Справа № 420/19694/23
23 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Одеси про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Одеси, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у вилученні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані про нього і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості;
2. Зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Одеси вилучити тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані про нього і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості.
Ухвалою від 07.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
До суду від позивача за вх. №ЕС/8690/23 надійшла заява із доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачам.
18 серпня 2023 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач з посиланням на Закон України «Про захист персональних даних», Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу», зазначає, що ОСОБА_1 , має тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 03.03.2022. 03.02.2022 Київським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Одеси позивача взято на військовий облік військовозобов'язаних і того ж дня знято з обліку. У п.13 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного проставлено штамп «Знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 » ручкою дописано «як засуджений»». Даний запис заважає позивачу працевлаштуватися. З заявою про вилучення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного позивач звертався до відповідачів. Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки відмовлено у вилученні тимчасового посвідчення й видачі нового без зазначення відомостей про засудження. Київським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Одеси відповідь не надана. Вважаючи протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у вилученні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного позивач звернувся до суду для захисту його прав.
Відповідачі отримали позовні заяви з додатками, що підтверджено поштовими квитанціями та описами вкладень (а.с. 26-31), також ухвали про відкриття провадження по справі, що підтверджено розпискою про отримання та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення проте відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
03 лютого 2022 року Київським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Одеси взято на військовий облік військовозобов'язаних ОСОБА_1 та видано йому тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 (а.с. 15-16).
В розділі 13 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 «Відмітки про військовий облік» в підрозділі «Зняття з військового обліку» наявний штамп від 03.02.2022: «Знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 як засуджений».
Позивач 13.12.2022 звернувся до військового комісару Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки міста Одеси про вилучення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості (а.с. 8-9). Копію зазначеного звернення адресовано військовому комісару Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В матеріалах справи (а.с.11-14) наявний лист адресований ОСОБА_1 від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.02.2023 № 943/3215, де зазначено, що рішення про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у зв'язку з засудженням останнього за вчинення тяжкого злочину є законним та обґрунтованим.
Доказів розгляду Київським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Одеси та надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 13.12.2022 року відповідачем до суду не надано.
З дослідженої судом ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2013 року по справі № 521/20978/13-к (а.с. 17-18) встановлено, що ОСОБА_1 , 21.05.2012 року засуджений Київським районним судом м. Одеси за ст.187 ч.2, ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі та ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.12.2013 року ОСОБА_1 , звільнений від відбування покарання з місць позбавлення волі умовно достроково на не відбутий строк 4 місяці 22 дні.
З зазначеної ухвали вбачається, що ОСОБА_1 в 2012 році був засуджений за тяжкий злочин.
Згідно з ч.2 ст. 43КПК України, засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання є судимість.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувачувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Згідно з ч. 2 ст. 88 КК України, судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами.
Такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання; особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання; особи, які відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом(ч. 3 ст. 88 КК України); особи, які були реабілітовані (ч. 4 ст. 88 КК України).
Погашення судимості настає автоматично за збігом строку визначеного в ст. 89 КК України після фактично відбутого покарання, але за умови, що особа протягом такого строку не вчинить нового злочину.
Погашення судимості означає, що судимість особи втратила своє правове значення і така особа в подальшому не може зазнавати правообмежень кримінально-правового і загально правового характеру.
Відповідно до ч.8 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Статтею 90 КК України визначено, що строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання (ч.1). Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового) (ч.3).
Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Зазначений висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду у постанові від 02.09.2021 у справі № 392/746/20.
Враховуючи вище викладене суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 мав погашену судимість з грудня 2019 року, а отже не повинен зазнавати правообмежень кримінально-правового і загально правового характеру.
В адміністративному позові позивач з посиланням на п.18 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ст.7 Закону України «Про захист персональних даних» вказав, що зазначення в тимчасовому посвідченні інформації про його засудження є порушенням законодавства про захист персональних даних.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць визначено в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі Закон № 1951-VIII).
Відповідно до ст. 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів: 1) персональні дані; 2) службові дані (ч.1). Згода призовників, військовозобов'язаних та резервістів на обробку їхніх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна (ч.2). У разі відсутності окремих відомостей до Реєстру вноситься відмітка про їх відсутність (ч.3). Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості, не передбачені цим Законом (ч.4).
Згідно ст. 7 Закону № 1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать:.. 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення); 19) відомості про розгляд судом кримінальної справи, вирок, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність (відсутність) судимості;..
Стаття 7 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає заборону обробки персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних (ч.1).
Проте в п.6-1 ч.2 ст. 7 Закону України «Про захист персональних даних» визначено, що положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:
необхідна в цілях забезпечення ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (в обсягах даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
З положень вище вказаних Законів вбачається, що внесення інформації в облікові документи військовозобов'язаних, що передбачена в ст. 7 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не може свідчити про порушення законодавства про захист персональних даних.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби врегульоване приписами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
В ст. 33. Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ч.1). Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (ч.2). Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч.3). Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний (ч.4). Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5).
Згідно зі ст. 34. Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1). Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування (ч.4).
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час (ч.1).
Статтею 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами п.2 ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки ……підлягають громадяни України:
2) з військового обліку військовозобов'язаних:
які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;
які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України;
які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;
в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
В п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки…… підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В приписах Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в переліку підстав зняття з військового обліку військовозобов'язаних відсутня підстава зняття з військового обліку військовозобов'язаних «як засуджений».
З урахуванням вище викладеного суд зазначає, що Київським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Одеси 03.02.2022 року при видачі ОСОБА_1 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 запис в розділ 13 тимчасового посвідчення «Відмітки про військовий облік» «Знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 як засуджений 03.02.2022» внесено не у відповідності до приписів чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги позивача до Одеського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії щодо відмови ОСОБА_1 у вилученні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на імя ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані, суд зазначає наступне.
В статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зазначено, що військово-облікові документи призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту, вилучаються та надсилаються судами до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (ч.6).
Відповідно до п.5 Порядку № 610 виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, вилучення тимчасового посвідчення у військовозобов'язаного районними (міськими) військовими комісаріатами, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, іншими фізичними чи юридичними особами здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.5).
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921 затверджено «Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних» (чинний до 05.01.2023 року), (далі Порядок № 921)
Згідно з п.30 Порядку № 921 у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов'язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки. Призовники і військовозобов'язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття їх із військового обліку та вилучення військово-облікових документів.
В п. 62 Порядку № 921 вказано, що суди: вилучають та надсилають до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки військово-облікові документи призовників і військовозобов'язаних, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту.
Відповідно до Порядку № 921, командири військових частин інших військових формувань, а також керівники підприємств, установ та організацій, які перебувають у підпорядкуванні інших військових формувань, надсилають у семиденний строк до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витяги з наказів про прийняття на військову службу призовників і військовозобов'язаних для виключення їх з військового обліку, вилучені військово-облікові документи, а також список таких осіб (додаток 25) (п.66). Для зняття з військового обліку військовозобов'язаних, яких після проходження строкової військової служби прийнято на службу до органів Національної поліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби, відповідні працівники зазначених органів вилучають у військовозобов'язаних військово-облікові документи, які надсилають у семиденний строк до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування призовників і військовозобов'язаних на військовому обліку разом з витягами з наказів про прийняття на службу та списком (додаток 25) (п.67).
З 05.01.2023 року чинним є Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Порядок 1481), де зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, які вибувають за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, направляються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки для зняття з військового обліку та вилучення військово-облікових документів (п.29);
Суди: вилучають та надсилають до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки військово-облікові документи призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засуджених до позбавлення волі, обмеження волі або арешту (п.59); Для зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яких прийнято на службу до Національної поліції, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, БЕБ, органів і підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, особи, відповідальні за ведення військового обліку у зазначених органах, вилучають у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікові документи, які надсилають у семиденний строк до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування військовозобов'язаних та резервістів на військовому обліку разом із витягами з наказів про прийняття таких осіб на службу та двома примірниками списку (додаток 27) (п.66).
З вище зазначених положень Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядку № 921, Порядку 1481 вбачається, що положеннями зазначених нормативно-правових актів визначені підстави, порядок та строки вилучення військово-облікових документів. В зазначених правових актах відсутня підстава для вилучення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного - зазначення в посвідченні «заборонених до поширення персональних даних», як на тому наполягає позивач.
Згідно п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: ведуть військовий облік військовозобов'язаних; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, а приписами п. 10 вказаного Положення визначені функції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами Положення № 154, не передбачено обов'язок обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вилучати тимчасові посвідчення військовозобов'язаних та видати взамін нове.
З урахуванням вище викладеного судом не встановлено правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у вилученні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані про нього і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості.
Наказом Міністерства оборони України № 610 від 21.11.2017 року затверджено Порядок виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2017 за № 1511/31379) (далі Порядок № 610).
Згідно п.1 Порядку № 610, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного є документом, що посвідчує особу військовозобов'язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов'язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку (п.1).
Пунктом 3 Порядку № 610 передбачено, що тимчасове посвідчення видається військовозобов'язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов'язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров'я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі.
Приписами Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, передбачено, що заміні підлягають тимчасові посвідчення: втрачені чи зіпсовані військовозобов'язаними; у яких не залишилось місця для внесення інформації. Виправлення у тимчасовому посвідченні не допускаються (п.4).
Таким чином законодавцем визначені в Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, підстави заміни тимчасового посвідчення, а саме це: втрата чи зіпсування військовозобов'язаним посвідчення; а також якщо у посвідченні не залишилось місця для внесення інформації. Виправлення у тимчасовому посвідченні не допускаються.
В пункті 6 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, вказано, що видача і знищення тимчасових посвідчень проводяться у порядку, встановленому для військових квитків, що визначається Міністерством оборони України, Службою безпеки України та Службою зовнішньої розвідки України відповідно.
Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2017 № 206 затверджено Порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі Порядок №206).
Відповідно до п. 6 Порядку № 206, видача військовозобов'язаним нових військових квитків замість втрачених чи таких, що стали непридатними до користування не з вини власників, а також у разі зміни військовозобов'язаним прізвища, імені та по батькові проводиться на підставі заяви, до якої додаються підтвердні документи, видані компетентними органами.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить, що положеннями чинного законодавства визначені підстави та порядок вилучення тимчасових посвідчень військовозобов'язаних, а також порядок та підстави видачі нового посвідчення.
В переліку підстав для видачі нового посвідчення відсутня така підстава, як внесення в посвідчення військовозобов'язаного персональних даних - інформації стосовно судимості.
Положеннями статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік способів захисту, який може бути обрано позивачем з метою захисту та відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.
Тобто, захисту в межах адміністративного судочинства підлягає порушене право позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Однак, порушення вимог Закону діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями та/або бездіяльністю.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №802/2678/15-а, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.
В даній справі, суд, з урахуванням наведеного в сукупності, прийшов до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту права, оскільки позивачу достеменно відомо, що внесення інформації в тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 здійснювалося Київським РТЦК та СП, при цьому позивач не оскаржував дії Київським РТЦК та СП, щодо внесеної інформації в тимчасове посвідчення, чи бездіяльність щодо не розгляду заяви від 13.12.2022 року, а зазначені в позовній заяві зобов'язання щодо вилучення та видачі нового тимчасового посвідчення не передбачені положеннями чинного законодавства.
Також суд звертає увагу, що Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є законодавчо уповноваженим органом з вилучення тимчасових посвідчень військовозобов'язаних та видачі в замін нових.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем в межах заявлених вимог обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, а відтак суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у вилученні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані про нього і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості та зобов'язання Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Київського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Одеси вилучити тимчасове посвідчення військовозобов'язаного на ім'я ОСОБА_1 , як таке, що містить заборонені до поширення персональні дані про нього і видати взамін нове, без зазначення жодної інформації стосовно наявності судимості -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).
Відповідачі:
- Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Пироговська, 6, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 08402040);
- Київський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки м. Одеси (вул. Філатова, 15а, м. Одеса, 65080, код ЄДРПОУ 09723838).
Суддя О.А. Вовченко