Справа № 157/797/20
Провадження №1-кп/157/5/24
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
19 січня 2024 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12020030090000046 від 28.01.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурор подав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 днів, яке мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, у вчиненні таких дій повторно та в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно. Підготовче судове засідання на цей час не проведене у зв'язку з неявкою ОСОБА_4 до суду. Також, неодноразово ухвалами Камінь-Каширського районного суду до ОСОБА_6 застосовані приводи та останній оголошувався в розшук. Крім цього, згідно з інформацією щодо судимостей ОСОБА_4 . Луцькою місцевою прокуратурою 20 липня 2020 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області скеровано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалами Камінь-Каширського районного суду неодноразово надавались дозволи на затримання ОСОБА_4 із метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 неодружений, ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела доходу, вчинив ряд кримінальних правопорушень, а саме сім епізодів шахрайства та незаконне заволодіння транспортним засобом, останнє відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. З потерпілими ОСОБА_4 не примирився, збитки не відшкодував. Вина обвинуваченого повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які беззаперечно вказують на вчинення ним інкримінованих йому діянь. Вказане вище свідчить про наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, які на цей час у судовому засіданні не допитані, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а інші, більш м'які, запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків.
Посилаючись на викладене, прокурор просить застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 також вважає, що більш м'який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Потерпілі на розгляд клопотання не з'явилися.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку інших учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд встановив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК України, які відносяться до кримінальних проступків, нетяжких та тяжкого злочинів проти власності та проти безпеки руху й експлуатації транспорту, за скоєння останнього передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
У ході підготовчого провадження обвинувачений ОСОБА_4 у жодне із судових засідань не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце їх проведення. В зв'язку з цим ухвалами суду від 26 серпня 2020 року та від 26 серпня 2021 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовані приводи в судове засідання, які виконані не були через неможливість встановити його місцеперебування. На підставі ухвали Камінь-Каширського районного суду від 26 жовтня 2020 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , а згідно з ухвалою цього ж суду від 13 жовтня 2021 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі ухвали Камінь-Каширського районного суду від 11 травня 2023 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 та надано дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У зв'язку з закінченням строку дії цієї ухвали, ухвалою цього ж суду від 10 січня 2024 року повторно надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із доданих до клопотання документів, які характеризують особу обвинуваченого, вбачається, що, окрім цього обвинувачення, йому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, обрано запобіжних захід у виді домашнього арешту, а обвинувальний акт направлено до суду.
Наведе вище свідчить про схильність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та відсутність стійких соціальних зв'язків у місці постійного проживання.
Аналіз доданих до клопотання матеріалів вказує на те, що застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та потягне наслідки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від суду, незаконний вплив на потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Проаналізувавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з положень статей 177, 178, 194 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком, нетяжким та тяжким злочинами, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв'язків у місці його постійного проживання, суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, в ухвалі суду зазначається, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, його матеріальний та сімейний стан, ступінь вказаних вище ризиків, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та в разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за судовим викликом; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити повністю.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 18 січня до 17 березня 2024 року включно.
Визначити розмір застави - 50 (п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, за умови внесення якої на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (рахунок №UA278201720355279002000002504, код ЄДРПОУ 26276277, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) ОСОБА_4 негайно звільнити з-під варти.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до суду за судовим викликом;
2) не відлучатися з с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду, обвинуваченим у той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий: ОСОБА_1