532/106/24
1-кп/532/44/2024
24 січня 2024 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілого ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки кримінальне провадження № 12024175470000005 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Радянське, Кобеляцького району Полтавської області, фактично проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, освіта професійно-технічна, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
05.01.2024 близько 12:30 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на території власного домогосподарства, що за адресою АДРЕСА_1 , де також перебував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Перебуваючи у вказаному місці, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбулася словесна сварка.
У ході вказаної сварки ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, наніс два удари почергово правою та лівою рукою, стиснутими в кулак, в область обличчя потерпілого ОСОБА_3 , а саме в область носу спричинивши останньому тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта від 09.01.2024 у потерпілого ОСОБА_3 виявлено такі тілесні ушкодження: набряк м'яких тканин і синець на шкірі носа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив умисне легке тілесне ушкодження ОСОБА_3 , яке не спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
15 січня 2024 року, під час досудового розслідування, з ініціативи підозрюваного ОСОБА_4 укладено угоду про примирення з потерпілим ОСОБА_3 .
Згідно з угодою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, активно сприяв розкриттю кримінального проступку та щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, в обсязі підозри.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Розглядаючи питання затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
За змістом частин 1, 3 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України, умисне легке тілесне ушкодження - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Діяння, передбачене частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесене до категорії кримінальних проступків.
Узгоджене сторонами угоди покарання визначене у межах санкції частини 1 статті 125 Кримінального кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку і погоджується на призначення узгодженого покарання, може виконати покладені на нього обов'язки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , цілком розуміє положення частин 1, 2 статті 473 та частини 5 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України.
Потерпілий ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді підтвердив свою згоду на укладення угоди, правильно розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений об'єктивно може виконати взяті на себе зобов'язання, а умови угоди не суперечать інтересам суспільства та вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3 .
Судові витрати у цьому провадженні відсутні.
Речові докази у цьому провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався й підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається.
Керуючись статтями 373, 374, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 15 січня 2024 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 476 Кримінального процесуального кодексу України, у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасуванням вироку, протягом установлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального проступку.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя