1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/552/24 1-кп/335/494/2024
23 січня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 42023082370000308, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який здобув середню спеціальну освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді гранатометника 1-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
На розгляді в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя перебуває вищевказане кримінальне провадження, в якому ухвалою суду від 17.01.2024 призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що строк дії ухвали слідчого судді про застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 24.01.2023, проте підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 , яка приймала участь в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, з урахуванням думки обвинуваченого не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд доходить наступного висновку.
Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2023 до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначенням застави. Строк дії ухвали було продовжено ухвалою слідчого судді від 21.12.2023 - до 24.01.2024.
Вирішуючи клопотання прокурора суд бере до уваги обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК України, для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором наведено достатню кількість переконливих доводів існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої імовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснювати такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізувати в майбутньому.
Тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому, у сукупності із даними про його особу, дають суду підстави вважати, що у разі незастосування до обвинуваченого запобіжного заходу він переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи. Отже, зазначені вище ризики є реальними, оскільки обвинувачений на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування щодо нього запобіжного заходу.
У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості інкримінованого йому діяння, забезпечує можливість перешкодити обвинуваченим інтересам правосуддя та ухиленню від суду, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є виправданим та відповідає виключності даного запобіжного заходу.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, суд враховує конкретні обставини інкримінованого обвинуваченому діяння, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан обвинуваченого, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, та вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання суду, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314-316, 369-372 376, 395КПК України, суд
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 23 січня 2024 року до 22 березня 2024 року включно.
Визначити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок від тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA378201720355249002000001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу - застава ОСОБА_5 .
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
-не відлучатись з м. Запоріжжя без дозволу суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-прибувати до суду за першою вимогою;
-утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 .
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 22.03.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Повний текст ухвали складений 24.01.2024.
Суддя ОСОБА_1