Справа № 947/1226/24
Провадження № 1-кс/947/1108/24
23.01.2024 року
м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчої ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Підставою внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань послугувала інформація 2 управління ГУ ВБ СБ України щодо отримання інформації про особу, яка в умовах правового режиму «Воєнний стан» вчиняє дії, спрямовані на усунення перешкод в перетині державного кордону України особам мобілізаційного віку, які в подальшому перетинають державний кордон України згідно «Правил перетинання державного кордону України», затверджених ПКМ України № 57 від 27.01.1995, з корисливих мотивів.
Проведеним комплексом оперативно-розшукових заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій, достеменно встановлено що на території Одеської області діє група осіб, яка здійснює пошук чоловіків віком від 18 до 60 років, які намагаються ухилитись від призову та яким необхідно перетнути державний кордон України, проте на даний час законним шляхом цього зробити не можуть, у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану. В ході спілкування з такими особами учасники групи пропонують надати допомогу у незаконному перетині державного кордону України за грошову винагороду у розмірі 6000 доларів США, шляхом виготовлення для таких осіб завідомо неправдивих висновків військово-лікарської комісії, на підставі яких особа звільняється від військової служби та може безперешкодно перетнути державний кордон України. Після отримання згоди від зацікавленої в перетині державного кордону особи на надання такої допомоги, учасники групи вказують час та місце передачі грошових коштів. Через деякий час після отримання коштів від зацікавлених осіб, учасники групи вказують місце, дату та час, де така особа може отримати придбаний нею висновок військово-лікарської комісії.
Станом на теперішній час досудовим розслідуванням встановлені особи, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем розташування якого, за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, 29.11.2023 року був проведений санкціонований обшук, в ході якого виявлено та вилучено речі, зазначені в клопотанні слідчого, які, в подальшому, визнані речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
11.01.2024 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси винесено ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках вищевказаного кримінального провадження повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків. Вказану ухвалу отримано 18.01.2024, що підтверджується відповідною розпискою.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Слідча в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав викладених письмово.
Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти накладення арешту на вилучену печатку лікаря ОСОБА_6 . Крім того, зазначив, що строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна пропущений. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою слідчого про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
Відповідно до ст.ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно підлягає частковому задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.
У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3 ст.170 КПК України, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об'єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв'язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
Накладення арешту на печатку лікаря необхідно для проведення її огляду, проведення відповідних судових експертиз з метою встановлення наявності доказів.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_4 , про пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, зазначаю наступне: ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 11.01.2024 року клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - повернуто прокурору, надано 72 години для усунення недоліків, яку було фактично отримано прокурором 18.01.2024 року. У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає, що доводи представника щодо пропуску строку звернення із клопотанням про накладення арешту на майно не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що недоліки зазначені в ухвалі слідчого судді про повернення клопотання прокурору усунуті, тому захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Разом з тим, враховуючи обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, в частині заборони права розпорядження зазначеного в клопотанні майна.
Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001194 від 06.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 29.11.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: печатку лікаря ОСОБА_6 в корпусі зеленого кольору
із забороною права розпорядження майном.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1