Справа № 420/2284/24
23 січня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до: Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса: 65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, ЄДРПОУ 40108740, ел. пошта claim@od.police.gov.ua, тел. 380487794061)
про: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області в якому позивач просить:
- Визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2970 від 21.11.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1,3,4,6,7,11,13 частини третьої статті 1, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 №580-VІІІ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, пункту 2.4 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092625), інспектора відділу реагування патрульної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідності до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням такого спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг процесуального строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до заявлених позивачем вимог, позивач не погоджується з пунутом 1 прийнятого наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №2970 від 21.11.2023 року в частині притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0092625), інспектора відділу реагування патрульної поліції Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Згідно із частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Статут) затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, дію якого наразі продовжено до 14.02.2024 року, включно.
Так, 15.03.2022 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану».
З урахуванням вказаного нормативно-правового акту, Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Розділом V Статуту визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, указом Президента України №64/2022 "Про ведення воєнного стану в Україні”, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і обороні України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, постановлено введення в Україні воєнного стану з 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Після втрати чинності вказаним вище указом, введений Президентом України воєнний стан неодноразово продовжувався, в тому числі по теперішній час.
Відповідно до частини 4 статті 31 Статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Службове розслідування відносно позивача проводилось у строки та порядок передбачений розділом V Статуту.
Відповідно до відомості про ознайомлення працівників Одеського РУП №2 з наказом ГУНП в Одеській області від 21.11.2023 № 2970 «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області» ОСОБА_1 ознайомився з зазначеним наказом - 24.11.2023 що підтверджується його особистим підписом у відомості.
У зв'язку з вищевказаним саме 24.11.2023 року ОСОБА_1 фактично дізналася про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження таких дій звернувся лише 19.01.2024 року. Таким чином, позов був поданий з пропущенням 15 денного строку на звернення до суду, встановлений Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.
В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 статті 123 КАС України, визначено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
«Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.»
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.