Копія
154/2867/22
1-кп/154/107/24
24 січня 2024 року м. Володимир
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022030510000362 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, оскільки ризики, котрі зазначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу на даний час не відпали і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення даного клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 02.02.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, судимість за які не погашена, знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, а тому є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватись від суду.
Оскільки судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, в судовому засіданні не допитані свідки та визначенні ст. 177 КПК України ризики, котрі були підставами для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду кримінального провадження не відпали, а тому відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходів на більш м'який та слід продовжити йому строк тримання під вартою до 60 днів.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 197, 331 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 24.01.2024.
Строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у закінчується о 24 год. 23.03.2024 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий:/підпис/
Виготовленоз автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1