Дата документу 24.01.2024Справа № 554/668/24
Провадження № 3/554/341/2024
24 січня 2024 року м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.01.2024 року серії ВАД №369130 слідує, що 14 січня 2024 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував, хапав за руки, вдарив по обличчю фізичною розправою та вдарив по обличчю, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному та фізичному здоров'ю, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, вказував, що сварки не було, він допомагав матері пройти до кімнати і якось випадково, мабуть сильно схватив, завдав болю.
За правилами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Матеріали справи містять рапорт, про те, що 14.01.2024 року о 17.34 год. надійшло повідомлення на 102 з екстреної медичної допомоги, що за адресою: АДРЕСА_1 , що син ОСОБА_1 побив матір ОСОБА_2 . Останню в свідомості госпіталізовано в травмпункт 1-х міської лікарні м.Полтави.
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та письмових пояснень ОСОБА_2 , вона 14.01.2024 року близько 17.30 год перебувала вдома з сином ОСОБА_1 , який після вживання алкогольних напоїв почав поводити себе неадекватно, ображав нецензурною лайкою, хапав за руки та вдарив тарілкою по голові.
Таким чином, обставини вчинення правопорушення повністю підтверджуються матеріалами справи, в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями, рапортом, протоколом прийняття заяви, формою оцінки ризиків.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд вбачає у діях ОСОБА_1 ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Заперечення ОСОБА_1 суд вважає своєрідним способом захисту, які повністю спростовані дослідженими доказами та розцінюються судом як спроба уникнути адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП та обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
У відповідності до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушників, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 33, 40, ч. 1 ст. 173-2, 221, 251, 268, 283-284, КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 10 діб.
Повний текст постанови виготовлено 20.10.2023 року.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька