Справа № 538/1887/23
Провадження № 2/538/25/24
23 січня 2024 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Дробот О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лохвиця цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
АТ "КРЕДОБАНК" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і просить стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за тілом кредиту - 380 969,38 грн., заборгованість за відсотками - 4,99 грн., судові витрати - 3200 грн., судовий збір в розмірі 5 762,62 грн, витрати на професійну правову допомогу в судових засіданнях в розмірі 38 417,43 грн. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 06.08.2021 року між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №432114/2021. Відповідно до п.2.1, 2.2. Кредитного договору, Банк видав Позичальнику кредит у сумі 457 164, 89 до 05.08.2022 р. на наступні цілі: на здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, комерційний опис С 300, дата випуску 2015, № кузова НОМЕР_1 , укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно із п. 2.5. Кредитного договору. Банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до п. 2.8. Кредитного договору, датою видачі кредиту вважається день перерахування кредитних коштів (повністю або частково) з позичкового рахунку відповідно до умов цього Кредитного договору. Відповідно до п. 3.10. Кредитного договору. Позичальник виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплати комісій, процентів, неустойки шляхом перерахування у безготівковій формі та/або вносить готівкою в Банк на рахунок № НОМЕР_3 . Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №43214/2021.Б від 06.08.2021 р. між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 06.08.2021 р. було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 1990, відповідно до п. 1.2. договору застави, предметом застави є рухоме майно: автомобіль марки MERCEDES-BENZ, комерційний опис С 300, дата випуску 2015, № кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1991 куб. см., колір - сірий, ДНР НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , вартістю 641 000,00. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 43214/2021.Б від 06.08.2021 р. між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_2 06.08.2021 р. було укладено договір поруки № 43214/2. Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_5 зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором №43214/2021.Б від 06.08.2021р. Відповідно до п.1.6 договору поруки, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Однак, навіть за умови належного виконання банком своїх обов'язків відповідно до кредитного договору ОСОБА_1 не дотримався порядку погашення заборгованості відповідно до графіку погашення заборгованості, як наслідок грубо порушивши умови кредитного договору. Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 43214/2021.Б від 06.08.2021 р. станом на 08.05.2023 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "Кредобанк" становить у розмірі 384 174,37 грн., що складаються із: заборгованості за тілом кредиту - 380 969,38 грн., заборгованості за відсотками - 4,99 грн., відшкодування судових витрат - 3 200 грн.
Ухвалою суду від 10.10.2023р. провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, в заяві до суду просив провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, в силу положення ч. 8 ст. 128 ЦПК вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час т місце розгляду справи повідомлялася належним чином повідомлялася шляхом надсилання судової повістки на установлену адресу зареєстрованого місця проживання, що зареєстроване в установленому законом порядку (а.с. 62, 71).
За обставин, викладених вище, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що 06.08.2021 року між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 43214/2021.Б шляхом підписання до Договору про надання банківських послуг. Банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 457 164,89 грн. з терміном повернення до 05.08.2022 року. З Договору вбачається, що 06.08.2021 року АТ "Кредобанк" відкрив позичковий рахунок НОМЕР_2 для обліку виданих кредитних коштів. Кредит видався на такі цілі: для здійснення повної/часткової оплати за договором купівлі продажу транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, комерційний опис С 300, дата випуску 2015, № кузова НОМЕР_1 укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; для оплати страхового платежу по КАСКО в сумі 59 292,50 грн.; для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 13 272,39 грн (а.с. 17-24).
Відповідно до договору застави від 06.08.2021 р., що був укладений між АТ "Кредобанк" між ОСОБА_2 , предметом застави є транспортний засіб: автомобіль марки MERCEDES-BENZ, комерційний опис С 300, дата випуску 2015, № кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1991 куб. см., колір - сірий, ДНР НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , вартістю 641 000,00 грн. Цей договір застави забезпечує виконання зобов'язанням ОСОБА_1 та вимог заставодержателя, які виникають з Кредитного договору №43214/2021.Б від 06.08.2021р. (а.с.26-27).
В якості забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором №43214/2021.Б від 06.08.2021р. між кредитором АТ "КредоБанк" та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №43214/2021/2, згідно умов якого поручитель зобов'язувався виконати за боржника у повному обсязі грошові зобов'язання по кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов'язань за кредитним договором (а.с. 29).
Як вбачається з досудової вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості надісланої представником позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вимогою достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором №43214/2021.Б від 06.08.2021р.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Так, відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця або реального повернення йому коштів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в повному обсязі АТ «Кредобанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Порука є одним із способів забезпечення зобов'язань при укладенні кредитних договорів та має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори.
Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником в'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, кодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 08.05.2023 року заборгованість відповідачів перед Банком за тілом кредиту становить 380969,38 грн., відсотки 4,99 грн. та комісія 0,00 грн.
Враховуючи вказане та те, що відповідачі в судове засідання не з'явились, відзиву зі своїми запереченнями на позов не надали, розрахунок заборгованості не спростували, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь банку вказаної суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 380 969,38 грн, відсотки в розмірі 4,99 грн. а відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила, на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18 було зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру таабо порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Позивачем до позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 та Довіреність № 12783.
Надана позивачем копія Договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 року укладеного між АО «БІЗНЕС І ПРАВО» і AT «Кредобанк» містить фактично лише визначення термінів та реквізити сторін без будь-якого посилання на умови, строки та розмір оплати. Також суду не надано взагалі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, підтвердження здійснених відповідних витрат (а.с.49).
Отже, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження сплати коштів в розмірі 38 471, 43 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, або платіжного доручення чи будь-якого іншого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.
За таких обставин вимога щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 10% від ціни позову, а саме 38 471, 43 грн., не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач та представник позивача не надали суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату зазначених витрат, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Суд зауважує на тому, що неподання розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови в стягненні витрат на правову допомогу.
Оскільки матеріали справи не містять належних доказів понесених судових витрат позивачем у розмірі 3 200 грн, за наявності яких суд може ухвалити рішення про стягнення таких, тому суд вважає за необхідне відмовити у стягненні витрат в розмірі 3 200 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами необхідно вирішити в порядку, встановленому статтею 141 ЦПК України.
Частинами 1 та 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з цим позовом АТ "Кредобанк" сплачено 5 762,62 грн. судового збору за подання позову, що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2023 року.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 762,62 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
При цьому, солідарний обов'язок відповідачів щодо сплати судового збору законом або договором не передбачений, тому ці витрати підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках, а саме по 2 881 грн. 31 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 84, 141,258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРЕДОБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; ЄДРПОУ 09807862) суму заборгованості за Кредитним договором 43214/2021 від 06.08.2021 р. у розмірі - 380 974,37 (триста вісімдесят тисяч дев'ятсотсімдесят чотири) гривень 37 копійки, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 380 969 грн. 38 коп. та заборгованості за відсотками - 4 (чотири) гривні 99 коп. в солідарному порядку.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; ЄДРПОУ 09807862) суму сплаченого судового збору в розмірі по 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 31 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України.
Суддя Лохвицького
районного суду Л.Г.Цімбота