233 Справа № 233/7868/23
про призначення судового розгляду
18 січня 2024 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023020000000173 від 18 серпня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,-
18 грудня 2023 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 22023020000000173 від 18 серпня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 грудня 2023 року головуючим для розгляду кримінального провадження визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Зазначив, що інший запобіжний захід за приписами ст. 176 КПК України до обвинуваченого за цією статтею не може бути застосований.
Додав, що справа підсудна Костянтинівському міськрайонному суді, підстав для повернення обвинувального акту та закриття кримінального провадження не вбачається, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні не заперечували з приводу призначення справи до судового розгляду. Разом з тим заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, оскільки ризики про які говорив прокурор не підтверджені доказами. Зазначив, що не знав, про те, що стосовно нього ведеться слідство та спокійно переміщався по Україні. З моменту подій які йому інкримінуються пройшло майже 10 років.
Захисник заперечував щодо обрання запобіжного заходу, просив врахувати давність вчинення правопорушення, а також того, що обвинувачений не переховувався, жив відкритим життям, має сталі соціальні зв'язки та може проживати в місці Костянтинівка, перебуваючи під домашнім арештом, а тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
З приводу призначення справи до розгляду.
Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Щодо клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора дійшов такого висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи громадянином України, не пізніше березня 2014 року, більш точний час не встановлено, добровільно вступив до терористичної організації «Донецька народна республіка» у т.зв. «Славянский полк». Перебуваючи у складі вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_4 виконував обов'язки, пов'язані із здійсненням контрольно-пропускного режиму (перевірка документів, що посвідчують особу, здійснення огляду транспортних засобів, особистих речей громадян тощо) на блок-пості, розташованому на виїзді/в'їзді у м. Костянтинівка Донецької області у напрямку м. Донецьк, що перебував під координуванням представників російської федерації.
У подальшому, у період з квітня по травень 2015 року ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою отримання грошової винагороди, здійснював агітаційну діяльність, спрямовану на пошук та залучення осіб до вступу (вербування) до незаконних збройних формувань «Донецької народної республіки» шляхом розповсюдження листівок, проведення роз'яснювальних бесід тощо серед мешканців м. Костянтинівка Донецької області та розміщення публікацій у соціальної мережі «Вконтакте» під іменем « ОСОБА_6 » у спільнотах « ОСОБА_7 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та « ОСОБА_8 » (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне обрати останній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
- ризик незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які проживають в м. Костянтинівка, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 до моменту затримання проживав у місті Костянтинівка Донецької області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування. Крім того, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_4 , до т.зв. «днр» та окупаційних військ рф перебування ОСОБА_4 на волі може створити передумови для вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 574/2022 від 12 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022 від 07 листопада 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 58/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України 26 липня 2023 року № 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
За приписами ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114---2, 258-258--6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Крім того, відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України
Під час дії на території України воєнного стану, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 258-3 КК України, а тому суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом на теперішній час не встановлено.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, суд, відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Що стосується клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зазначити наступне.
За приписами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого засідання, суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених у розділі ІІ цього кодексу.
Та обставина, що в клопотанні прокурора зазначено «продовжити» запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, а не «обрати» не може слугувати підставою для відмови у клопотанні прокурора, оскільки терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника слід відмовити..
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314-316, 176, 177, 182, 183, 372, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023020000000173 від 18 серпня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України на 16 годину 00 хвилин 25 січня 2024 року в умовах особливої роботи Костянтинівського міськрайонного суду в режимі відеоконференції.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, обвинуваченого та захисника.
Відмовити в задоволенні клопотання захисника про застосування до ОСОБА_9 домашнього арешту.
Задовольнити частково клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» строком на 60 діб до 17 березня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для організації виконання.
На ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченим, захисником, прокурором може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: