Дата документу 23.01.2024Справа № 554/133/24
Провадження № 3/554/219/2024
Іменем України
23 січня 2024 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , курсанта третього навчального курсу Військово-юридичного інституту Національного юридичного університеті імені Ярослава Мудрого
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
01 січня 2024 року, близько 03 години, солдат ОСОБА_1 перебував на території Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в стані алкогольного сп'яніння.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, відповідно до якої розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
При цьому запропоновану ініціатором складення протоколу кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП суд вважає невірною й такою, що не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи, обґрунтування чого буде наведено нижче.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що щиро кається у скоєному та просить суд суворо його не карати, обмежившись усним зауваженням.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Долженко О. М., надіслала до суду заперечення, в яких зазначила, що в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії ХВЮІ № 2 (далі - Протокол) ініціатором його складення не викладено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так як він не містить відомостей про наявність таких обов'язкових кваліфікуючих ознак, як «повторність вчинення правопорушення» або ж «вчинення правопорушення в умовах особливого періоду». При цьому послалась також на те, що сам по собі Протокол не містить і суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, так як в ньому відсутні відомості про його вчинення військовослужбовцем на території військової частини, а тому вважала, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. В разі, якщо суд дійде висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, просила врахувати майновий стан останнього, стипендія якого складає 3050 грн на місяць, відсутність у нього будь-яких інших доходів, характеристику його особи, який згідно службової характеристики характеризується позитивно, характер та обставини вчиненого правопорушення, зокрема вживання слабоалкогольного напою - шампанського в Новорічну ніч, відсутність значних негативних наслідків (шкоди) такого правопорушення інтересам як окремих громадян, так і держави чи суспільства, мету призначення стягнення та співрозмірність можливого стягнення вчиненому правопорушенню, дані про особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, щире каяття, його власне негативне ставлення до скоєного та відповідно до положень статті 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити. Судове засідання по розгляду справи просила проводити без її участі.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з такого.
Диспозицією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; ч. 2 ст. 172-20 КУпАП за участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів.
Вчинення зазначених дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Отже, обов'язковими кваліфікуючими ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є вчинення дій, передбачених ч. ч. 1 або 2 ст. 172-20 КУпАП особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Такі ж вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення регламентовано Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року № 329, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244.
При цьому згідно чинного законодавства України суттю правопорушення являється опис діяння та конкретних обставин, що мали місце, і остання повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Між тим, викладений в Протоколі зміст правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 , не відображає всіх істотних ознак складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так як кваліфікуючи дії останнього за названою статтею КУпАП, ініціатором складення протоколу при формулюванні суті правопорушення не зазначено ні відомостей про його вчинення в умовах особливого періоду, ні щодо того, що порушник є особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення. Будь-яких доказів на підтвердження цих обставин суду також не надано, а тому відповідно відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За нормами національного та міжнародного законодавства суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати, встановлювати чи змінювати фактичні обставини справи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, так як вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Разом з тим, положеннями КУпАП унормовано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Положеннями статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно Протоколу (а. с. 1 - 2) 01 січня 2024 року, близько 03 години, солдат ОСОБА_1 перебував на території Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається зі змісту Протоколу, будь-яких заперечень щодо нього, зокрема суті і змісту викладеного в ньому правопорушення, ОСОБА_1 не висловив та у своїх поясненнях під час його складення підтвердив факт вживання алкоголю.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-20 КУпАП є військовим правопорушенням.
Об'єктом є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби.
Суб'єктом військового адміністративного правопорушення, в тому числі й за статтею 172-20 КУпАП, є особа, яка перебуває на військовій службі.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Статус ОСОБА_1 , як військовослужбовця, підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а. с. 5 - 8), з якого вбачається, що останній призовною комісією Військової частини НОМЕР_2 визнаний придатним до військової служби, призваний на строкову військову службу і 09 серпня 2021 року направлений у військову частину; 03 вересня 2021 року прийняв військову присягу; має статус «курсанта» та йому присвоєно військове звання «солдат», а отже він є суб'єктом військового адміністративного правопорушення за статтею 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно рапорту чергового Військово-юридичного інституту Гашенка С. на ім'я начальника Військово-юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (а. с. 9) 01 січня 2024 року, о 03 години, солдат ОСОБА_1 був виявлений з ознаками алкогольного сп'яніння.
Факт перебування правопорушника в стані алкогольного сп'яніння підтверджується Висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (а. с. 3), з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного 01 січня 2024 року о 05 год 07 хв, ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння, а також результатом тестування за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820 від 01 січня 2024 року (а. с. 4), відповідно до якого результат тесту № 10974 становить 0,62 ‰. Зазначені документи містять підпис про ознайомлення ОСОБА_1 з результатами огляду.
Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в своїх поясненнях під час складення Протоколу щодо ОСОБА_1 , які були досліджені судом (а. с. 10 - 12), показали, що в день та час, зазначені в Протоколі, був виявлений солдат ОСОБА_5 в стані сильного алкогольного сп'яніння. В ході спілкування останній вказав, що він випив пляшку ігристого вина, коли зустрічав Новий рік із солдатом ОСОБА_1 . Після цього до кімнати чергового Військово-юридичного інституту був викликаний солдат ОСОБА_1 , який також мав ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема порушення координації руху, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, а також почервоніння обличчя. В ході бесіди останній зізнався у вживанні алкогольних напоїв. Після цього останні були доставлені до КП «ПО Центру терапії залежностей ПОР» з метою проведення огляду на стан сп'яніння.
Порушник ОСОБА_1 у своїх поясненнях під час складення Протоколу щодо нього (а. с. 13), які досліджувалися судом, підтвердив факт вчинення ним інкримінованого йому діяння, зазначивши, що з 2021 року він проходить військову службу у Військово-юридичному інституті НЮІ імені Я. Мудрого на посаді курсанта у військовому званні «солдат». Під час проходження служби йому до відома неодноразово доводилися вимоги щодо заборони вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Втім, 31 грудня 2023 року, близько 18 години, після наряду він повернувся в кімнату, де зустрів солдата ОСОБА_5 , який повідомив, що придбав пляшку шампанського, аби зустріти Новий рік. Близько 18 год 10 хв, коли він був звільнений з розташування Військово-юридичного інституту, він придбав в магазині також пляшку шампанського, яку приховано проніс до своєї кімнати. Близько 23 години, під час шикування було роз'яснено правила святкування Нового року та наголошено на забороні вживання алкогольних напоїв. Незважаючи на це, після шикування він спустився в підвал, де ним була прихована пляшка шампанського і починаючи з 00 год 00 хв вони з ОСОБА_5 почали вживати зазначене спиртне. В подальшому, о 04 годині, його розбудили, сказавши про оголошення шикування третього курсу. Там у нього й було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Він зізнався у вживанні спиртного та надав згоду на проведення відповідного огляду. При проведенні огляду в медичному закладі було встановлено, що він має ознаки алкогольного сп'яніння, про що видано відповідний висновок.
З огляду на зазначене, доводи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про відсутність в цілому в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, суд вважає неспроможними й такими, що повністю спростовуються наведеними вище доказами, які є послідовними, в повній мірі узгоджуються між собою та дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-20 КУпАП. Констатуючи це, суд виходить також з того, що й сам порушник визнав факт скоєння зазначеного в Протоколі діяння і не оспорював будь-яких його фактичних обставин.
Отже, враховуючи викладене, даючи оцінку наведеним вище доказам, як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд, поза розумним сумнівом встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, і встановлений судом перебіг події адміністративного правопорушення цілком відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, виходячи з того, що викладені в Протоколі обставини, знайшли своє об'єктивне підтвердження і судом встановлено, що вчинене ОСОБА_1 діяння охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати в даному випадку аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні до неврегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві, і, зважаючи на те, що перекваліфікація судом дій останнього не погіршує його становище, не порушує права та не змінює зафіксованих Протоколом обставин правопорушення, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення на правопорушника адміністративного стягнення, суд враховує характеристику його особи, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, його майновий стан, службову характеристику (а. с. 16), характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, конкретні обставини скоєного, його поведінку як під час вчинення правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, визнання вини у вчиненому, і, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді штрафу в найнижчому розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушеньяк ним самим, так і іншими особами.
З огляду на це, суд не знаходить підстав для застосування положень статті 22 КУпАП, якою регламентовано, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, про що просили правопорушник та його адвокат.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, то він звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Анатолій САВЧЕНКО