Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/465/24
Номер провадження 1-кс/711/229/24
24 січня 2024 року м. Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Придніпровському районному суді м. Черкаси заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду справи №711/465/24за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2024, -
В провадженні слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 перебуває на розгляді справа №711/465/24за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2024.
До початку судового засідання, 22.01.2024 ОСОБА_3 було подано заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4 в обґрунтування якого зазначено, що слідчим суддею ОСОБА_4 вже розглядались аналогічні скарги та, на переконання заявниці, в їхньому задоволенні було безпідставно відмовлено. Також, ОСОБА_3 вважає, що слідчий суддя ОСОБА_4 не має права розглядати одні і ті ж самі матеріали, а також, що останній «працює» на прокурорів.
Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
22.01.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 (справа №711/465/24, провадження №1-кс/711/229/24).
Слідчий суддя ОСОБА_4 , як особа якій заявлено відвід та прокурор Черкаської окружної прокуратури в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, їх неявка не перешкоджає вирішенню питання про відвід.
В судовому засідання заявниця ОСОБА_3 підтримала заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_4 та просила його задовольнити, оскільки ним неодноразово розглядались її скарги, в задоволенні яких, на її переконання, було безпідставно відмовлено, що вказує на упередженість слідчого судді ОСОБА_4 по відношенню до неї. Також, на її думку, останній приховує злочин, вчинений стосовно малолітньої дитини, відомості про який було детально викладено нею у заяві про злочин від 09.01.2024.
Вислухавши доводи заявниці, дослідивши заяву про відвід, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для відводу слідчому судді ОСОБА_4 відсутні з огляду на наступне.
Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Обставини, на які посилається скаржниця ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід слідчому судді ОСОБА_4 є іншими обставинами, які викликають сумнів у його неупередженості, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
У справі "Білуха проти України" (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Зазначену позицію закріплено у рішенні Великої Палати Верховного суду у справі N 908/137/18 від 04.02.2020 згідно якої вказано, що для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Детальний аналіз наведених підстав, які, на переконання ОСОБА_3 , викликають сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 , вказує на те, що поданою заявою про відвід слідчому судді, останньою фактично оспорюються постановлені слідчим суддею ОСОБА_4 , судові рішення та висловлюється певна незгода з правовою позицією, при їх прийнятті.
Проте, незгода ОСОБА_3 , як учасника судових справ, з правовою позицією слідчого судді при прийнятті відповідних рішень та їх обґрунтуванням, сама по собі за відсутності доказів про будь-яку зацікавленість слідчого судді у результатах розгляду справи, на переконання судді, не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 .
Окремо слід зазначити, що у відповідності до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.
На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 у розглядісправи 711/465/24 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2024.
Доводи заявниці ОСОБА_3 будуються виключно на власних суб'єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, а тому ці доводи є припущеннями, які не кореспондуються з приписами ст.75 КПК України, а відтак не можуть бути підставою для відводу слідчого судді ОСОБА_4 від розглядусправи № 711/465/24 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2024.
Враховуючи викладене вище, суддя вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи №711/465/24 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду справи №711/465/24за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 09.01.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1