ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"24" січня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/29/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області б/н від 18.01.2024 (вх. №02.3.1-02/382/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі №907/29/24
За позовом Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018”, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, м. Ужгород Закарпатської області
про визнання недійсним акту прийому - передачі б/н від 10.07.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” та Товариством з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява 365”, що перейменоване із Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” майно, передане за актом прийому - передачі б/н від 10.07.2023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101),
шляхом заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1,
Свалявська міська рада Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області звернулася до суду з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018”, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, м. Ужгород Закарпатської області про визнання недійсним акту прийому - передачі б/н від 10.07.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” та Товариством з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява 365”, що перейменоване із Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” майно, передане за актом прийому - передачі б/н від 10.07.2023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101).
Разом із позовною заявою Свалявською міською радою Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області подано заяву б/н від 18.01.2024 (вх. №02.3.1-02/382/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову шляхом встановлення заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 18.01.2024 позовну заяву (справу №907/29/24) та заяву про забезпечення позову в даній справі розподілено судді Пригарі Л.І. та передано на розгляд останній 19.01.2024.
Оцінюючи заяву Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області про забезпечення позову у справі №907/29/24, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач покликається на те, що предметом спору в даній справі є визнання недійсним акту прийому - передачі б/н від 10.07.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” та Товариством з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява 365”, що перейменоване із Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” майно, передане за актом прийому - передачі б/н від 10.07.2023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101).
На переконання позивача, вищевказане майно може бути відчужене на користь третіх осіб із метою уникнення виконання відповідачем 1 грошового зобов'язання перед Свалявською міською радою, оскільки таке вже було передане ТОВ “Свалява ЛХЗ 2018” до ТОВ “365 днів подорожей”, що, у свою чергу, матиме наслідком утруднення чи навіть унеможливлення виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позову.
Позивач зауважує, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, позов Свалявської міської ради Закарпатської області задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ “Свалява ЛХЗ 2018” на користь Свалявської міської ради безпідставно збережені грошові кошти за користування земельними ділянками за період часу з листопада 2019 по червня 2022 року включно у розмірі 1 448 418,38 грн, а також витрати на оплату судового збору в сумі 21 725,66 грн. В іншій частині щодо стягнення безпідставно збережених коштів з листопада 2018 по жовтень 2019 року - у позові відмовлено.
За твердженням позивача, на примусове виконання рішення суду від 07.03.2023 у справі №907/910/22 Господарським судом Закарпатської області видано відповідний наказ від 04.08.2023, а в подальшому, 08.08.2023 постановою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. відкрито виконавче провадження із виконання вищевказаного наказу з одночасним прийняттям постанов про арешт коштів боржника та звернення стягнення на майно останнього.
Як зазначає позивач, 03.01.2024 йому стало відомо про те, що відповідачем 1 було здійснено передачу належного на праві власності майна ТОВ “365 днів подорожей”, що 10.07.2023 змінило назву на ТОВ “Свалява 365”, і вказане свідчить про умисне укладення означеного правочину з метою уникнення виконання грошових зобов'язань відповідача 1 на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Враховуючи вищенаведене, позивач наголошує на наявності обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом встановлення заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1.
Проаналізувавши доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову, суд вважає за доцільне відзначити наступне.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; - зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; - арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; - іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 у справі №921/40/20).
Отже умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №916/1572/19).
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі №911/1111/20).
Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом спірних правовідносин є заявлені позивачем вимоги немайнового характеру, а саме, визнання недійсним акту прийому - передачі б/н від 10.07.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” та Товариством з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява 365”, що перейменоване із Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” майно, передане за актом прийому - передачі б/н від 10.07.2023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101).
Відтак, із огляду на те, що в даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення в разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, в зазначеному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, в постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.
Водночас вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Крім того, адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, від 22.11.2021 у справі №922/827/21, від 26.11.2021 у справі №922/826/21).
Суд зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деякими визначеними в ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, такими, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, таке судове рішення стає обов'язковим до виконання до його апеляційного перегляду.
Заявник самостійно обирає конкретний вид забезпечення позову, а суд надає тільки оцінку його співмірності заявленим позовним вимогам.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку про те, що позивач, звертаюсь до суду із заявою про забезпечення позову, повинен підтвердити ті обставини, на які він посилається у заяві, певними доказами, на підставі яких суд має встановити обґрунтованість поданої заяви.
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (Близькі за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20, в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі №916/3710/22).
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Як вбачається із долученого до матеріалів заяви про забезпечення позову витягу з Державного реєстру речових прав №338780834 від 11.07.2023 щодо об'єкта нерухомого майна (реєстраційний №942410221101) - комплексу будівель та споруд, розташованого за адресою: вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1, м. Свалява, Мукачівський район, Закарпатська область, власником останнього є ТОВ “365 днів подорожей”, що перейменоване на ТОВ “Свалява ЛХЗ” відповідно до письмового рішення одноосібного учасника ТОВ “365 днів подорожей” від 10.07.2023; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 68405719 від 11.07.2023); документи, подані для державної реєстрації: акт приймання - передачі, серія та номер: б/н, виданий 10.07.2023, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018”, директор Дідик В.В./Товариство з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, директор Мондик С.А., справжність підписів засвідчено 10.07.2023 Деяк К.К., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області за реєстровими №1063, 1064; рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер №1-2023, виданий 10.07.2023, видавник: Загальні збори учасників ТОВ “Свалява ЛХЗ 2018”, голова Гісем М.М., секретар Дідик В.В.; рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом, письмове рішення одноосібного учасника ТОВ “365 днів подорожей”, серія та номер: б/н, виданий 10.07.2023, видавник: учасник Мондик С.А., справжність підпису засвідчено 10.07.2023 Деяк К.К., приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області за реєстровим №1065.
З наведеного, у свою чергу, випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” (відповідач 1 у справі) стало учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “365 днів подорожей”, що перейменоване на ТОВ “Свалява 365” (відповідача 2 у справі), та в якості внеску до статутного капіталу передало нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1, м. Свалява, Мукачівський район, Закарпатська область.
Водночас передача відповідачем 1 майна до статутного капіталу відповідача 2 була здійснена після виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018” обов'язку зі сплати позивачу грошових коштів на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.03.2023 у справі №907/910/22, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023, про що відповідачу 1 було достовірно відомо.
Відтак, беручи до уваги предмет спірних правовідносин у межах даної справи та враховуючи, що кінцевою метою заявлених позивачем вимог є поновлення порушених прав (а інтерес позивача полягає саме у поверненні у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Свалява ЛХЗ 2018”) належного йому майна), застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1, безпосередньо пов'язані з предметом позову і такі заходи є обґрунтованими та адекватними.
Аналогічних правових висновків притримується і Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі №916/379/23.
Частинами 1, 2 статті 25 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” передбачено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Судове рішення або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Частиною 1 статті 311 вищевказаного Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Згідно із ч. 1 ст. 32 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі (абз. 1 ч. 2 ст. 32 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”).
З наведеного випливає, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Проаналізувавши доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову, а також документальні докази, подані останнім у підтвердження наявності обставин, які матимуть наслідком утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в даній справі у випадку задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що без вжиття заходів забезпечення позову у межах наявного спору існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, може бути суттєво ускладненим, зважаючи на наявність можливості у відповідача 2 здійснити подальше відчуження спірного об'єкта нерухомості на користь третіх осіб до набрання законної сили рішенням у цій справі.
Зважаючи на викладене, суд визнає доведеним факт наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1.
Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суду слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідачів, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому, суд, з урахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, із якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 6 статті 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Що стосується зустрічного забезпечення, то в даному випадку позивач не навів суду пропозицій щодо його застосування.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, суд не зобов'язаний в кожному випадку вживати заходи зустрічного забезпечення, оскільки ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Разом з тим, суд зауважує, що виходячи із приписів ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову.
Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області б/н від 18.01.2024 (вх. №02.3.1-02/382/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову, долучену до матеріалів позовної заяви у справі №907/29/24, задоволити.
2. Заборонити всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, приватним нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції у сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, органів місцевого самоврядування; передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше), стосовно нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 942410221101), що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, вул. Промислова (Менделеєва), будинок 1.
Стягувач: Свалявська міська рада Закарпатської області, пл. Головна, будинок 1, м. Свалява, Мукачівський район, Закарпатська область, 89300 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 04053884).
3. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме, з 24.01.2024 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 24.01.2027.
4. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
7. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 24.01.2024.
Суддя Пригара Л.І.