Справа № 461/5075/23
Провадження № 2/461/136/24
17.01.2024 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Феник Л.М.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до
Львівської міської ради
(79005, м. Львів, пл. Ринок, 1; ЄДРПОУ: 04055896)
про визнання права власності за набувальною давністю,
встановив:
Фактичні обставини справи, суть клопотання та дані про особу, яка його заявила, суть питання, яке вирішується судом.
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2023 року відкрито провадження у вищезазначеній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.
У підготовчому судовому засіданні 17.01.2024 представником Львівської міської ради до суду подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація про визнання спадщини відумерлою. Згідно позовних вимог Львівська міська рада просить у задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_2 , відмовити та визнати спадщину на квартиру АДРЕСА_3 , відумерлою.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Цап А.Р. заперечила стосовно прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом. Зауважила, що представником відповідача подану зустрічну позовну заяву з порушенням строку встановленого ст. 193 ЦПК України. Окрім того, вказує, що Львівською міською радою вже подано позов про визнання спадщини відумерлою з тим самим предметом та з тих самих підстав. У даній справі, ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 10.05.2022, відкрито провадження у справі.
Таким чином, за твердженням представника позивача, правові підстави для прийняття зустрічного позову відсутні.
Дослідивши матеріали справи та зустрічну позовну заяву, а також оцінивши доводи сторін, суд прийшов до наступних висновків.
Мотиви та висновки суду, а також положення закону,
яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Згідно положень ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.
Як убачається зі змісту зустрічної позовної заяви, Львівська міська рада у прохальній частині зустрічної позовної заяви просить визнати спадщину на квартиру АДРЕСА_3 , відумерлою.
Заявлені у зустрічному позові вимоги відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом про визнання права власності за набувальною давністю, що істотно розширює предмет доказування. Вимоги за первісним та зустрічним позовом виникають з різних правовідносин, хоча і стосуються одного об'єкту нерухомого майна.
При цьому, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, об'єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.
Окрім того, судом встановлено, що у провадженні Галицького районного суду перебуває цивільна справа № 461/22227/22 за позовом Львівської міської ради до Першої Львівської Державної нотаріальної контори про визнання спадщини відумерлою, у якій ухвалою суду від 10.05.2022 відкрито провадження.
Також, судом встановлено, що представником Львівської міської ради подану зустрічну позовну заяву із значним пропуском строку встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України. Так, за нормою згаданої статті процесуального закону, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Примірник позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження відповідачем було отримано 17.07.2023. Таким чином, представником відповідача пропущено строк для звернення до суду із зустрічною позовною заявою. У свою чергу, доводи представника ЛМР про те, що такий строк пропущений внаслідок зміни представників є безпідставним, адже юридична особа до якої пред'явлено позов Львівська міська рада володіла усією необхідною інформацією щодо даного провадження, а даних про неможливість своєчасного забезпечення участі представника та подачі відповідної заяви протягом такого тривалого проміжку часу в ході провадження не встановлено
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст. 126 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У свою чергу, частиною першою статті 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Згідно статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми статті 126 ЦПК України за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Наведене свідчить про те, що право на подання зустрічної позовної заяви може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Згідно положень ч.3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що спільний розгляд вказаних первісного та зустрічного позовів є недоцільним, а тому суд вбачає визначені законом підстави для повернення зустрічної позовної заяви заявнику.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом у загальному порядку.
Керуючись ст.ст.260, 193, 353 ЦПК України,
постановив:
У прийнятті зустрічної позовної заяви Львівської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради про визнання спадщини відумерлою відмовити.
Зустрічну позовну заяву повернути представнику Львівської міської ради та роз'яснити право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 23 січня 2024 року
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький