10 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області - прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 жовтня 2023 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні №1202110120000411 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, -
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202110120000411 від 14.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2021 року про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні №1202110120000411 з підстав неконкретності обвинувачення та порушення права особи на захист, проте цей же обвинувальний акт без усунення недоліків було знов направлено до суду для розгляду, який не відповідає вимогам Кримінального процесуального закону, оскільки порушує гарантовані законом процесуальні права сторін кримінального провадження та основні засади кримінального провадження.
На вказану ухвалу прокурор Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20.10.2023 року та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для проведення судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання.
Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, є надуманими, оскільки вимоги до обвинувального акту, передбачені ст. 291 КПК України, прокурором дотримані, а саме в обвинувальному акті були викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та викладено належним чином сформульоване і зрозуміле обвинувачення.
Також вказує, що формулювання обвинувачення складається з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, а також форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, тощо, і саме ці обставини мають бути предметом доказування в процесі судового розгляду вказаного кримінального провадження, оцінюючи докази, які будуть надані стороною обвинувачення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги прокурора Бучанської окружної прокуратури, перевіривши матеріали кримінального провадження № 1202110120000411 та апеляційній доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2021 року у даному кримінальному провадженні судом було відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості від 20.05.2020 року, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202110120000411 від 14.05.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, повернуто прокурору.
Приймаючи вказане судове рішення суд зазначив, що угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 не відповідає вимогам КПК України, оскільки в угоді про визнання винуватості та в обвинувальному акті допущено неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення, а також зміст викладеного в обвинувальному акті обвинувачення в частині отримання ОСОБА_7 винагороди є неконкретним, що перешкоджає затвердженню угоди та ухваленню законного, обґрунтованого і вмотивованого вироку суду згідно ст.ст. 370, 475 КПК України.
22 грудня 2021 року Бучанською окружною прокуратурою Київської області скеровано до Вишгородського районного суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202110120000411 стосовно ОСОБА_7 в порядку п.3 ч.2 ст. 283, ст. 291 КПК України для розгляду і ухвалою підготовчого судового засідання від 20.10.2023 року вказаний обвинувальний акт повернуто прокурору.
За змістом положень ч.4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 314 КПК України, суд має право зі стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Пунктами 1-9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік тих відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов'язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Отже, обвинувальний акт може бути повернутий прокурору лише у разі, якщо при його складанні були допущені порушення вимог ч.2 ст. 291 КПК України.
Ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, суд зазначив, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Вишгородського районного суду Київської області від 29.09.2021 рокущодо неконкретності обвинувачення та порушення права особи на захист.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, оскільки виходячи із завдань підготовчого судового засідання, на даній стадії встановлюється лише відповідність форми та змісту обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України, а оцінка викладених в обвинувальному акті обставин відноситься до стадії судового розгляду кримінального провадження по суті.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , в ньому зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться у ч.2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам вищезазначеної статті Кримінального процесуального кодексу України, в якому міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а тому твердження суду першої інстанції щодо неконкретності обвинувачення та порушення права особи на захист, є безпідставними та такими, що порушують, передбачений статтею 26 КПК України, принцип диспозитивності, згідно якого суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які внесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, а тому колегія суддів вважає, що повертаючи обвинувальний акт прокурору з вищезазначених підстав, суд вийшов за межі предмету судового розгляду, оскільки відповідно до положень ст. 314 КПК України, суд не вправі у підготовчому судовому засіданні досліджувати суть обвинувачення, давати оцінку обставинам наведеним в обвинувальному акті та здійснювати їх аналіз.
Таким чином, колегія суддів вважає, що на стадії підготовчого провадження, суд передчасно вдався до оцінки змісту обвинувального акту та наведених судом в оскаржуваній ухвалі обставин при викладі прокурором формулювання обвинувачення, оскільки ці обставини підлягають перевірці на стадії судового розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного повернення судом першої інстанції обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 прокурору, а тому ухвала Вишгородськогорайонного суду Київської області від 20.10.2023 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202110120000411 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, поверненню в суд першої інстанції для розгляду.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 20 жовтня 2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202110120000411 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ________________ ________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3