Постанова від 24.01.2024 по справі 600/1333/23-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1333/23-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

24 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сектор Газу” до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративного-господарського штрафу №352312 від 28.02.2023 року до товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор газу".

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Mercedes Benz", номерний знак НОМЕР_1 , його власником є ОСОБА_1 .

04 січня 2023 року уповноваженими посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області проведена рейдова перевірка указаного транспортного засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатом якої складено Акт №340363.

У названому акті вказано про те, що автомобілем марки "Mercedes Benz", номерний знак НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , здійснювалось перевезення вантажу без документів, передбачених статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа. Вказане є порушенням, за яке передбачена відповідальність абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

17 лютого 2023 року відповідачем на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Сектор газу направлено Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 28 лютого 2023 року з 09.00. по 12.00.

З матеріалів справи вбачається та визнавалося представником відповідача у судовому засіданні, що вказане Повідомлення було направлено рекомендованим листом та отримано позивачем 01 березня 2023 року.

28 лютого 2023 року відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352612, відповідно до якої за порушення вимог статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сектор газу адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб'єктом відповідальності, передбаченої частиною першою статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник.

Згідно положень статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У главі 6 (статті 29-34) Закону №2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Статтею ж 34 Закону №2344-III передбачені вимоги до автомобільного перевізника.

Так, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно з приписами статті 48 Закону №2344-III (про порушення якої зазначено відповідачем в оскаржуваній постанові) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III, відповідальність несуть саме автомобільні перевізники - суб'єкти господарювання. При цьому поняття «власник транспортного засобу» та «автомобільний перевізник» не є тотожними, оскільки автомобільним перевізником є фактичний користувач транспортного засобу, натомість власник транспортного засобу не завжди є автомобільним перевізником.

В ході судового розгляду справи встановлено, що між позивачем (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір №123 від 01 грудня 2022 року.

Пунктом 3 вказаного Договору встановлено, що Покупець забирає продукцію у Постачальника самовивозом з: м. Чернівці.

На виконання Договору №123 від 01 грудня 2022 року виписано видаткову накладну №24 від 04 січня 2023 року та товарно-транспортну накладну №02429 від 04 січня 2023 року.

Так, у товарно-транспортній накладній №02429 від 04 січня 2023 року автомобільним перевізником та, одночасно, замовником і вантажоодержувачем указано ФОП ОСОБА_1 , а вантажовідправником - позивачем. При цьому автомобілем, на якому здійснюється перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 , вказано Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , який згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ОСОБА_1 .

Також, згідно наявної у справі Довідки від 01 травня 2023 року вих.№87, підписаної ФОП ОСОБА_1 з печаткою указаної фізичної особи-підприємця, ним підтверджено, що згідно Договору №123 від 01 грудня 2022 року, укладеного з позивачем, ФОП ОСОБА_1 дійсно здійснював самовивіз продукції, зазначеної у договорі зі складу Постачальника у м. Чернівці.

Надаючи оцінку указаним документам окремо та в сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що автомобільним перевізником в розумінні Закону №2344-III у господарській операції з перевезення вантажу автомобілем Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 , 04 січня 2023 року був саме ФОП ОСОБА_1 .

У ході судового розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого в силу вимог частини другої статті 77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних й достовірних доказів того, що позивач має відношення до операції з перевезення вантажу 04 січня 2023 року автомобілем Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .

Стосовно посилань відповідача в обґрунтування своєї позиції про те, що автомобільним перевізником у спірних відносинах є позивач, на наявну у нього копію товарно-транспортної накладної від 04 січня 2023 року, то вони є безпідставними, адже відомості у ній суперечать як відомостям у товарно-транспортній накладній від 04 січня 2023 року №02429 (автомобільним перевізником вказано ФОП ОСОБА_1 ), оригінал якої надано позивачем на виконання ухвали суду про витребування доказів, так і змісту Договору №123 від 01 грудня 2022 року в частині обов'язку саме у Покупця (тобто, ФОП ОСОБА_1 , якому і належить автомобіль Mercedes Benz, номерний знак НОМЕР_1 ) забрати продукцію самовивозом з м. Чернівці у Постачальника (тобто, у позивача).

Відхиляючи указану позицію відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в Акті №34063 від 04 січня 2023 року, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не міститься відомостей про здійснення посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області перевірки товарно-транспортної накладної від 04 січня 2023 року. При цьому в Акті №34063 від 04 січня 2023 року взагалі відсутня інформація про позивача.

Зважаючи на викладене у своїй сукупності, позивач в даних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, а тому не може бути суб'єктом відповідальності за порушення, наведені у частині першій статті 60 Закону №2344-III.

Таким чином, відповідач протиправно притягнув саме позивача до відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Указане є достатньою та самостійною підставою для визнання оскаржуваної постанови незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Водночас, слід зазначити наступне.

За змістом пунктів 1, 2 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі-Порядок №1567 у редакції на час виникнення спірних відносин), цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У відповідності до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

В силу пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

При цьому, позивач зазначив, що його не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення, така була розглянута у його відсутність, що позбавило права позивача бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення.

Натомість, відповідач зазначав, що позивача завчасно повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства, на виконання чого було вжито всіх необхідних заходів.

На підтвердження своїх доводів відповідачем надано копію Повідомлення на розгляд справи від 17 лютого 2023 року №101937/44/24-23, адресованого позивачу.

Проте саме по собі Повідомлення на розгляд справи від 17 лютого 2023 року №101937/44/24-23 є недостовірним доказом повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідком розгляду якої прийнята оскаржувана постанова, оскільки відповідачем не було надано суду належних доказів завчасного отримання позивачем вказаного Повідомлення на розгляд справи.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та визнавалося представником відповідача, що вказане Повідомлення було отримано позивачем лише 01 березня 2023 року, тобто вже після розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови 28 лютого 2023 року.

Слід констатувати, що відповідачем у ході судового розгляду цієї справи не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567.

Зазначене свідчить про те, що суб'єкт владних повноважень фактично позбавив позивача надати свої пояснення та докази (зокрема, оригінал товарно-транспортної накладної від 04 січня 2023 року №02429, оригінал Договору №123 від 01 грудня 2022 року тощо), висловити свою позицію щодо вчиненого ним, на думку відповідача, порушення вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, спростувати позицію посадових осіб відділу державного нагляду (контролю).

Відтак, в даному випадку є вірними доводи позивача про порушення відповідачем передбаченої Порядком №1567 процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що дає суду додаткові підстави для визнання оскаржуваної постанови протиправною.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.

Попередній документ
116519796
Наступний документ
116519798
Інформація про рішення:
№ рішення: 116519797
№ справи: 600/1333/23-а
Дата рішення: 24.01.2024
Дата публікації: 26.01.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (09.10.2023)
Дата надходження: 03.10.2023
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови
Розклад засідань:
15.08.2023 12:00 Чернівецький окружний адміністративний суд
29.08.2023 11:30 Чернівецький окружний адміністративний суд