23 січня 2024 року Чернігів Справа № 620/16855/23
Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 ), в якому просить:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у неповідомленні Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 05 липня 2022 року по 12 жовтня 2022 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) направити до Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України) інформацію про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 05 липня 2022 року по 12 жовтня 2022 року за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168», а також наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України №628/8/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»;
- зобов'язати Головний центр підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України) розглянути питання про нарахування і виплатиту ОСОБА_1 на підставі п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами) "'Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” додаткову винагороду у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 05 липня 2022 року по 12 жовтня 2022 року, з врахуванням проведених виплат за цей період.
На адресу суду відповідачем надіслано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду. Заявлене клопотання обгрунтовано тим, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який був продовжений на строк дії карантину. Зазначає, що про невиплату додаткової винагороди позивач повинен був дізнатися до 15.11.2022.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд зважає на наступне.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Так, у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17 зазначено, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, заявлений позов фактично стосується права позивача на виплату належного йому у період 01.12.2015 по 05.01.2018 грошового забезпечення.
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа №21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Суд зазначає, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.
19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, ст.233 КЗпП України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до ч.1 та 2 даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Отже, з огляду на внесенні до ст.233 КЗпП України зміни, відбулися зміни в частині строку, в який особа може реалізувати своє право на судовий захист у разі невиплати усіх належних їй сум при звільненні. При цьому, строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який становить три місяці, обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Разом з тим, суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 12.06.2019 (справа №487/10128/14-ц), від 26.06.2019 (справа №587/430/16-ц), від 23.10.2019 (справа №761/6144/15-ц), від 15.06.2021 (справа №904/5726/19), вказувала на дію принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає, зокрема, в тому, що суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи правовідносин між сторонами. Обов'язок суду надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи.
Відповідно до п.1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Дію карантину в Україні припинено з 01.07.2023.
Таким чином, з 19.07.2022 і по 30.06.2023 в Україні діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що унеможливлює застосування у вказаний період строків, встановлених ст.233 КЗпП України.
Водночас, починаючи з 01.07.2023 строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обчислюється з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні і становить 3 місяці.
Проте, суд звертає увагу представника відповідача, що позивач продовжує проходити військову службу, що слідує з доданих до відзиву копій наказів та витягів з журналів бойових дій. В той же час, ч.2 ст.233 КЗпП України передбачає тримісячний строк звернення до суду у спорах, щодо сум, що належать працівникові при звільненні, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин тримісячного строку звернення до суду.
В той же час, суд також звертає увагу, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), (в редакції яка діяла у період 05.07.2022 по 12.10.2022 було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а в подальшому, строки передбачені з урахуванням внесених змін Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №352 продовжені на період дії карантину.
Тобто у період з 05.07.2022 по 12.10.2022 право на звернення до суду жодним строком не обмежувалось.
Отже, враховуючи вищевикладене, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Суд також враховує, що позивач залучений та здійснює заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що підтверджується доданими до відзиву копіями наказів та витягами з журналів бойових дій, та що також свідчить про недостатню можливістю своєчасного звернення до відповідача та до суду для вирішення спірного питання.
Таким чином у задоволенні клопотання відповідача належить відмовити.
Керуючись ст. 122, 123, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню, окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк