24 січня 2024 року
м. Київ
справа №400/2502/23
адміністративне провадження №К/990/163/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №400/2502/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про проходження публічної служби,
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- скасувати пункт 4 наказу від 22 січня 2023 року № 11 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у посаді;
- зобов'язати видати наказ, провести нарахування та виплату додаткової винагороди за грудень 2022 року та січень 2023 року відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невидання наказу, непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за грудень 2022 року та січень 2023 року відповідно до Постанови №168. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ, провести нарахування та виплату додаткової винагороди за грудень 2022 року та січень 2023 року ОСОБА_2 відповідно до Постанови №168. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
02 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №400/2502/23.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М. у період з 10 по 23 січня 2024 року питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів у перший робочий день виходу судді-доповідача з відпустки.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Так, згідно з вимогами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Скаржник указує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №400/2502/23 є, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, у якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
При цьому обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім цього, подана касаційна скарга не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, оскільки скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) платниками судового збору є, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 8 Закону №3674-VI установлені умови, за яких суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги немає.
Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно й у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
За вказаних обставин та з урахуванням установленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає.
Принагідно Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява у цій справі подана фізичною особою у 2023 році та носить немайновий характер.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що з 01 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI установлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру та похідної від неї вимоги.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви в частині оскаржених вимог немайнового характеру, складає 1073,60 грн (2684 х 0,4).
Розмір же судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 2147,20 грн (1073,60 грн х 200%).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО) 899998, номер, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку 207, призначення платежу;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин касаційна скарга відповідно до статей 169, 332 КАС України підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції:
- нову редакцію касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи, у якій навести належні обґрунтування, зокрема, підстави касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №400/2502/23, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України;
- документ про сплату судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Суд
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі №400/2502/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
М.І. Смокович ,
Судді Верховного Суду