Справа 556/218/24
Номер провадження 1-кс/556/58/2024
Іменем України
24.01.2024 року
Слідчий суддя Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю представника першого відділу Вараського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, заяву адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , подану в порядку ст.206 КПК України щодо виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини,-
До слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області надійшло клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України з вимогами вжити заходів до звільнення ОСОБА_5 , позбавленого свободи та безпідставно утримуваного у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), за відсутності будь-якого судового рішення про затримання чи тримання під вартою.
Свою заяву обгрунтовує тим, що 22.01.2024, до нього, як адвоката, звернулася ОСОБА_6 , дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомила, що 22.01.2024 її чоловіка незаконо, проти його волі та без будь-яких законних рішень суду, що набрали законну силу утримують працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На неодноразові телефонні дзвінки на спеціальну лінію 102, працівники національної поліції не реагують.
Неодноразові вимоги ОСОБА_5 до працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 про негайне його звільнення залишилися без розгляду. Станом на 23 год. 30 хв 22.01.2024, ОСОБА_5 незаконно перебуває під вартою. Держава не виконує взяті на себе зобов'язання по охороні його життя та здоров'я, а також щодо забезпечення принципів законності відносно нього.
Ухвалою слідчого судді від 23.01.2024 зобов'язано посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 негайно доставити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення його свободи, а також надати належним чином завірену копію судового рішення, яке набрало законної сили, яким передбачено обмеження особистої свободи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , або належним чином завірені копії інших документів, що надають правові підстави для позбавлення його свободи.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення, де вказавав, що відсутні правові підстави, передбачені ст.36 КПК України, для участі прокурора Володимирецького відділу Вараської окружної прокуратури у судовому засіданні по справі №556/218/24.
Належним чином повідомленийпредставник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, на відеозв'язок не вийшов, клопотань про відкладення розгляду даної справи не надіслав.
24.01.2024 від представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання, де просить розглядати клопотання подане в порядку ст.206 КПК України в інтересах ОСОБА_5 з участю адвоката, а також допитати в якості свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Крім того, 24.01.2024, на адресу суду надійшло письмове пояснення представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , де зазначено, що фактично, станом на 10:30 24.01.2024 ОСОБА_5 продовжує незаконно утримуватися проти волі, без наявного судового рішення. Зі слів ОСОБА_5 , підписи ним у всіх відповідних документах були проставлені на пустих, не заповнених бланках у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , під час постійного психологічного тиску та висловлення погроз із застосуванням нецензурних висловів з боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 та погрози проти його життя та здоров'я. В такий постійно триваючій напрузі він не розумів, що проходить військово- лікарську комісію та змушений був ставити підписи під погрозами, проти його волі та можливості належним чином ознайомитися зі змістом таких документів.
Також, зі слів ОСОБА_5 , починаючи з 12:00 23.01.2024 працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 змушують підписати його ПРИСЯГУ та висловлюючи погрози проти його здоров'я та життя, отримати зброю, військовий одяг та подальшим направленням його у невідоме місце. ОСОБА_5 і надалі не розуміє куди саме працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 хочуть його направити.
Більше того, працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 вимагають у грубій формі ідентифікуючі дані банківських карток (рахунків) з метою перерахування невідомого походження грошових коштів та проведения незрозумілих фінансових операцій з його банківськими картками.
Також, протягом 22.01.2024 та 23.01.2024 адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювалися телефонні дзвінки на спеціальну лінію «102», ДБР, Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону та інших правоохоронних органів з метою фіксування протиправних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 та невиконання ними ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.01.2024 щодо негайного доставлення ОСОБА_5 до слідчого судді (одне із звернень зафіксованих на «102» за №110771880).
На підстві викладеного просить звільнити ОСОБА_5 від незаконного позбавлення свободи працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), у тому числі через недоведеність правових підстав для позбавлення ОСОБА_5 свободи, Визнати зволікання у доставленні ОСОБА_5 до слідчого судді та фактичного невиконання ухвали слідчого судді Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.01.2024 уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). Встановити відсутність, передбачених законом підстав для затримання ОСОБА_7 без ухвали слідчого судді, суду. Доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених у даних письмових поясненнях, клопотанні від 22.01.2024 поданого в порядку ст. 206 КПК України та звернень на спеціальну лінію «102» та зобов'язати внести відповідні відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146, 364, 366, 382, 426-1 КК України. Застосувати до ОСОБА_7 заходи безпеки, передбачені чинним законодавством України та покласти їх здійснення за підслідністю на органи служби безпеки, Державного бюро розслідувань або органів Національної поліції. Викликати до слідчого судді та допитати у якості свідків наступних осіб: ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ); Голову ВЛК (ТВО головного лікаря КНП «Володимирецька БЛ») ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ).
В судовому засіданні представник ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 пояснив, що 22.01.2024, ОСОБА_9 був зупинений на мобільному блокпосту. Зі слів останнього було встановлено, що ОСОБА_5 не перебуває на військову обліку, а тому для встановлення облікових даних йому запропонували проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході бесіди з останнім встановлено, що ОСОБА_9 не має права на відстрочку від мобілізації.
22 січня 2024 року ОСОБА_5 особисто отримав направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 для визначення придатності до військової служби. За результатами медичного огляду рішенням військово-лікарської комісії від 22 січня 2024 року ОСОБА_10 визнаний придатним до військової служби та призвано на військову службу по мобілізації та призначено на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_10 та з 22.01.2024 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечения.
Таким чином ОСОБА_5 не утримувався незаконно в першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_11 , відносно нього виконувались передбачені законом процедури призову під час мобілізації. Останній вже третій день перебуває на службі, на казарменому режимі.
В судовому засіданні була допитана в якості свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона є цивільною дружиною ОСОБА_5 . Її чоловік має підстави для відстрочки, оскільки його батько є інвалідом ІІ групи, здійснює за ним догляд, а також доглядає за двома неповнолітніми дітьми, а саме за їх спільногою дитиною та її неповнолітньої дитиною від першого шлюбу. Також повідомила, що її чоловіка доставили у військомат для вручення повістки. Чоловік відмовляється служити. Просить відпустити чоловіка додому.
Вислухавши думку представникаІНФОРМАЦІЯ_1 , свідка, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так, згідно копії направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби, 22.01.2024 ОСОБА_5 було направлено до КНП «Володимирецька БЛ» на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби.
Як зазначено у копії картки № ССР/15/2 обстеження та медичного огляду на придатність до військової служби від 22.01.2024 та копії довідки військово-лікарської комісії № ССР/15/2 від 22.01.2024, за результатами медичного огляду рішенням військово-лікарської комісії ОСОБА_10 визнаний придатним до військової служби.
На підставі заяви ОСОБА_5 про видачу військового квитка (тимчасового посвідчення), останньому видано військовий квиток, серії НОМЕР_1 від 22.01.2024.
22 січня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призвано на військову службу по мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_10 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_12 (підстава: наказ ІНФОРМАЦІЯ_13 від 22.01.2022. № 18).
Солдата ОСОБА_5 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_14 відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, призначено на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_10 та з 22.01.2024 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечения (підстава: наказ ІНФОРМАЦІЯ_13 від 22.01.2022. № 20).
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що проголошуючи право на свободу, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини означає фізичну свободу особи, а поняття свободи особистості має тлумачитись як відсутність будь-якого незаконного утримання.
У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 Європейський суду з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя». Водночас подібні обмеження щодо цивільних осіб є неприйнятними.
Як встановлено п.4 ч.1 у ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Виходячи із вищезазначених положень законодавства розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають скарги, які виникають із кримінально-правових відносин.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.1,17,20ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Як вбачається із змісту заяви та долучених письмових доказів, у даному випадку має місце незгода ОСОБА_5 із діями ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з мобілізацією.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт незаконного утримання ОСОБА_5 під вартою у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно норм кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання в рамках кримінальної юрисдикції. Відтак, заявник не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
Аналіз статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення з під варти після внесення застави.
Суд констатує, що призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України, передбачений ст..65 Конституції України, відтак, не є незаконним утриманням особи.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування положень ст.206 КПК України та задоволення заяви відсутні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення його прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту він вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Керуючись ст.2,3,24,26,206 КПК України, слідчий суддя,-
В задоводенні заяви адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 , подану в порядку ст.206 КПК України щодо виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини - відмовити.
У відповідності до ст.309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1