справа № 208/165/24
№ провадження 1-кс/208/134/24
Іменем України
19 січня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -
Дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернулась до суду із клопотанням погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
У своєму клопотанні просить суд накласти арешт кошти, які обліковуються (знаходяться) на банківській картці АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) за номером № НОМЕР_1 .
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились надали заяву про розгляд клопотання їх участі, просили задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши надані суду матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання ЧЧ Кам'янського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , котрий просить ужити заходів до невідомої особи, котра 03.01.2024 року близько о 12.00 години, під приводом купівлі мобільного телефону «Ксіомі редмі» нот 11 у мережі «ОЛХ», за допомогою месенжера "Вайбер" веріфікованого з мобільного телефону НОМЕР_2 , шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 у сумі 2500 гривень, які останній самостійно, добровільно однією транзакцією перерахував на банківську картку НОМЕР_1 , та гроші назад не отримав (ЄО№174 від 03.01.2024).
За даним фактом СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, внесеного відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань№ 12024046160000007 від 04.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Під час допиту потерпілого ОСОБА_5 останній повідомив, що 03.01.2024 о 11 годині 30 хвилин на сайті ОЛХ розмістив оголошення про продаж мобільного телефону Ксіомі Редмі нот 11, вартість 8000 гривень.
03.01.2024 приблизно о 12 годині на його номер телефону НОМЕР_3 у месенджері Viber надійшло повідомлення з мобільного номер телефону НОМЕР_4 , раніше невідома жінка почала цікавитись мобільним телефоном, останній розповів все про мобільний телефон і жінка сказала що оформлюємо замовлення. Надіслала потерпілому посилання для того щоб ввів свої банківські дані для отримання грошових коштів, ОСОБА_5 ввів дані своєї банківської картки НОМЕР_5 , ввів баланс своєї картки і було відхиллено. Жінка порекомендувала мені звернутись до технічної підтримки сайт ОЛХ, потерпілий написав повідомлення із вказаною своєю причиною і йому надіслали картку НОМЕР_1 для нібито верифікації. Потерпілий здійснив переказ грошових коштів і йому надіслали повідомлення, що не пройшов верифікацію і попрохали здійснити ще раз, потерпілий сказав що більше не буде перераховувати грошові кошти і попрохав повернути свої.
Технічна підтримка сказали поповнити баланс банківської картки на суму 2500 і надіслати на раніше надану ними кратку, для того щоб вони повернули 5000 гривень, але відмовився.
Жінка почала запитували у повідомленнях що там по введенню даних, ОСОБА_5 сказав що вони шахраї і скинув їм відеозапис з ОСОБА_6 як шахрайським шляхом заволодівають грошовими коштами осіб. Жінка одразу ж видалила всю бесіду у додатку Viber.
Скрин шоти переписки не збереглись. Посилання також відсутнє.
Оскільки є підстави вважати, що гроші, які знаходяться на вказаному відкритому рахунку набуті кримінально протиправним шляхом та отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, дізнавач просить накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на банківській картці АБ «УКРГАЗБАНК» № НОМЕР_1 .
Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Так, слідчий у своєму клопотанні просить накласти арешт на майно у запобіганні можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Окрім цього, частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України, ст.173 КПК України.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що гроші, які знаходяться на вказаному відкритому рахунку набуті кримінально протиправним шляхом та отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому необхідно накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на банківській картці АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) за номером № НОМЕР_1 про арешт майна, підлягає задоволенню, але в межах внесеної суми.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, задовольнити частково.
Накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на рахунку АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280) за номером № НОМЕР_1 у розмірі 2 500,00 грн., в межах кримінального провадження № 12024046160000007, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В іншій частині клопотання, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1