10 січня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 07.04.2023,яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нетішин Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.125 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.125 КК України у виді 2 років обмеження волі,
- за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом частково складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 років та 5 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі,
Вказаним вироком встановлено, що 29 серпня 2021 року у вечірній час доби ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в гостях у ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 , де разом з останнім вживали алкогольні напої.
Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, виник словесний конфлікт з потерпілим ОСОБА_10 , в ході якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за вказаною адресою, 29 серпня 2021 року приблизно о 21.30 наніс потерпілому ОСОБА_10 один удар рукою в область лівої скроні, після чого ОСОБА_10 пішов до ванної кімнати. Після виходу з ванної кімнати, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжив реалізацію свого умислу, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , та наніс йому декілька ударів по голові та тулубу, які спричинили запаморочення та як наслідок - падіння ОСОБА_10 на підлогу. ОСОБА_6 продовжив наносити тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_10 вибіг з квартири та піднявся поверхом вище, щоб покликати на допомогу, тим самим припинив протиправні дії ОСОБА_6 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 потерпілий ОСОБА_10 отримав наступні тілесні ушкодження:
забійну рану в лобній ділянці ліворуч, яка за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я;
садна в лівій тім'яно-скроневій ділянці, в лівій лопатковій ділянці, в лівій лопатковій ділянці, на заднє-зовнішній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні лівої кисті в проекції дистального кінця 2 п'ясної кістки; синці на задній поверхні правого плеча в нижній третині, на тильно-зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, які за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи приблизно о 21 годині 30 хвилин в квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись відсутністю господаря квартири (який з неї вибіг), переслідуючи корисливий мотив, вступили між собою в злочинну змову, спрямовану на вчинення таємного викрадення чужого майна ( ОСОБА_6 - повторно), при цьому розподіливши між собою злочинні ролі.
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та відповідно до попередніх домовленостей, ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, у вказаному місці та у вказаний час взяв до рук телевізор марки «Samsung», модель UE43NU7120U, вартістю 16 000 гривень 00 копійок, що належить ОСОБА_10 , після чого разом з ОСОБА_6 покинули квартиру та направилися по сходах до виходу з під'їзду.
В цей час ОСОБА_10 , почувши шум та рух в під'їзді, спустився по сходах та побачив в руках ОСОБА_7 свій телевізор, після чого зробив ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зауваження. Усвідомлюючи, що їх дії викрито, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , продовжили реалізацію злочинного умислу, направленого на викрадення чужого майна з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що таємне викрадення чужого майна переросло у відкрите.
При цьому, при наближенні ОСОБА_10 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з метою подолання можливого опору ОСОБА_10 , ОСОБА_6 відштовхнув ОСОБА_10 , з огляду на що останній повернувся до квартири, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , який тримав в руках телевізор, покинули приміщення під'їзду будинку АДРЕСА_5 , спричинивши ОСОБА_10 в результаті вчинення кримінального правопорушення матеріальну шкоду на суму 16 000 гривень 00 копійок.
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк8 років. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 2161 грн. 62 коп. за проведення судових експертиз у рівних частинах, а саме по 1080, 81 грн. з кожного. У решті вирок залишити без змін. Також просить повторно дослідити письмові докази та допитати обвинувачених, потерпілого і свідків.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинувачених внаслідок м'якості. Зокрема зазначає, що суд неправильно встановив фактичні обставини кримінального провадження та дав їм невірну юридичну оцінку в частині кваліфікації дій обвинувачених. Вказує, що застосування насильства до ОСОБА_10 безпосередньо сприяло обвинуваченим у заволодінні майном потерпілого, оскільки останній від завданих ОСОБА_6 ударів втратив свідомість, а прийшовши до тями, змушений був покинути квартиру та шукати сторонньої допомоги. Звертає увагу, що заволодіння майном відбулося з мінімальним розривом у часі із заподіянням ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому. Зазначає, що згідно показань потерпілого, конфліктних ситуацій між ним та ОСОБА_6 не виникало, а прояв агресії був спричинений злочинним умислом обвинувачених, при цьому ОСОБА_11 не намагався припинити побиття його ОСОБА_6 . Стверджує, що нанесення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому в першу чергу було спрямовано на подолання його опору для подальшого заволодіння належним йому майном, а тому дії обвинувачених слід кваліфікувати за ч.2 ст.187 КК України. Також звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимогам ст.34 КК України, виключив рецидив злочинів як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , помилково дійшовши висновку про те, що вчинення кримінального проступку не тягне за собою рецидиву злочинів. Вказує, що суд помилково стягнув з обвинувачених процесуальні витрати в солідарному порядку, оскільки відповідно до законодавства, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави не в солідарному, а в дольовому порядку, тобто у рівних частинах.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього у зв'язку з недостатністю доказів для доведення його винуватості та вичерпанням можливості їх отримання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема зазначає, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду він надавав правдиві та послідовні показання, однак суд не взяв їх до уваги. Стверджує, що потерпілий надавав неправдиві показання, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння та не міг чітко запам'ятати події. Вважає неправдивим твердження потерпілого, що ОСОБА_7 виносив телевізор з квартири, тримаючи його під пахвою лівої руки, оскільки з огляду на його стан здоров'я це зробити неможливо. Звертає увагу, що показання потерпілого в частині опису одягу ОСОБА_7 повністю спростовані відеозаписом протоколу затримання. Також вказує, що суд залишив поза увагою показання потерпілої ОСОБА_12 , яка повідомила, що не бачила, щоб хтось виносив щось з квартири потерпілого. Зазначає, що згідно з висновком дактилоскопічної експертизи, на телевізорі відсутні його відбитки пальців. Звертає увагу на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування попередньої змови.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити кримінальне провадження щодо нього у зв'язку з відсутністю доказів для доведення його винуватості та вичерпанням можливості їх отримання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує на недостовірність показань свідків, які є працівниками поліції. Зазначає, що суд безпідставно не розглянув його клопотання про допит свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та дослідження письмових доказів. Звертає увагу, що показання потерпілого є неточними і недостовірними, які містять багато суперечностей. Стверджує, що не завдавав потерпілому тілесних ушкоджень та не викрадав телевізор.
Також обвинувачений ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в які просить залишити її без задоволення. Зазначає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження його винуватості.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 29 серпня 2021 року він разом зі ОСОБА_7 на вулиці випивали коньяк, коли до них підійшов ОСОБА_10 , попросив цигарку та налити коньяку. В ході розмови ОСОБА_10 запитав у нього чи сидів він у в'язниці та повідомив, що можна зняти певне відео на цю тему. Потім ОСОБА_10 запропонував купити ще горілки та піти до нього додому. Вдома ОСОБА_10 знову почав говорити йому про відео. Вони продовжили вживати спиртні напої та він заснув на дивані, ніби йому щось підлили. Розбудив його ОСОБА_10 . В цей час ОСОБА_7 спав, сидячи на балконі, тому вони його поклали на диван і продовжували з ОСОБА_10 вживати горілку. ОСОБА_10 знову почав вести мову за відео, дістав свій телефон та почав щось знімати. Він обурився та вибив з рук потерпілого телефон. У відповідь ОСОБА_15 його штовхнув та він впав на підвіконня. ОСОБА_10 повідомив, що покличе сусіда і пішов. Він почав шукати свою сумку, проте її ніде не було. Після цього знову ОСОБА_10 забіг до квартири і повідомив, що викличе поліцію, а він повідомив, що нікуди не піде без сумки. ОСОБА_10 знову вибіг та через 15-20 хвилин повернувся. Він пішов умитися, а коли повернувся - побачив, що немає телевізора. Володимир весь цей час продовжував спати. Він бачив, що ОСОБА_10 побіг з телевізором, тому побіг за ним. ОСОБА_10 поставив телевізор на вулиці і побіг назад, а він залишився на вулиці. Приблизно через 20 хвилин вийшов ОСОБА_16 , а потім знову повернувся до під'їзду. Він залишився на вулиці, метрів за 20 від нього був телевізор. Згодом приїхали працівники поліції. ОСОБА_6 категорично наполягав на тому, що він ні з ким у змову на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 не вступав, наміру викрадати його речі не мав і дій, спрямованих на це, не вчиняв.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 29 серпня 2021 року з ОСОБА_6 випивали спиртні напої на вулиці, коли до них підійшов невідомий на той час чоловік - ОСОБА_10 та попросив підкурити та налити випити. ОСОБА_10 запросив їх додому, де вони почали вживати горілку, після чого він заснув на балконі на стільці. Проснувся на дивані, в квартирі нікого не було. Він зателефонував ОСОБА_17 , але телефон був вимкнений, набрав ОСОБА_10 - той трубку не взяв. Він вийшов на вулицю, де біля під'їзду сидів ОСОБА_6 , який повідомив, що чекає ОСОБА_10 , оскільки той кудись пішов. ОСОБА_6 попросив, щоб він піднявся до квартири і забрав його речі, проте до під'їзду він потрапити не зміг. Згодом приїхали працівники поліції. Він в цей час знаходився приблизно за 5 метрів від під'їзду, а телевізор був десь за поворотом. Біля ОСОБА_6 на вулиці телевізор він не бачив. ОСОБА_7 категорично наполягав на тому, що він ні з ким у змову на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_10 не вступав, наміру викрадати його речі не мав і дій, спрямованих на це, не вчиняв.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; протоколі слідчого експерименту від 11.11.2021; висновку експерта № 042/1-489-2021 від 31.08.2021; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 30.08.2021; протоколах огляду місця події від 30.08.2021; висновку експерта № СЕ-19/111-21/54904-Д від 16.11.2021; висновку експерта № 081-419-2021 від 19.11.2021; протоколах пред'явлення для впізнання за фотознімками від 30.08.2021; протоколі огляду від 10.11.2021; протоколах затримання від 30.08.2021; протоколі огляду від 11.11.2021; протоколі огляду місця події від 31.08.2021.
Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що незнайомих йому на той час ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він побачив на вулиці, де останні вживали спиртні напої. Він попросив у них цигарку та в ході розмови почав вживати з ними спиртні напої і запропонував їм піти до нього додому. Вдома вони разом вживали спиртні напої, а потім приблизно о 21.00-22.00 год. він запропонував їм піти, оскільки вже всі були досить п'яні. Проте зі сторони ОСОБА_6 почалася агресія. При цьому, зі сторони ОСОБА_7 агресії не було. ОСОБА_6 почав розмахувати руками та попав йому в голову з лівої сторони. Він пішов у ванну кімнату, після виходу з якої знову запропонував розійтися, але ОСОБА_6 знову почав наносити йому удари по голові, тулубу, від яких він впав, оскільки відчув запаморочення. ОСОБА_6 наніс йому ще декілька ударів. Потім він підвівся і вибіг до сусіда, але його не було вдома. Згодом він повернувся до квартири, так як зрозумів, що при собі не мав телефону, але в ОСОБА_6 агресія не проходила і він знову відчув загрозу. Він знову вийшов з квартири і пішов до сусідів, проте двері йому не відкрили. Він почув як відкрилися двері його квартири, побачив, що ОСОБА_6 спускався сходами, а ОСОБА_7 йшов перед ним з телевізором під рукою. Він почав робити зауваження, ОСОБА_17 відштовхнув його і він повернувся додому. Приблизно о 23.00 год. до нього завітали працівники поліції, які повідомили, що затримали певних осіб і поцікавилися чи не в нього пропав телевізор. Крім цього, потерпілий повідомив суду, що ОСОБА_7 участі у його побитті не брав, жодних погроз не висловлював.
Свідок ОСОБА_18 суду показав, що він є сусідом ОСОБА_10 , обвинувачених він не знає. Коли він виходив зі своєї квартири 29 серпня 2021 року, то чув шум, який доносився з квартири ОСОБА_10 . Зі слів своєї матері - ОСОБА_21 він дізнався, що вона викликала поліцію, оскільки чула як ОСОБА_15 кликав на допомогу. Наступного дня він цікавився у ОСОБА_15 що сталося, той повідомив, що в нього два чоловіки викрали телевізор.
Свідок ОСОБА_12 суду показала, що ОСОБА_10 є її сусідом поверхом нижче, обвинувачених вона не знає. Наприкінці серпня 2021 року вона чула крики свого сусіда ОСОБА_15 про допомогу, тому зателефонувала в швидку та поліцію.
Свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які є співробітниками поліції, суду показали, що того дня отримали від жінки виклик по лінії «102», яка повідомила, що з квартири по АДРЕСА_5 винесли телевізор. По приїзду на виклик біля будинку вони виявили двох чоловіків, між якими стояв телевізор, походження якого вони пояснити не змогли. Особи перебували в стані алкогольного сп'яніння. Потерпілий повідомив, що він з чоловіками розпивав спиртні напої, вони побилися та забрали у нього телевізор.
В ході проведення слідчого експерименту 11.11.2021 за участю потерпілого ОСОБА_10 відтворено обставини нанесення йому тілесних ушкоджень та заволодіння обвинуваченими майном потерпілого.
Відповідно до висновку експерта № 042/1-489-2021 від 31.08.2021, виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, які утворились внаслідок травматичної дії тупих предметів та не мають ознак небезпеки для життя.
Під час огляду місця події - квартири АДРЕСА_4 - 30.08.2021 виявлено та вилучено папілярні узори рук.
Згідно з висновком експерта від 16.11.2021 № СЕ-19/111-21/54904-Д два сліди пальців рук, що були вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_4 , придатні для ідентифікації. Один з них належить ОСОБА_7 , інший - невстановленій особі.
Згідно з протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.08.2021, потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_6 як особу, яка незаконно заволоділа його майном і заподіяла йому тілесні ушкодження, і ОСОБА_7 як особу, яка незаконно заволоділа його майном.
В ході огляду місця події 30.08.2021 - відкритої ділянки місцевості в АДРЕСА_3, біля під'їзду - виявлено та вилучено телевізор марки «SAMSUNG» чорного кольору.
Відповідно до протоколу огляду від 10.11.2021, в приміщенні кабінету № 19 Подільського УП ГУНП в м. Києві за участю потерпілого ОСОБА_10 було оглянуто телевізор марки «SAMSUNG 7100» чорного кольору, яким за твердженнями останнього 29.08.2021 заволоділи чоловіки на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_16 .
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у висунутому обвинуваченні.
Зокрема показання потерпілого ОСОБА_10 в частині його побиття ОСОБА_6 та спричинення йому тілесних ушкоджень узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, а в частині відкритого викрадення його майна - з показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , результатами огляду місця події - відкритої ділянки місцевості в АДРЕСА_3, де було виявлено та вилучено телевізор марки «SAMSUNG» чорного кольору.
Твердження обвинувачених про те, що ОСОБА_10 самостійно виніс вказаний телевізор, щоб інсценувати викрадення, є надуманими та спростовуються дослідженими у справі доказами. Крім того, як встановлено в ході судового та апеляційного розглядів, потерпілий після вчинених стосовно нього незаконних дій ліг відпочивати і навіть не викликав працівників поліції. Вони були викликані сусідкою ОСОБА_12 , яка чула крики про допомогу.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про те, що досліджені у справі докази не доводять того, що нанесення обвинуваченим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому охоплювалося спільним умислом в рамках попередньої змови обвинувачених на вчинення розбою та правильно перекваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 зч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а обвинуваченого ОСОБА_6 з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а також на ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
З огляду на те, що кримінальне провадження розпочато за заявою потерпілого ОСОБА_10 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає порушення вимог ч.1 ст.477 КПК України при перекваліфікації судом першої інстанції дій обвинуваченого ОСОБА_6 на ч.2 ст.125 КК України.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням прокурора та обвинуваченого ОСОБА_6 було частково досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
За результатами часткового дослідження письмових доказів, судом апеляційної інстанції не встановлено ніяких нових або інших фактичних даних, ніж ті, які були встановлені судом першої інстанції, не встановлено ознак їх викривлення або перекручування судом першої інстанції, зміст цих доказів правильно викладено у оскаржуваному вироку.
Отже доводи апеляційних скарг обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про недоведеність вини у висунутому їм обвинуваченні не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Також колегія суддів визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на ч.2 ст.187 КК України як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Твердження прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно, всупереч вимогам ст.34 КК України, виключив рецидив злочинів як обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , є безпідставними, оскільки вчинення ним кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не утворює рецидиву злочинів.
При цьому суд першої інстанції правильно встановив, що за наявності судимості за ч.3 ст.185 КК України за попереднім вироком суду вчинення ОСОБА_6 нового злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, враховано у кваліфікації його дій за ознакою повторності та не може бути повторно враховано як обставина, що обтяжує покарання.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо процесуальних витрат, суд першої інстанції не врахував наступне.
Так, положеннями ч.2 ст.124 КПК України встановлено, що суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.
При цьому чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено солідарне стягнення витрат на залучення експерта у разі засудження в одному кримінальному провадженні кількох осіб.
У п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» від 07.07.1995 роз'яснюється, що якщо у справі засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з урахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
Таким чином, процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової дактилоскопічної експертизи в сумі 1887, 82 грн. у даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави в рівних частинах.
З огляду на викладене, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора в цій частині є обґрунтованою, а вирок суду слід змінити в частині вирішення питання щодо процесуальних витрат.
Частиною 2 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Вирішуючи на підставі ч.2 ст.404 КПК України питання щодо відповідності призначеного ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченого, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставин, які обтяжують покарання та відсутність обставин, які пом'якшують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, обставин, що обтяжують покарання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_7 тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Разом з тим, з урахуванням позитивних характеристик ОСОБА_7 за місцем проживання і місцем роботи, стану здоров'я обвинуваченого, який хворіє на гіпертонічну та ішемічну хвороби, спондильоз і деформуючий остеохондроз (лист завідувача Київської міської медичної частини № 1341 КММЧ/КИ-23 від 14.08.2023), колегія суддів приходить до висновку про необхідність пом'якшення ОСОБА_7 призначеного покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України для даного виду покарання до 4 років позбавлення волі.
Саме такий вид та розмір покарання, на думку колегії суддів, відповідатиме особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
За таких обставин, апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню частині зміни вироку суду щодо стягнення витрат на залучення експерта, а вирок суду першої інстанції зміні в частині призначеного ОСОБА_7 покарання, шляхом його пом'якшення в порядку ч.2 ст.404 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 07.04.2023 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 змінити в частині стягнення витрат на залучення експерта.
Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 витрати на залучення експерта в сумі 1887 грн. 82 коп. в дохід держави в рівних частинах.
Цей же вирок в порядку ч.2 ст.404 КПК України змінити та пом'якшити ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок Подільського районного суду м. Києва від 07.04.2023 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3