Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/3269/2023
м. Київ Справа №761/16918/23
19 січня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Притули Н.Г., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії,-
17 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії..
В позовних вимогах позивач просить: зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати у розмірі 191 133,30 грн. разово та однією сумою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021 року (справа №640/26779/20) за період з 13.12.2019 року по 30.06.2021 року нарахована заборгованість в сумі 586 224,13 грн. Однак вказана заборгованість тривалий час не була виплачена. Як зазначив позивач, нарахована сума була йому перерахована на картковий рахунок 08.03.2023 року.
Так як пенсійне забезпечення несвоєчасно було виплачено позивачу, він вважає що на підставі положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» має бути нараховано та сплачено компенсацію втрати частини доходів за період з 13.12.2019 року по 08.03.2023 року в сумі 191 133,30 грн.
27.06.2023 року до суду надійшов відзив на заявлені вимоги в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначив представник, на виконання рішення суду у справі №640/26779/20 від 24.02.2021 було здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 13.12.2019 року по 30.06.2021 року та нараховано заборгованість в сумі 586 224,13 грн. У зв'язку з відсутністю грошових коштів з відповідним призначенням, грошові кошти були перераховані 08.03.2023 року. Представник зауважує, що оскільки сума була виплачена одноразово, тому вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не можуть бути застосовані.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 рокупозов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.16) про стягнення компенсації, зумовленої простроченням виплати пенсії - задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 13.12.2019 р. по 30.06.2021 р. у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подало апеляційну скаргу в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги вказують, що фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок Державного бюджету України, передбачається у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 та виплати нарахованих на виконання судових рішень коштів буде здійснена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Вказують, що оскільки сума сплаченої пенсії на виконання рішення суду носить одноразовий характер , а саме в сумі 586 224, 13 грн то вона не підлягає під визначення доходів, передбаченого Законом України «Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. В обгрунтування відзиву вказує, що висновок відповідача, щодо відсутності підстав для проведення розрахунку, нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати, є хибним та помилковим.
Зазначає, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер, таким чином твердження відповідача в апеляційній скарзі є хибними та помилковими.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що позов обґрунтований та доведений.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021 року (справа №640/26779/20) задоволено позов ОСОБА_1 :
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 19 травня 2020 року за №2600-0303-8/62906 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України від 07 травня 2020 року №18/110вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій;
-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 19 жовтня 2020 року за №2600-0303-8/148059 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 07 жовтня 2020 року №321/15ПФвих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення);
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13 грудня 2019 року по 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України від 07 травня 2020 року №18/110вих-20 без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 жовтня 2020 року перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 07 жовтня 2020 року №321/15ПФвих-20 без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених раніше виплат;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією ОСОБА_1 здійснити разово та однією сумою з урахуванням висновків цього рішення.
Рішення набрало законної сили.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.05.2021 року виправлено описки в рішенні суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.05.2022 року встановлено спосіб і порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією ОСОБА_1 здійснити разово та однією сумою з урахуванням висновків цього рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 13 грудня 2019 року по 30 червня 2021 року у сумі - 586 224,13 грн..
Ухвала набрала законної сили.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021, ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.05.2021 про виправлення описки в рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №640/26779/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві здійснено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», нарахована доплата за період з 13.12.2019 по 30.06.2021 в розмірі 586 224,13 грн.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що вказана сума була йому перерахована на картковий рахунок 08.03.2022 року.
Представник відповідача не надала доказів на спростування зазначеного.
09.03.2023 року позивач направив на адресу відповідача заяву про здійснення нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати пенсії.
Відповідач не здійснив нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати пенсії.
Листом від 25.04.2023 року за №5-11-11/7005 Державна казначейська служба України повідомила позивача, що 21.04.2023 року нарахована на користь позивача компенсація за прострочення виконання судового рішення в сумі 7 998,35 грн.
Судом встановлено, що предметом спору є стягнення компенсації втрати частини доходів (пенсії) за період з 13.12.2019 року по 30.06.2021, через порушення строків відповідачем прострочення виконання обов'язку з виплати пенсії у відповідному розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Як передбачено ст. 2 цього ж Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 7 листопада 2012 року № 6-131цс12.
Також судом звертається увага і на те що, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, що вбачається з положень ст.ст. 1-3 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», та положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, які дають підстави вважати, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17.
Судом встановлено, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021, ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.05.2021 про виправлення описки в рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва від 24.02.2021 та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі №640/26779/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві здійснено перерахунок пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру», нарахована доплата за період з 13.12.2019 по 30.06.2021 в розмірі 586 224,13 грн.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Беручи до уваги положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, відповідно до яких основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, оскільки, вищезазначена заборгованість позивачу була виплачена з затримкою, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими.
Судом при вирішенні справи враховується правовий висновок, висловлений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц.
Відповідно до пунктів 4, 5 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом (пункт 4).
Позивачем здійснено розрахунок суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії у розмірі 191133.30 грн., за період з 13.12.2019 року по 30.06.2021 року.
Судовим розглядом встановлено, що позивачу була нарахована, виплачена пенсія та різниця між виплаченою та нарахованою за рішенням суду пенсією за минулі періоди з 13.12.2019 року по 30.06.2021, однак компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати нарахована відповідачем не була.
Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання представника відповідача, що позивачу була здійснена одноразова виплата, тому не може бути нараховано компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки така заборгованість виникла у зв'язку з невірним нарахуванням пенсійного забезпечення, яке має виплачуватись щомісячно.
Суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи, що суд не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.
Враховуючи викладене, належним способом захисту є зобов'язання відповідача здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 13.12.2019 р. по 30.06.2021 р. у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві .
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: