вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
24.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6561/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Чумак О.В.;
від відповідача: Мельник М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (м.Дніпро)
про стягнення заборгованості за договором про закупівлю № 23053 від 15.02.2023 у загальному розмірі 2 818 695 грн. 08 коп. Суддя Фещенко Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю №23053 від 15.02.2023 у загальному розмірі 2 818 695 грн. 08 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 2 761 148 грн. 00 коп. - основний борг;
- 52 866 грн. 29 коп. - пеня;
- 4 680 грн. 79 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю № 23053 від 15.02.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2 761 148 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 7.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 29.04.2023 по 18.12.2023 в сумі 52 866 грн. 29 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 29.04.2023 по 18.12.2023 у сумі 4 680 грн. 79 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 33 824 грн. 34 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 824 грн. 34 коп.
Ухвалою суду від 21.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2024.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху (вх. суду № 66194/23 від 28.12.2023), в якому він просить суд залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сінержи" від 18.12.2023 без розгляду, посилаючись на таке:
- пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Однак, всупереч вимогам процесуального законодавства, позивачем не було дотримано вищенаведеної вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України. Актуальна судова практика свідчить, що відсутність зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету щодо всіх сторін та інших учасників справи, є беззаперечною та самостійною підставою для залишення позовної заяви без руху;
- пунктом 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Втім, з позовної заяви ТОВ "Альфа Сінержи" від 18.12.2023 не вбачається дотримання наведеної норми процесуального права.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху (вх. суду № 321/24 від 03.01.2024), в яких він просить суд відмовити Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" у задоволенні вимог, викладених в заяві про залишення позовної заяви без руху, вказуючи про те, що відповідно до частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей. Отже, позивач звільнений від обов'язку зазначення в позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, тому що позовна заява подана через електронний кабінет в системі "Електронний суд". Щодо твердження відповідача про не зазначення позивачем в позовній заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, то вірогідно відповідач неуважно ознайомився із позовною заявою - всі вищезазначені відомості вказані позивачем в дужках напроти кожного доказу, переліченого в розділі "додатки" позовної заяви. Таким чином, позивач вважає, що заява відповідача про залишення позовної заяви без руху є безпідставною.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 826/24 від 05.01.2024), в якому він просить суд залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на таке:
- належно оформленими рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними є такі, що містять, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- обов'язок замовника оплатити товар, поставлений згідно з умовпми спірного договору, безпосередньо пов'язаний з: отриманням від постачальника оригіналу рахунку; реєстрації податкової накладної; своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар, а також належним оформленням рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної в частині зазначення в них коду УКТ ЗЕД. Однак, всупереч пункту 4.2. спірного договору, товарно-транспортні накладні, що долучені до позовної заяви, не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД. Отже, товарно-транспортні накладні є неналежно оформленими;
- пунктом 6.2.5. договору встановлено, що замовник має право залишити рахунок постачальника без здійснення оплати в разі не надання або неналежного оформлення товаросупровідних документів, поставки неякісного, некомплектного товару. В даному випадку, до товаросупровідних документів відносяться: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, документи, визначені пунктом 2.2. договору, а також документи, визначені в пунктом 6.3.6. договору, за необхідності. Крім того, відповідно до пункту 6.3.3. постачальник зобов'язаний надавати замовнику відповідно товаросупроводжувальну документацію (видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документи, що підтверджують якість товару) при кожній поставці товару. З наведеного можна зробити висновок, що надання постачальником документів щодо якості на товар, а також зазначення у товарно-транспортних накладних коду УКТ ЗЕД є обов'язковою умовою для виникнення у замовника обов'язку зі сплати поставленого товару. Проте, зазначені обов'язки постачальника не описані ним у позовній заяві. Надані позивачем видаткові накладні не містять відомостей про передачу документів, що підтверджують якість товару, а товарно-транспортні накладні не містять коду товару згідно УКТ ЗЕД. Водночас, позивач не надає суду відповідні докази виконання цього свого договірного зобов'язання;
- у пункті 11.1. договору сторони погодилися, що текст договору, будь-які інші матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов'язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов'язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов'язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником грошові зобов'язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюється до нуля відсотків. Укладаючи спірний договір, позивач мав змогу детально вивчити всі умови спірного договору та у випадку незгоди з його положеннями, не був позбавлений права звернутися до відповідача з протоколом розбіжностей до спірного договору, проте, цього не зробив, а доказів зворотного матеріали справи не містять;
- якщо ТОВ "Альфа Сінержи" погодилось на встановлення іншого розміру індексу інфляції, що буде застосовуватися у разі несвоєчасного виконання замовником грошового зобов'язання та яка дорівнюватиме нулю, то воно визнало для себе таку умову прийнятною. Таким чином, сторони спірного договору реалізували принцип свободи договору та право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних витрат є неправомірною, необґрунтованою та такою, що суперечить умовам укладеного договору. Крім того, варто зауважити, що розрахунок пені та інфляційних за позовом ТОВ "Альфа Сінержи" до ПрАТ "ДТРЗ" за договором № 23053 від 15.03.2023 підписаний адвокатом О.В. Чумак, як представником ТОВ "ТД Азімут", що не є стороною у даній справі.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 976/24 від 08.01.2024), в якому він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:
- зазначення у товарно-транспортних накладних такого реквізиту як код товарів згідно з УКТ ЗЕД не передбачено і отже - зазначення коду товарів згідно з УКТ ЗЕД законом не вимагається. Крім того, товаро-транспортна накладна визначена як єдиний документ для: обліку товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) на шляху їх переміщення; проведення розрахунків за послуги перевезення вантажу; обліку виконаної роботи (послуг перевезення). Така роль ТТН визначена розділом 1.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтранспорту від 14.10.1997, у редакції наказу Мінінфраструктури від 03.06.2019 № 413 (далі - Правила № 363). Бланк ТТН (ТТН форма 1 ТН) міститься в додатку № 7 до Правил № 363, форма якого є стандартною та її використовують в усіх видах перевезеннь, крім особливих. Код товарів згідно з УКТ ЗЕД застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу, не зазначення УКТ ЗЕД в товарно-транспортних накладних ніяким чином не впливає на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій. Разом з цим, в податкових накладних коди товарів згідно УКТ ЗЕД зазначені позивачем належним чином і всі податкові накладні були зареєстровані, про що свідчать відповідні квитанції, надані позивачем. Також, слід звернути увагу, що з моменту отримання товару, відповідачем жодного разу не було заявлено будь-яких вимог або претензій до позивача з приводу відсутності в товарно-транспортних накладних коду товару згідно УКТ ЗЕД протягом всього періоду прострочення оплати товару, що свідчить про належне виконання позивачем свого зобов'язання з поставки товару. Таким чином, враховуючи визначений сторонами договору у пункті 4.2 договору порядок розрахунків за поставлений товар, приймаючи до уваги його фактичне прийняття відповідачем за видатковими накладними, строки оплати є такими, що настали;
- разом із товаром позивач передавав відповідачу повний пакет товаросупровідних документів, в тому числі і документи, що підтверджують якість товару. Відповідно до пункту 2.9. договору - приймання товару здійснюється замовником за якістю на підставі документів, вказаних в пунктом 2.2. договору. Перевірка якості товару здійснюється у відповідності зі стандартами, технічними умовами, іншою технічною документацією на товар. Також, в пункті 2.10 договору міститься обов'язок відповідача виклику представника позивача у разі виявлення недоліків товару (в тому числі і в товаросупровідній документації). Товар був прийнятий відповідачем без заперечень, представник позивача не викликався і видаткова накладна підписана відповідачем без заперечень або зауважень щодо будь-яких недоліків;
- з моменту останньої поставки товару сплинуло майже 3 місяці і з боку відповідача на адресу позивача не надходило жодної вимоги про надання зазначених документів, про встановлення будь-яких строків для цього, відмови від договору, вимоги повернення товару або вчинення відповідачем інших дій, які б могли свідчити про невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором у відповідності до вимог законодавства та умов укладеного між сторонами договору. Отже, відповідач з часу отримання товару не скористався наданим йому нормами статті 666 Цивільного кодексу України правом встановити позивачу строк для передачі необхідних документів, що стосуються товару, а в разі не виконання вимог - відмовитися від договору та повернути товар. Так, відповідач у період з часу отримання товару не відмовився та не повідомив позивача про намір відмовитися від нього через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів, що свідчить про відсутність будь-яких претензій з боку відповідача до позивача щодо наявності в нього документів щодо якості товару. Безпідставним є твердження відповідача про недоведеність здійснення позивачем свого договірного зобов'язання з надання відповідачу документів щодо якості товару опираючись на відсутність у видаткових накладних відомостей про передачу позивачем документів щодо якості товару виходячи з норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де встановлені вимоги щодо оформлення первинних документів, яким і є видаткова накладна. Зі змісту статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Наказу міністерства фінансів України від 24.05.1995 за № 88 вбачається, що зазначення у видаткових накладних припису про факт передання інших документів не передбачено і отже - зазначення переліку документів щодо якості товару у видатковій накладній законом не передбачено. Таким чином, твердження відповідача про ненадання позивачем документів, що підтверджують якість товару є безпідставними і відповідно до умов договору про закупівлю № 23053 від 15.02.2023, станом на дату подання позовної заяви, строк оплати товару є таким, що настав;
- із змісту частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України випливає, що норма про зобов'язання сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції має імперативний характер та спрямована на захист майнового права та інтересу кредитора. Можливість внесення змін у сторін договору передбачена лише для зміни розміру процентів річних. Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів лише річних. Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень частини 2 статті 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначені правові висновки Верховного Суду України сформульовані у постановах по справах: № 914/479/19 від 16.04.2020 та №904/2112/20 від 25.05.2021. При підписанні розрахунку пені та інфляційних представником позивача була припущена помилка при зазначенні назви підприємства, і тому в якості додатку до даної відповіді на відзив, позивач надає суду розрахунок пені та інфляційних втрат, підписаний належним чином, при цьому, зміст зазначеного розрахунку не змінений.
У підготовче засідання 10.01.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представником відповідача було заявлене усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 10.01.2024 судом протокольно було оголошено перерву до 24.01.2024.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 2397/24 від 15.01.2024), в якому він просить суд залишити позовну заяву без задоволення, посилаючись на таке:
- первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, а також можуть містити інші узгоджені сторонами реквізити. Також, відповідач звертає увагу на суперечливу поведінку позивача, а саме те, що позивач, заперечуючи проти доводів відповідача про не зазначення у товарно-транспортних накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД та посилаючись на те, що такі реквізити не є обов'язковими в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одночасно з тим зазначає такі ж "необов'язкові" на його думку реквізити (код УКТ ЗЕД) у видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи. Наведене також спростовує доводи позивача, викладені на сторінці 7 відповіді на відзив, про те, що зазначення переліку документів щодо якості товару у видатковій накладній законом не передбачено;
- доводи позивача про те, що не зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД в товарно-транспортних накладних ніяким чином не впливають на оплату поставленого товару, оскільки достатньо первинних документів для підтвердження операцій є помилковими, адже в пункті 4.2. договору, сторони узгодили, що замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 7-ми банківських днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортній накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД. Отже, сторони в договорі визначили порядок оплати товару, а також те, що належно оформленими рахунками-фактурами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними є такі, що містять, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД. За таких обставин, зазначення у товарно-транспортних накладних коду товару згідно УКТ ЗЕД передбачено умовами спірного договору, що в свою чергу не суперечить приписам чинного законодавства. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позивачем надано неналежно оформлені товарно-транспортні накладні (без обумовленого в договорі зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД), внаслідок чого відповідачем не було допущено прострочення свого договірного зобов'язання з оплати товару;
- надання належним чином оформлених товарно-транспортних накладних із зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД є обов'язковою умовою для виникнення у замовника обов'язку зі сплати поставленого товару. У зв'язку з наданням позивачем товарно-транспортних накладних, які не містять код товару згідно з УКТ ЗЕД, а отже є неналежно оформленими, ПрАТ "ДТРЗ" реалізувало своє право, передбачене пунктом 6.2.5. договору, а також частиною 3 статті 538 Цивільного кодексу України, та залишило рахунки постачальника без здійснення оплати. Водночас, наведені обставини свідчать, що ПрАТ "ДТРЗ" діяло виключно в рамках умов укладеного договору та цивільного законодавства України, внаслідок чого не допустило порушення своїх зобов'язань. За таких обставин, відповідач вважає, що ПрАТ "ДТРЗ" не допустило порушень взятого на себе зобов'язання з оплати поставленого товару у зв'язку з наведеним, а отже й відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені;
- щодо твердження позивача про відсутність з боку відповідача жодних вимог або претензій до позивача з приводу відсутності в товарно-транспортних накладних коду товару згідно з УКТ ЗЕД, відповідач вважає за необхідне зазначити, що ані умовами спірного договору, ані нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку відповідача надавати будь-які претензії до позивача з приводу наведених обставин;
- статтею 666 Цивільного кодексу України передбачено саме право, а не обов'язок покупця встановити розумний строк для передання документів, що стосуються якості товару. Водночас, обов'язок постачальника з передачі документів якості на товар передбачений пунктом 2.2. спірного договору;
- позивачем підписано та скріплено печаткою спірний договір, а отже позивач погодився з усіма умовами, викладеними в ньому.
У підготовче засідання 24.01.2024 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представник відповідача повідомив про те, що не підтримує подане ним клопотання про залишення позовної заяви без руху, посилаючись на те, що під час розгляду справи з'ясував, що позовна заява подана через Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 24.01.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Розпочати розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначити судове засідання на 06.02.2024 о 12:40 год., яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-207 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
3. Дану ухвалу направити
- позивачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи;
- відповідачу - в Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 24.01.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 24.01.2024.
Суддя Ю.В. Фещенко