майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"10" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1335/23
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Добровінська В.Ю.
за участю представника позивача: Швець К.О. - адвокат, ордер серія ВІ № 1167064 від
14.09.2023 р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан+"
до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"
про стягнення 2 782 689,76 грн
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан+" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 2782689,76 грн., з яких: 1972940,00 грн. - заборгованість, 716528,57 грн. - пеня, 43945,21 грн. - 3% річних, 49275,98 грн. - інфляційні.
Ухвалою від 06.10.2023 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 07.11.2023 р.
Ухвалою від 07.11.2023 р. суд відклав підготовче засідання на 06.12.2023 р.
06.12.2023 р. позивач подав письмові пояснення по справі (а.с.106-112).
06.12.2023 р. позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача 2560747,51 грн., з яких: 1972940,00 грн.- заборгованість, 494586,33 грн. - пеня, 43945,21 грн. - 3% річних, 49275,98 грн. - інфляційні (а.с.104-105).
У підготовчому засіданні 06.12.2023 р. суд розглянув клопотання позивача про зменшення позовних вимог та постановив подальший розгляд справи здійснювати в межах стягнення з відповідача коштів в сумі 2560747,51 грн.
Ухвалою від 06.12.2023р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1335/23 до судового розгляду по суті на 09 січня 2024р.
В судовому засіданні 09.01.2024р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на виконання умов договору купівлі-продажу нафти сирої №01/07 від 01.07.2022 року поставив відповідачу товар нафту сиру та газовий конденсат на загальну суму 25169560,00 грн.
Відповідач отриманий товар не оплатив в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1972940,00 грн.
За порушення умов договору позивач згідно заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2023р. нарахував до стягнення з відповідача 49275,97 грн. інфляційних, 494586,33 грн. пені та 43945,21 грн. 3% річних
Відповідач, в порядку ст.165 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував, свого представника для участі в судовому засіданні не направив.
Про дату та час розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом направлення ухвал суду від 06.10.2023р., 07.11.2023р. та 06.12.2023р. на поштову адресу, електронну пошту та до кабінету в системі Електронний суд (а.с.82, 90, 91, 116, 118).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.07.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан+" (продавець) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафти сирої №01/07, згідно п.1.1 якого Продавець зобов'язується у відповідності із замовленням Покупця передати у власність Покупця нафту сиру (надалі - Товар).
Пунктом 1.2 договору встановлено, що Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Товар на умовах, які будуть погоджені у додатках до цього Договору.
Обсяг та вартість нафти сирої, що постачається за умовами цього Договору, встановлюється відповідно до Заявки Покупця та вказується у відповідних Рахунках на оплату (пункт 1.3. договору).
У пункті 2.2. договору сторони домовилися, що Покупець зобов'язується провести 100% попередню оплату за Товар протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання відповідного додатку до цього Договору. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
Згідно п.4.1 договору Покупець у разі порушення строків оплати вартості товару зобов'язаний сплатити Продавцю за письмовою вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення оплати.
Позивач вказує, що на виконання умов договору поставив відповідачу нафту сиру на суму 11134985,00 грн., а також газовий конденсат на суму 14034575,00 грн., всього - 25169560,00 грн., на підтвердження чого надав видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки на оплату (а.с.11-70).
Згідно банківської виписки по особовому рахунку відповідач за отриманий товар сплатив позивачу 23196620,00 грн., з яких: за нафту сиру - 11046725,00 грн., за газовий конденсат - 12149895,00 грн. (а.с.74).
Позивач вказує, що претензією від 17.05.2023р. вимагав у відповідача сплатити заборгованість в сумі 1972940,00 грн. (а.с.71). Доказів направлення вказаної претензії відповідачу матеріали справи не містять.
В зв'язку з непроведенням відповідачем остаточного розрахунку за отриманий товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан+" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом і згідно заяви про зменшення позовних вимог від 05.12.2023р. просить стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 2560747,51 грн., з яких: 1972940,00 грн. - заборгованість, 494586,33 грн. - пеня, нарахована за період з 18.12.2022р. по 18.06.2023р., 43945,21 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 18.12.2022р. по 18.06.2023р., 49275,97 грн. - інфляційні за період січень-серпень 2023р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як передбачено ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач вказує, що на виконання умов договору поставив відповідачу товар - нафтопродукти на загальну суму 25169560,00 грн. (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки на оплату на а.с.11-70).
За умовами договору, предметом договору №01/07 від 01.07.2022р. є нафта сира, яка у видаткових накладних вказана по коду УКТ ЗЕД 2709009000.
Згідно видаткових накладних: № 07-0133 від 01.07.2022р.; № 07-0622 від 06.07.2022 р.; № 07-0723 від 07.07.2022 р.; № 07-0820 від 08.07.2022 р.; № 07-0906 від 09.07.2022 р.; № 07-1122 від 11.07.2022 р.; № 07-1213 від 12.07.2022 р.; № 07-1317 від 13.07.2022 р.; № 07-1412 від 14.07.2022 р.; № 07-1601 від 16.07.2022 р.; № 07-1818 від 18.07.2022 р.; № 07-2118 від 21.07.2022 р.; № 07-2220 від 20.07.2022 р.; № 07-2514 від 25.07.2022 р.; № 07-2622 від 26.07.2022 р.; № 10-0101 від 01.10.2022 р.; № 10-0314 від 03.10.2022 р.; № 10-0619 від 06.10.2022 р.; № 10-0802 від 08.10.2022 р.; № 10-0902 від 09.10.2022 р.; № 10-1128 від 11.10.2022 р.; № 10-1315 від 13.10.2022 р.; № 10-1602 від 16.10.2022 р.; № 11-0812 від 08.11.2022 р.; № 12-1515 від 15.12.2022р. позивач поставив відповідачу нафту сиру УКТ ЗЕД 2709009000 на суму 11134985,00 грн. ( а.с.11-18, 23-28, 34 на звороті).
Згідно видаткових накладних: № 08-2001 від 20.08.2022р.; № 08-2002 від 20.08.2022р.; № 08-2320 від 23.08.2022р.; № 08-2616 від 26.08.2022р.; № 09-1001 від 10.09.2022р.; № 09-1214 від 12.09.2022р.; № 09-1701 від 17.09.2022р.; № 09-2019 від 20.09.2022р.; № 09-2611 від 26.09.2022р.; № 09-2818 від 28.09.2022р.; № 11-1112 від 11.11.2022р.; № 11-2119 від 21.11.2022р.; № 11-2318 від 23.11.2022р.; № 11-2524 від 25.11.2022р.; № 11-3014 від 30.11.2022р.; № 12-0223 від 02.12.2022р.; № 12-0301 від 03.12.2022р.; № 12-0724 від 08.12.2022р.; № 12-0810 від 08.12.2022р.; № 12-1001 від 10.12.2022р.; № 12-1002 від 10.12.2022р.; № 12-1312 від 13.12.2022р.; № 12-1701 від 17.12.2022р. позивач поставив відповідачу газовий конденсат, код УКТ ЗЕД 2709001000, на суму 14034575,00 грн. (а.с.18-23, 28-34, 35).
Позивач зазначає, що газовий конденсат це вид нафти сирої, тому його поставка відповідачу здійснювалась в рамках договору купівлі-продажу нафти сирої №01/07 від 01.07.2022р.
Суд не погоджується з позицією позивача і вважає, що "нафта сира" і "газовий конденсат" не є тотожними товарами, виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України "Про митний тариф України" від 4 червня 2020 року №674-IX, чинного на момент здійснення позивачем поставки товару відповідачу, газовий конденсат (товарна підкатегорія 2709 00 10 00, категорія "Газовий конденсат") та нафта сира (товарна підкатегорія 2709 00 90 00, категорія "Інші") віднесено до групи 27 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні" розділу V "Мінеральні продукти" Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
За приписами статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Тому, у випадку погодження сторонами поставки газового конденсату, окрім нафти сирої, в договорі №01/07 від 01.07.2022р. мало бути вказано назву товарної позиції - 2709 "Нафта або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів)".
Оскільки, нафта сира та газовий конденсат входять до однієї товарної позиції, але різних товарних підкатегорій, доводи позивача про віднесення газового конденсату до виду нафти сирої є необґрунтованими.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави вважати, що газовий конденсат код за УКТЗЕД 2709001000 поставлявся саме в рамках договору купівлі-продажу нафти сирої №01/07 від 01.07.2022р.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що правовідносини з поставки газового конденсату між Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан+" та Державним підприємством Житомирський лікеро-горілчаний завод" виникли у спрощений спосіб на підставі видаткових накладних
Отже, в межах договору 01/07 купівлі-продажу нафти сирої від 01.07.2022 р. відповідачу поставлено нафту сиру на суму 11134985,00 грн., газовий конденсат на суму 14034575,00 грн. поставлено у спрощений спосіб, згідно видаткових накладних. Загальна вартість поставленого товару становить 25169560,00 грн.
Щодо строків проведення розрахунків та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань в частині проведених оплат, то до правовідносин сторін з поставки нафти сирої застосовуються умови договору та положення чинного законодавства, до правовідносин з поставки газового конденсату - норми чинного законодаваства.
Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.
В разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що оплата за товар покупцем здійснюється по 100% передоплаті.
Матеріали справи свідчать, що відповідач не дотримувався умов договору в частині попередньої оплати товару - нафти сирої.
Натомість позивач, незважаючи на відсутність попередньої оплати, здійснював поставку товару, що вказує на те, що у відповідача згідно ст. 538 ЦК України, виник обов'язок сплатити вартість поставленого за договором товару після його отримання від позивача (за фактом отримання товару), згідно приписів ст. 692 ЦК України.
Щодо строків проведення оплати поставленого газового конденсату слід застосовувати приписи частини 1 ст. 692 ЦК України, згідно якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до банківської виписки відповідач за отриману нафту сиру сплатив 11046725,00 грн., за газовий конденсат - 12149895,00 грн. (а.с.74).
Виходячи з наведеного, заборгованість відповідача за нафту сиру становить 88260,00 грн. (11134985,00 грн., - 11046725,00 грн.), за газовий конденсат - 1884680,00 грн. (14034575,00 грн. - 12149895,00 грн.) на загальну суму 1972940,00 грн. (88260,00 грн. + 1884680,00 грн.).
Таким чином, вимога про стягнення заборгованості в сумі 1972940,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 49275,98 грн. інфляційних за період січень-серпень 2023р. та 43945,21 грн. 3% річних, нарахованих за період з 18.12.2022р. по 14.09.2023р., суд дійшов наступних висновків.
За статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки (а.с.123-124), суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних є обґрунтованими і відповідають чинному законодавству , а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 49275,98 грн. інфляційних та 43945,21 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст.232 ГК України).
Згідно п.4.1 договору Покупець у разі порушення строків оплати вартості товару зобов'язаний сплатити Продавцю за письмовою вимогою останнього, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення оплати.
Згідно розрахунку позивача, на заборгованість в сумі 88260,00 грн., яка виникла за несвоєчасну сплату нафти сирої, нараховано пеню за період з 18.12.2022р. по 18.06.2023р. в сумі 22125,45 грн.
Як вже вказувалося, відповідач мав здійснити оплату отриманого за договором товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Остання поставка нафти сирої за договором була здійснена позивачем 15.12.2022р. згідно видаткової накладної № 12-1515 на суму 625580,00 грн.
15.12.2022 р. позивачем на оплату вказаної поставки був виставлений рахунок № 00032.
Оплата згідно вказаного рахунку відповідачем здійснена частково 27.12.2022 р., що вбачається з виписки по банківському рахунку, тому у суду є всі підстави вважати, що заборгованість в сумі 22125,45 грн. є заборгованістю по останній поставці, а прострочення з оплати у відповідача виникло з 16.12.2022р.
Разом з тим, враховуючи приписи ч.6 ст.232 ГПК України, позивач має право на нарахування пені протягом 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто до 16.06.2023р. включно.
Таким чином, нарахування пені слід здійснювати починаючи від дати, яку визначив позивач - 18.12.2022р. і по 16.06.2023р., розмір якої становить 21883,64 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.
В частині стягнення 241,81 грн. суд відмовляє.
За прострочення оплати газового конденсату в сумі 1884680,00 грн., позивач за період з 18.12.2022р. по 18.06.2023р. нарахував до стягнення з відповідача 472460,88 грн. пені (а.с.124).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Разом з тим, оскільки письмовий договір в частині поставки газового конденсату сторонами не укладався і відповідно ними не погоджено відповідальність за несвоєчасно проведені розрахунки та розмір пені, тому підстави для застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості газового конденсату у вигляді пені в сумі 472460,88 грн. відсутні .
З огляду на викладене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 472702,69 грн. пені суд відмовляє, в зв'язку з безпідставністю її нарахування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 2088044,82 грн., з яких: 1972940,00 грн. заборгованості, 21883,64 грн. - пеня, 43945,21 грн. - 3% річних, 49275,98 грн. інфляційні.
В стягненні 472702,69 грн. пені суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог в сумі 2088044,83 грн., судовий збір в розмірі 31320,68 грн. покладається на відповідача.
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, про яку позивач заявляв в позовній заяві, то згідно ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З огляду на викладене, з метою вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу необхідно призначити судове засідання.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера, 38, код ЄДРПОУ 00375504)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан+" (89422, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с.Минай, вул.Тичини, 16, код ЄДРПОУ 39846953):
- 1972940,00 грн. - заборгованості;
- 21883,64 грн. - пені;
- 43945,21 грн. - 3% річних;
- 49275,98 грн. - інфляційних;
- 31320,68 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
4. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Титан+" судовий збір в сумі 3329,13 грн.
5. Товариству з обмеженою відповідальністю "Титан+"у строк до 15.01.2024 подати докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу.
6. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 23.01.2024 р. на 16:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 415.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.01.24
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи