18 січня 2024 року м. Київ
Справа №753/2046/23
Апеляційне провадження №22-ц/824/3822/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Мережко М.В, Поліщук Н.В.
за участю секретаря Бевзи А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком,
У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з з вищевказаним позовом, в якому просив:
розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 ;
залишити проживати дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01 серпня 2015 року позивач перебуває у шлюбі з відповідачем. Подружжя мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивач вважає різні характери та різні погляди на життя та сім'ю. Позивач не бажає продовжувати спільне життя. Вказав, що вони з відповідачем не ведуть спільний побут, спільне господарство, не проживають разом, а тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим, оскільки це суперечить його інтересам. На сьогодні спору щодо місця проживання дитини між подружжям не має, так як відповідач перебуває за кордоном, а дитина залишилась проживати з позивачем.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком - задоволено частково.
Шлюб, зареєстрований 01 серпня 2015 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1662, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
В іншій частині позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга, в якій вказується про незгоду з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визначення місця проживання дитини разом з позивачем. У прохальній частині представник просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 18 січня 2024 року о 15.00 год.
15 січня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шкварко В.І. на електронну пошту суду надіслано заяву ОСОБА_1 про відмову від позову, в якій він просить прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі №753/2046/23. Також в заяві позивач зазначає, що наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст. 256 ЦПК України йому роз'яснені і зрозумілі та зміст ч.3 ст. 142 ЦПК України щодо розподілу судових витрат йому також роз'яснений і зрозумілий.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Позивач та представник позивача просили розглядати заяву про відмову від позову за їх відсутності.
Колегія суддів дослідивши заяву позивача, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до норм ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України).
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України.
В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову. Якщо заява про відмову від позову відповідають вимогам ст. ст. 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ст. 373 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у справі у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права звернення до суду за вирішенням цього спору.
З матеріалів справи вбачається, що заява позивача ОСОБА_1 подана до суду апеляційної інстанції його представником - адвокатом Шкварко В.І., згідно ордеру на надання правничої допомоги від 26 червня 2023 року, який долучений до апеляційної скарги, адвокат Шкварко В.І., не обмежена у правах спрямованих на відмову від імені ОСОБА_1 від позову, оскільки Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються / а.с. 61/.
Особи, які беруть участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оскільки заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову відповідає вимогам ст. 206 ЦПК України, наслідки такої процесуальної дії позивач усвідомлює про що вказано ним у заяві, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про прийняття такої відмови.
Отже, враховуючи що відмова від позову є правом позивача, суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від позову про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком, у зв'язку з чим рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року належить визнати нечинним, а провадження у справі закрити.
В порядку ч.3 ст. 142 ЦПК України не підлягає поверненню позивачу сума судового збору сплачена ним при зверненні з апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 142, 206, 255, 373, 374, 377 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву ОСОБА_1 про відмову - задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком.
Визнати нечинним рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини з батьком.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: М.В. Мережко
Н.В. Поліщук
Повний текст ухвали складений 22 січня 2024 року.