справа № 208/357/24
№ провадження 1-кс/208/97/24
Іменем України
16 січня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , прокурора Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
22.07.2010 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186, ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, додатковий захід - конфіскація майна; звільнився 26.11.2012 умовно-достроково, невідбута частина покарання 1 рік 7 місяців 17 днів;
14.05.2015 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком 1 рік;
17.06.2016 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;
05.04.2017 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком від 17.06.2016, до відбування 4 роки 2 місяці позбавлення волі; звільнився 07.11.2018 по відбуванню строку покарання;
29.04.2020 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці, звільнився 16.06.2023 по відбуванню строку покарання,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та / або суду так, як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення за який законом передбачено суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Суворе покарання може спонукати підозрюваного до недотримання належної процесуальної поведінки та до вчинення дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин. Окрім того підозрюваний не має сталих соціальних зв'язків у м. Кам'янському (постійного місця роботи, місця реєстрації, осіб на утриманні), що вказує на те, що він має можливість у будь-який момент залишити межі міста та області з метою переховування від органів досудового розслідування (це підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, в тому числі поясненнями самого підозрюваного, копією його паспорту). Це вказує на те, що підозрюваний не збирається дотримуватись належної процесуальної поведінки та у подальшому буде вчинювати подібні дії.
Вчините інше кримінальне правопорушення так, як підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення саме майнової спрямованості з метою заробітку коштів (що підтверджується довідкою про судимість підозрюваного). При цьому підозрюваний не має постійного місця роботи та заробітку. Окрім того необхідно зазначити, що підозрюваний вчиняє злочини саме майнової спрямованості з 2010 року. за що має велику кількість незнятих та непогашених у встановленому законом порядку судимостей. Все це у сукупності вказує на те, що вчинення кримінальних правопорушень майнової спрямованості може бути є джерелом заробітку для підозрюваного. Все це вказує у подальшому підозрюваний може вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення з метою заробітку коштів, перебуваючи під дією більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, посилався на обставини зазначені в клопотанні, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У провадженні СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024041160000059 від 13.01.2024 за ч.4 ст.186 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст. 185, ст. 186, ст. 187, ст. 190 КК України, маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 КК України.
12.01.2024 приблизно о 19.35 год. ОСОБА_5 зайшов у приміщення магазину "Аврора" (ТОВ "Вигідна покупка"), що розташований за адресою: вул. Соборна 6-А, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл., при цьому маючи умисел на таємне викрадення звідти майна, яке може мати майнову цінність.
Реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи у вказаний час у торговельному залі зазначеного магазину "Аврора", ОСОБА_5 взяв з полиці троє бездротових навушників. При цьому поряд із ОСОБА_5 знаходилась свідок ОСОБА_7 , через що ОСОБА_5 вважав що його дії помічені останньою. Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, з метою доведення його до кінця, 12.01.2024 о 19.38 год. ОСОБА_5 , штовхнувши свідка ОСОБА_7 , утримуючи викрадене майно при собі, вибіг за магазину "Аврора" та втік. Таким чином дії ОСОБА_5 , розпочаті як таємне викрадення чужого майна, були виявлені свідком, незважаючи на це були продовжені як відкрите викрадення чужого майна.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
14.01.2024 приблизно о 18.30 год. ОСОБА_5 перебував біля магазину "RUDI", що розташований за адресою: пр. Аношкіна, буд.24-Б, м. Кам'янське, Дніпропетровська обл. Там він побачив раніше незнайому йому особу похилого віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в руках тримала належну їй сумку із майном. В цей момент у ОСОБА_5 раптово виник протиправний умисел, спрямований на відкрите викрадення у ОСОБА_8 вказаної сумки.
Реалізуючи свій протиправний умисел, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, перебуваючи у вказаний час в зазначеному місці, ОСОБА_5 підійшов ззаду до ОСОБА_8 та рукою вихопив з рук останньої сумку шкіряну чорного кольору "KENGULUNA", в якій знаходились гроші у сумі 1500 грн., пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобільний телефон "Realme С11 2021" ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 із sim-картою оператора мобільного зв'язку "Kyivstar" НОМЕР_4 , пляшка горілки "Хортиця Срібна" об'ємом 0,1 л, штопор металевий сірого кольору.
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майном при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення втік та отримав реальну можливість розпоряджатись викраденим майном. Тобто ОСОБА_5 довів свій протиправний умисел до кінця.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Таким чином останній повідомлений про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_5 до вчинення злочину у якому він підозрюється, а саме: показаннями свідка ОСОБА_9 зафіксованими у протоколі допиту останньої; показаннями свідка ОСОБА_7 , зафіксованими у протоколі допиту останньої; результатами пред'явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_9 , зафіксованими у протоколі пред'явлення осіб для впізнання за участю останньої; показаннями потерпілої ОСОБА_8 , зафіксованими у протоколі допиту останньої; результатами пред'явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 , зафіксованими у протоколі пред'явлення осіб для впізнання за участю останньої; показаннями свідка ОСОБА_10 , зафіксованими у протоколі допиту останнього; іншими доказами у їх сукупності.
На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетний ОСОБА_5 .
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;
- вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості;
Ризики переховування від органів досудового розслідування та вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості обґрунтовує: тяжкістю злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця роботи та заробітку.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_5 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, вчините інше кримінальне правопорушення майнової спрямованості, з огляду на таке.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, який є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання від 7 до 10 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_5 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024041160000059 від 13.01.2024 за ч.4 ст.186 КК України, до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.03.2024 року, включно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 182, ч. 4 ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 60 560,00 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 14.03.2024 року:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1