Провадження № 2/537/67/2024
Справа № 537/2473/23
18.01.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., представника відповідача ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» Гамми М.Ф., представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Олійник Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» матеріальну шкоду в сумі 21476 грн. 18 коп., моральну шкоду в сумі 150000 грн. та витрати на правову допомогу.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник повторно не з”явились, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, в тому числі через електронний кабінет адвоката в системі “Електронний суд”, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача ТОВ “Кременчуцький хлібокомбінат” Гамма М.Ф. та представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Олійник Л.М. у судовому засіданні клопотали суд про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те що позивач та її представник в судові засідання не з'являються без поважних причин, що свідчить про їх небажання підтримувати позовні вимоги в подальшому.
Суд, вислухавши представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Разом з цим будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Положеннями п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи. Повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Як зазначав Верховний Суд у своїх постановах системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц.
З матеріалів справ вбачається, що позивач та її представник 28.09.2023, 02.11.2023 та 18.01.2024 не з'являлися в судові засідання. При цьому представником позивача 01.11.2023 та 18.01.2024 направлялися суду заяви про розгляд клопотання від 28.09.2023 у її відсутність та у відсутність позивача, де вона просила не проводити розгляд справи по суті без їхньої участі. Будь-яких документів, що підтверджують неможливість їх явки в судове засідання 02.11.2023, 18.01.2024 чи поважність причин такої неявки, суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позивач та його представник двічі поспіль без поважних причин не прибули у судові засідання та не подали заяв про розгляд справи без їх участі.
Суд зазначає, що розгляд поданого представником позивача 28.09.2023 року клопотання відкладався судом у зв”язку з необхідністю з”ясування у сторони, яка його подала, про що саме вона клопоче. Так, представник позивача у поданих заявах клопотання від 28.09.2023 називала саме клопотанням про витребування доказів, за змістом клопотання представник позивача керувалася нормами, що регулюють витребування доказів судом, а саме ст.. 84 ЦПК України, при цьому резолютивна частина клопотання містила прохання про витребування кримінального провадження для огляду судом (ч.6 ст.95 ЦПК України). Оскільки сторона позивача у судові засідання не з'являлася та наполягала на розгляді клопотання без її участі, ухвалою від 18.01.2024 відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про витребування кримінального провадження для огляду в судовому засіданні.
Підстави для відкладення розгляду справи або оголошення у судовому засіданні перерви відсутні.
Суд констатує, що недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Неявка у судове засідання позивача та її представника перешкоджає розгляду справи. Оскільки проти розгляду справи без участі сторона позивача заперечує неможливо з'ясувати чи підтримує позивач позовні вимоги, крім того, як вбачається з клопотання про витребування доказів, позивач вважає, що не всі докази подані до суду, а тому об'єктивно розглянути справу за наявними матеріалами неможливо.
За викладених обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду. Одночасно суд роз'яснює, що згідно з ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 259 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ «Кременчуцький хлібокомбінат» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: С.О.Фадєєва
Повний текст ухвали складено 23.01.2024