Справа № 523/16388/23
Провадження №2/523/1141/24
"22" січня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу,
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 97-193 від 07 червня 1997 року квартири АДРЕСА_1 , який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , який зареєстрований і оформлений на Одеській універсальній біржі «Вітязь».
В обґрунтування вимоги позивачка вказувала на те, що ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , як продавець, та позивачка, як покупець, виконали всі істотні умови договору, продавці звільнили квартиру, а покупець зареєструвала право власності на неї, вселилася і проживала там. На даний час позивачка має намір розпорядитися своєю власністю, тому виникла необхідність у визнанні договору купівлі-продажу дійсним через відсутність його нотаріального посвідчення.
12 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд відповідно до ст.279 ЦПК України.
Сторони у засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи повідомлялися належним чином.
В матеріалах справи є заява позивачки про підтримання заявлених вимог, про слухання справи за її відсутності.
Відповідачка повідомлялася про слухання справи належним чином шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою реєстрації, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, тому відповідно до п. 4 ч. 8 і ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачка вважається повідомленою належним чином.
Судова повістка на ім'я третьої особи - Одеської універсальної біржі «Вітязь» також повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Справа розглянута в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін відповідно до ст.279 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 07 червня 1997 року ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , продала, а ОСОБА_3 купила квартиру, яка складається із двох кімнат, житловою площею 27,5 кв.м, загальною площею 44,9 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 . Договір зареєстрували на Одеській універсальній біржі «Вітязь», реєстраційний № НОМЕР_1 , але нотаріально його не посвідчили.
11 серпня 1997 року на підставі даного договору за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на придбаний об'єкт нерухомості в ОМБТІ під № 190 у реєстровій книзі 234 пр на сторінці 90.
10 жовтня 2015 року ОСОБА_3 , уклавши шлюб з ОСОБА_6 , змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 ».
З матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу № 97-193 від 07 червня 1997 року квартири АДРЕСА_1 . Свої зобов'язання за правочином сторони виконали у повному обсязі: продавці звільнили квартиру, передавши ключі, і прийняли плату за неї, а покупець ОСОБА_3 вселилася у квартиру, сплативши за це її вартість, 22 серпня 1997 року зареєструвала своє місце проживання у ній, тобто сторонами були дотримані всі вимоги статті 224 ЦК України.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений 07 червня 1997 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю-продаж майна.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу»: біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.
У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК Української РСР, який діяв на час укладення угоди, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати її дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Отже, передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено як біржову операцію між продавцем ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , та покупцем ОСОБА_7 .
З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу № 97-193 від 07 червня 1997 року, оформленого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», дійсним.
Здійснивши державну реєстрацію у Одеському міському бюро технічної за реєстровим № 190 права власності за ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно, держава цим самим визнала її право власності на квартиру АДРЕСА_1 , як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.
Отже, на підставі викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, оскільки зазначена угода цілком виконана сторонами, протизаконних дій не містить, і була укладена на біржі відповідно до норм Закону України «Про товарні біржі», який діяв на той час, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-78, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Одеська універсальна біржа «Вітязь», про визнання дійсним договору купівлі-продажу задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 97-193 від 07 червня 1997 року, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований 07 червня 1997 року Одеською універсальною біржею «Вітязь», укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які продали, та ОСОБА_8 , яка купила вказану квартиру.
Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.
Рішення складено 22 січня 2024 року.
Суддя