Справа №538/1467/23
Провадження по справі №1-кп/538/12/24
23 січня 2024 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої- адвоката ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженки Полтавська область м. Червонозаводське, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонерки, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_6 , не маючи посвідчення подія та права керувати транспортними засобами, 01.12.2020 року, сіла за кермо автомобіля ЗА З 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_8 . Керуючи вказаним автомобілем, ОСОБА_9 рухалася по проїзній частині проспекту Миру в м. Заводське, Миргородського району, Полтавської області від центру міста в напрямку с. Токарі, де, близько 18 години 15 хвилин, в порушення вимог п. 12.3, 12.4, 12.9(6) ГІДР України, проявила неуважність, діючи недбало, перевищивши максимально дозволену швидкість для руху, допустила наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка йшла по правому краю проїзної частини проспекту Миру, в попутному напрямку.
У результаті даної пригоди пішохід ОСОБА_4 , за результатами проведеної судово-медичної експертизи № 161 від 22.10.2021 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому середньої третини (діафізів) правих мало- та великогомілкових кісток. Дані тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до госпіталізації потерпілої до стаціонару КНП Лохвицька МЛ (яке відбулося об 19 год. 00 хв. 01.12.2020). від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини кузова легкового автомобіля та могли утворитися у пішохода, при наїзді на нього легковим автомобілем. Тілесні ушкодження, виявленні на тілі гр. ОСОБА_4 можуть бути оцінені, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
Згідно висновку автотехнічної експертизи № СЕ-19М 17-21\12057-ІТ від 25.10.2021, у діях водія ОСОБА_6 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 12.3, 12.4, 12.9(6) Правил дорожнього руху України та які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
ОСОБА_6 мала технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у неї не було яких-небудь перешкод технічного характеру.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, які виразилися у порушенні ОСОБА_6 правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 .
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні повністю визнала в обсязі обвинувачення, підтвердивши факт вчиненого нею кримінального правопорушення, в час, спосіб та при обставинах, на які вказує досудове слідство. Докази її вини, здобуті на досудовому слідстві, визнає повністю і не оспорює, в своїх діях щиро розкаюється.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні, просив суворо не карати свою підзахисну, оскільки витрати на лікування відшкодовуються.
Потерпіла ОСОБА_4 , просила суд призначити реальну міру покарання. Щодо відшкодування ОСОБА_6 витрат на операцію не заперечувала, та не заперечувала, що ОСОБА_6 надає грошові кошти.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 також просила суд реальну міру покарання щодо ОСОБА_6 .
Показання ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин вчинення злочину, добровільності та істинності її позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_6 , свою винуватість у вчиненому діянні визнала повністю і суду дала показання, що вчинила злочин саме при вищевикладених обставинах, суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників не оспорюються, обмежився допитом обвинуваченої, потерпілої, дослідженням характеризуючих матеріалів на неї та з процесуальних питань, які є в матеріалах кримінального провадження,
При цьому суд роз'яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, згідно яких сторони у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ніким не оспорюються в апеляційному порядку. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченій суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття обвинуваченої, яке виражається у визнанні вини в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, часткове відшкодування шкоди.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що вона раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, витрати на лікування відшкодовує, з досудової доповіді вбачається, про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про її особу, обставиною, яка пом'якшує покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, обвинувачена в добровільному порядку сплачує грошові кошти, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті закону, що передбачає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: у виді 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_6 ст.75 КК України- звільнення від відбування основного покарання з випробовуванням, із встановленням іспитового строку, при здійсненні контролю за поведінкою обвинуваченої у відповідності до ст. 76 КК України, оскільки, на думку суду, її виправлення можливе без ізоляції від суспільства,.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Згідно з положеннями ст.124 КПК України на користь держави з обвинуваченої підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування призначеного за даним вироком основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період іспитового строку: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-21/12057-ІТ від 25.10.2021 в сумі 1201 (одна тисяча двісті одна гривня) 34 копійки.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2020 року арешт автомобіля марки «ЗАЗ», 110307 державний номерний знак НОМЕР_2
Речовий доказ:
-автомобіль «ЗАЗ», 110307 державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходяться на зберіганні при Лохвицькому ВП ГУНП в Полтавській області, по вулиці Гоголя,19, у місті Лохвиця Полтавської області повернути власнику.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1