залишити у вигляді домашнього арешту, до набрання вироку законної сили.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 20 грудня 2023 року № 208/11479/23 на мобільний телефон "Doogee S86" ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з позбавленням власника майна, а саме потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на відчуження та розпорядження вказаним майном, залишивши за ним право користування, скасувати.
Речовий доказ мобільний телефон "Doogee S86" ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , повернути потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , речові докази: оптичний диск «VIDEX»
№ ZTE21082307:19 з відеозаписом та копію договору № 748-23011958 від 26.11.2023 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи від 22.12.2023 року за № 5463 у сумі 200 (двісті) грн.00 коп.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через суд, який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1