Справа № 570/6276/23
Номер провадження 3/570/213/2024
24 січня 2024 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., з участю ОСОБА_1 , законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , ФОП , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права згідно ст. 268, 269 КУпАП та ст. 63 Конституції України роз'яснено, -
11.11.2023 р. о 13 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся, погрожував ОСОБА_2 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що він 11.11.2023 р. о 13 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 керував маршруткою, серед пасажирів якої була ОСОБА_2 , яка сиділа разом із хлопцем. Вона видалася йому старшою по віку, він не знав, що їй 14 років, і він хотів «розрядити обстановку» запитав у неї: « Що тебе зразу в невістки вести? Коли тебе в невістки вести? Коли будеш виходити заміж, і де будеш жити?». Причину, потребу саме чому він хотів «розрядити обстановку у транспортному засобі», ОСОБА_1 у судовому засіданні не вказав, не пояснив. Вважає, що його питання «не були такі вже принизливі». Одночасно пояснює, що після його запитання ОСОБА_2 вийшла з маршрутки і показала йому непристойний жест «середній палець». Він через деякий час знайшов її батька ОСОБА_3 і пояснив йому, щоб той краще виховував доньку. Звертає увагу суду у судовому засіданні на аморальний спосіб життя сім'ї ОСОБА_4 , в якій діти живуть самі по собі. Після того, як він надав пояснення дільничому 24.11.2023 р. також написав заяву на батька неповнолітньої, щоб той краще виконував свої батьківські обов'язки. Він є людиною старшого віку, у нього є своє почуття гідності, він нікого не ображав, не бив, лише жалкує, що дверима маршрутки, якою він керував, через кілька дні після цієї події прищепив руку ОСОБА_2 . Одночасно вказує, що батькам слід було звернутися за медичною допомогою, однак вони цього не зробили. Вважає, що на нього звели наклеп.
ОСОБА_5 у присутності свого законного представника матері ОСОБА_6 пояснила, що 11.11.2023 р. під час поїздки в т/з, яким керував ОСОБА_1 , останній до неї образливо чіплявся, питав чи вона вагітна, коли буде виходити заміж та куди піде жити. Оскільки дитина хвилювалася, то у судовому засіданні було оголошено перерву.
Законні представники потерпілої ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснили, що такими висловлюваннями ОСОБА_1 образив їхню доньку.
Законний представник потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснює, що 11.11.2023 р. увечері ОСОБА_1 його знайшов і погрожував, що «переламає руки і ноги» дитині, якщо вона ще раз покаже непристойний жест, бо він людина старшого віку, і щоб він краще виховував свою доньку. На що ОСОБА_3 йому відповів, що «зверне йому голову», їхню розмову чули односельці та ОСОБА_7 , яка сиділа в машині. Пізніше через пару днів ОСОБА_1 прищепив дверима маршрутки руку ОСОБА_2 , на якій був синець, з приводу цього батьки не зверталися ні за медичною допомогою, ні до правоохоронних органів. ОСОБА_1 єдиний перевізник у їхньому селі, він і дотепер не бере пасажирами як ОСОБА_2 , так і його дружину ОСОБА_6 . Також пояснює, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 11.01.2024 р. у справі 570/6277/23 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 184 КУпАП відносно нього за відсутністю складу адміністративного правопорушення, копію якої долучив у судовому зкасіданні.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що була в автомобілі та чула як ОСОБА_1 спілкувався із ОСОБА_3 щодо події 11.11.2023 р.
У судовому засіданні поліцейський офіцер громади СВГ ВП Рівненського РУП ГУНП в Рівненській обл. Косенко О.О. пояснив, що були претензії від законного представника потерпілої ОСОБА_6 , що він не опитав особу, яка хотіла повідомити негативні характеризуючі дані щодо ОСОБА_1 , інших претензій не було.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за статтею 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
Слід вказати, що для забезпечення права на ефективний захист в формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Це підтверджено і практикою Європейського суду з прав людини. У рішенні Маточча проти Італії зазначено, що хоча «обвинуваченому мають повідомити «в деталях» підставу обвинувачення проти нього, тобто суттєві факти, які свідчать проти нього і єпідставою для обвинувачення і характер обвинувачення, а саме правову кваліфікацію цих суттєвих фактів»,[1] однак «обсяг «детальної» інформації, на який посилається [пункт (а) параграфу 3 статті 6 Конвенції], змінюється в залежності від особливих обставин кожної справи».[2]
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у його фабулі були відображені суттєві моменти, які стосувалися як фактичної сторони, так і правової кваліфікації інкримінованого діяння. Позиція сторони захисту протягом усього розгляду справи свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів зміст обвинувачення і захист здійснював саме від цього, а не будь-якого іншого обвинувачення.
Тому суд вважає, що формулювання об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення було сформульовано достатньо детально, щоб побудувати ефективний захист.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ №987254 від 24.11.2023 р. та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повністю доведена фактичними даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, заяві ОСОБА_6 від 15.11.2023 р., яка попереджена за ст. 383 КК України, поясненнях ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 15.11.2023 р., та наданих у судовому засіданні поясненнях свідка ОСОБА_7 .
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Оскільки, на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, вважаю що в силу вимог ст.40-1 КУпАП з нього також підлягає стягненню судовий збір, оскільки доказів про звільнення від його сплати матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, ст.173, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя Гнатущенко Ю.В.