22 січня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/17172/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) 20.11.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому не в повній мірі додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', за весь час його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я через отримане 20.05.2023 поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого (з 20.05.2023 по 19.06.2023);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому у повному обсязі додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн. в розрахунку на місяць, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', за весь час його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я через отримане 20.05.2023 поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого (з 20.05.2023 по 19.06.2023), з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що в період з 20.05.2023 по 19.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, звільненні по хворобі та відпустці для лікування після травми, отриманої під час захисту Батьківщини, що є підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Разом з тим, виплату спірної винагороди відповідачем здійснено частково в сумі 31774,19 грн.
Ухвалою судді від 23.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у відповідача додаткові докази по справі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що позивач потребував відпустки за станом здоров'я, але ступінь тяжкості травми у довідках ВЛК вказана як легка. Враховуючи наведене, з урахуванням положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції від 23.112.2023), постанови №168, окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 №912/в/29 у ЗСУ, позивачу нараховано та сплачено додаткову винагороду за період стаціонарного лікування з 20.05.2023 по 29.05.2023.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу за призивом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 (а.с. 15).
У період з 26-28.02.2023, з 26.03.2023 по 30.04.2023, з 16.05.2023 по 19.05.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією російської федерації проти України, що підтверджується довідкою від 11.08.2023 №2689 (а.с. 24 зворот).
Відповідно до довідки від 26.06.2023 №3660 позивач 20.05.2023 під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області одержав поранення: множинні осколкові поранення шиї ліворуч, грудної клітини ліворуч, лівої нижньої кінцівки, правої гомілки, лівої сідниці; вибухову травму правого ока. Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини (а.с. 16).
Враховуючи наведене, відповідно до наказів відповідача від 20.05.2023 №144, від 26.05.2023 №151 позивач перебував на стаціонарному лікуванні: з 21.05.2023 по 24.05.2023 в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», з 25.05.2023 по 30.05.2023 у в/ч НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 20, 21, 50, 51).
Відповідно до довідки ВЛК від 29.05.2023 №831 внаслідок отриманого поранення позивач потребував відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів. Згідно наказу МОЗ від 04.07.2007 №370 - травма відноситься до легкого ступеня (а.с. 17).
Відповідно до наказу в/ч НОМЕР_1 від 31.05.2023 №156 з 31.05.2023 позивач вибув у відпустку у зв'язку з хворобою строком на 30 діб по 28.06.2023 (підстава: довідка ВЛК від 29.05.2023 №831, рапорт №14819) (а.с. 52, 53).
У період з 04.06.2023 по 19.06.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради (а.с. 22).
Відповідно до наказу в/ч НОМЕР_1 від 26.06.2023 №182 позивач достроково прибув з відпустки для лікування та з 26.06.2023 приступив до виконання службових завдань (а.с. 54).
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», відповідач провів за період з 20.05.2023 по 29.05.2023 у сумі 32 258,06 грн. (а.с. 49, 55).
У зв'язку із тим, що відповідач не провів виплату додаткової винагороди за весь період перебування позивача на лікуванні, звільненні та відпустці внаслідок отриманого поранення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із статтею 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Пунктом 10 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Вказане продубльовано в пункті 7 окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2023 №912/з/29 (а.с. 45-48).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Вказана вище довідка наявна у матеріалах справи (а.с. 16) та нею підтверджено, що 20.05.2023 під час виконання бойового завдання, в результаті ворожого штурму позицій механізованого батальйону неподалік населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області, позивач отримав травми, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Внаслідок отриманих травм позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 21.05.2023 по 24.05.2023, з 25.05.2023 по 30.05.2023 та з 04.06.2023 по 19.06.2023 (а.с. 20-22).
При цьому, відповідно до виписного епікризу №8621 під час перебування на стаціонарному лікуванні з 04.06.2023 по 19.06.2023 позивачу проведено операцію з видалення стороннього тіла з лівого г/ступневого суглобу внаслідок отриманого ним 20.05.2023 вогнепального осколкового поранення.
Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, суд вважає, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000,00 грн. за період перебування на стаціонарному лікуванні з 04.06.2023 по 19.06.2023 у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Разом з тим, щодо права позивача на отримання спірної винагороди за період з 30.05.2023 по 03.06.2023, суд зазначає таке.
Відповідно до довідки ВЛК від 29.05.2023 №831 поранення позивача, отримане ним 20.05.2023 та пов'язане із захистом Батьківщини, відноситься до легкого ступеня (а.с. 17).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що і відпустка за станом здоров'я терміном 30 діб, надана позивачу наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 31.05.2023 №156 на підставі вказаної довідки ВЛК від 29.05.2023 №831, є відпусткою для лікування після легкого поранення.
За таких обставин, підстави для нарахування позивачу спірної винагороди за період з 30.05.2023 по 03.06.2023 відсутні.
При цьому, ухвалюючи таке рішення суд враховує, що Постанова №168 передбачає дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 такої Постанови, у розмірі 100 000,00 грн, а саме:
1) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
2) які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог
Відповідно до статті 5 закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 04.06.2023 по 19.06.2023, у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 04.06.2023 по 19.06.2023, у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22 січня 2024 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).
Суддя С.В. Бородавкіна