Справа № 420/34861/23
23 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» про стягнення податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідач за даними ГУ ДПС перебуває на обліку як платник податків. Податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 24574,66 грн. по орендній платі з юридичних осіб.
У зв'язку з виникненням податкового боргу боржнику рекомендованим листом направлено поштою податкову вимогу форми «Ю» №0002668-1302-2501 від 21.06.2023. Проте податкова заборгованість не сплачена.
Ухвалою суду від 18.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ним добровільно сплачено основну суму боргу. Стосовно нарахування контролюючим органом пені, відповідач зазначив, що відносно нього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 по справі № 914/466/23.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» зареєстровано як юридичну особу та розташоване за адресою: вул. Отамана Головатого, 67/69, м. Одеса, 65003.
Податкова заборгованість відповідача по орендній платі з юридичних осіб нарахована згідно з податковою декларацією з плати за землю за 2023 рік №907153497 від 07.04.2023, відповідно до даних якої платником самостійно було нараховано суму зобов'язань по податку на 70530,20 грн. з щомісячними авансовими внесками за січень-листопад в розмірі 5877,52 суму грн. та за грудень 5877,48 грн.
Станом на 15.11.2023, відповідно до довідки про суми податкового боргу, розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (далі - ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 24574,66 грн., з них основна сума боргу - 24282,22 грн. та пеня - 292,44 грн.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 45.2. статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Пунктом 46.1. статті 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
У зв'язку з чим, податковим органом направлено на адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми «Ю» №0002668-1302-2501 від 21.06.2023.
Відповідно до вимог п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту е пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов'язок зі сплати узгодженого грошового зобов'язання. Несплачена сума грошового зобов'язання у встановлений законом строк є податковим боргом. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Платіжною інструкцією №64324 від 08.01.2024 підтверджено, що відповідач добровільно сплатив основну суму боргу на суму 24282,22 грн., у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення цієї суми боргу у судовому порядку.
Водночас стосовно правомірності нарахування податковим органом пені в межах спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1,2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитором є також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.
Згідно даних ЄДРСР судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2023 по справі № 914/466/23 відкрито провадження у справі № 914/466/23 за заявою Компанії «Медісон Пасіфік Траст Лімітед» «MADISON PACIFIC TRUST LIMITED» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючий орган неправомірно нарахував пеню відповідачу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, а тому у зв'язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів, нарахована позивачем пеня у розмірі 292,44 грн. не мала нараховуватись.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
При цьому суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 01.11.2023 по справі № 908/129/22 (908/1333/22), згідно з яким: «правила визначення юрисдикції регламентуються виключно базовими процесуальними кодексами - ГПК України, ЦПК України, КАС України, а не будь-якими іншими кодифікованими актами, у тому числі з процедурних питань».
Також у цій постанові ВП ВС зазначила, що юрисдикцію судів щодо розгляду тих чи інших спорів встановлюють лише процесуальні кодекси (ГПК України, КАС України, ЦПК України). Тобто зі змісту статті 7 КУзПБ слід дійти висновку, що така не встановлює особливостей, за яких адміністративні спори, що виникають з податкових відносин, віднесено до юрисдикції господарських судів у межах процедури банкрутства.
З огляду на вказані висновки Верховного Суду та відсутність заперечень сторін щодо розгляду даної справи адміністративним судом за правилами адміністративного судочинства, суд не вбачає підстав для розгляду питань щодо закриття провадження у справі або передачі матеріалів даної справи на розгляд відповідного господарського суду.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ» про стягнення податкового боргу.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса
.