Справа
Провадження №
про скасування судового наказу
смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О. розглянувши заяву представника боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування судового наказу від 15.12.2023 року виданого Іваничівським районним судом Волинської області у справі № 156/1305/23 за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Волиньгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг щодо розподілу природного газу в розмірі 9577,01 гривень та судових витрат в розмірі 268,40 гривень,
15.12.2023 року Іваничівським районним судом Волинської області за заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи"Волиньгаз" видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Оператор газорозподільної системи" Волиньгаз" заборгованості за надання послуг щодо розподілу природного газу в розмірі 9577,01 грн. та судових витрат в розмірі 268,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судом встановлено, що судовий наказ був отриманий заявником 27.12.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
08.01.2024 року представник боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заяву про скасування судового наказу № 156/1305/23 від 15.12.2023 року, однак ухвалою Іваничівського районного суду від 09.01.2024 року дану заяву було залишено без розгляду на підставі п. 6 ст. 170 ЦПК України (подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду).
23.01.2024 року представник боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання вказаної заяви, про скасування судового наказу № 156/1305/23 від 15.12.2023 року та про стягнення з стягувача понесених витрат, зі сплати судового збору, з огляду на те, що стягувач нарахував заборгованість з розподілу природного газу, посилаючись на Постанови НКРЕКП № 2770 від 30.12.2020 року, № 2766 від 30.12.2020 року «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Волиньгаз». Останній робить це безпідставно, оскільки вказані постанови не зареєстровані у МЮУ та НКРЕКП відповідно до вимог ст. 117 Конституції України.
Заява відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, підстави для повернення такої заяви без розгляду відсутні.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, відтак відповідна заява боржника є підставою для скасування судового наказу.
Згідно із ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи те, що визначений законодавством строк для подачі заяви про скасування судового наказу боржником пропущено з поважних причин, відтак такий слід поновити.
Згідно із ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оглянувши матеріали заяви представника боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування судового наказу та матеріали справи №156/1305/23, провадження №2-н/156/263/23, враховуючи відсутність підстав для її повернення, приходжу до висновку, що доводи, викладені стягувачем в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, а тому вказаний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки боржник не визнає нарахованої заборгованості за надання послуг щодо розподілу природного газу та з матеріалів справи вбачається спір, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Щодо вимоги заявника про відшкодування судових витрат, вважаю за необхідне вказати таке.
Наказне провадження, відповідно до частини третьої статті 19 ЦПК України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Окрім цього, згідно із частиною другою статті 161 ЦПК України, особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Положення статей 170, 171 ЦПК України передбачають можливість скасування судового наказу, однак, за змістом частини третьої статті 171 ЦПК України, скасування судового наказу не позбавляє заявника можливості звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, скасування судового наказу не свідчить про необґрунтованість вимог заявника, а лише вказує, що відносно права на стягнення таких коштів між сторонами існує спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження і за змістом частини другої статті 141 ЦПК України, саме за результатами розгляду позову, а не заяви про скасування судового наказу, суд вирішує питання про розподіл судових витрат.
Вказане узгоджується з положенням ст. 12, ч. 2 ст.164 ЦПК України, згідно яких усі учасники справи мають рівні процесуальні права, серед яких право другої сторони оспорити обґрунтованість суми судових витрат, а судовий збір, сплачений стягувачем при поданні заяви про видачу судового наказу, не повертається останньому після скасування такого судового наказу, а враховується при подальшому пред'явленні ним позову.
Таким чином, в межах розгляду заяви про скасування судового наказу питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 170-171, 258-261, 353 ЦПК України,
Поновити представнику боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Заяву представника боржника за довіреністю ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування судового наказу задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ № 156/135/23, виданий Іваничівським районним судом Волинської області 15 грудня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи"Волиньгаз" заборгованості за надання послуг щодо розподілу природного газу в розмірі 9577,01 грн. та судових витрат в розмірі 268,40 грн.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Роз'яснити стягувачу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О. Федечко