Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 січня 2024 року № 520/31499/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії-
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними рішення від 19.09.2023 №104650015360 прийняте головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ;
-зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати періоди роботи з 24.08.1981 по 01.11,1982, з 21.12.1982 по 29.09.1983, з 10.10.1983 по 04.08.1987, з 18.08.1993 по 21.12.1984 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 30.08.1981 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ; -стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головне управління пенсійного фонду України в харківській області (судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач не погоджується із діями відповідача та вважає їх протиправними, оскільки вони порушують встановлене ст. 46 Конституції України право на соціальний захист. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсі за віком на пільгових умовах відповідно до Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та винесено рішення від 19.09.2023 №104650015360 про відмову.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області мотивувало свою відмову тим, що не зарахувала наступні періоди роботи з тих чи інших причин: - з 24.08.1981 по 01.11.1982, оскільки не читається печатка при звільнені;
- з 21.12.1982 по 29.09.1983, оскільки не читається печатка при звільнені;
- з 10.10.1983 по 04.08.1987, оскільки не читається печатка при звільнені;
- з 18.08.1993 по 21.12.1994, оскільки відсутня печатка при звільнені;
- з 20.01.1995 по 17.08.1999, оскільки наявне виправлення дати зарахування.
Не погоджуючись із діями суб'єкта владних повноважень, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
По суті спірних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Приписами частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно з п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1) у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Усі записи здійсненні у вказаній трудовій книжці за вказаний період, засвідченні печаткою та підписом.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Також, згідно з вимогами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Обов'язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13 Основних положень).
Враховуючи вищезазначені норми та зміст наданої до суду копії трудової книжки, суд дійшов висновку, що періоди роботи з 24.08.1981 по 01.11.1982; з 21.12.1982 по 29.09.1983; з 10.10.1983 по 04.08.1987; з 18.08.1993 по 21.12.1994; з 20.01.1995 по 17.08.1999, що зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , дата заповнення 30.08.1981 року, вказані періоди роботи позивачем підтвердженні, а отже мають бути враховані посадовими особами органу Пенсійного Фонду України. Щодо вимоги зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком з зарахуванням стажу па підставі трудової книжки, суд зазначає наступне.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, питання щодо призначення та виплати пенсії, віднесено виключно до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та не входить до компетенції суду.
Суд зазначає, що позовна вимога щодо призначення позивачу пенсії за віком є передчасною, а отже не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, оскільки суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд доходить висновку, що для належного способу захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за віком із зарахуванням періодів роботи з 24.08.1981 по 01.11.1982; з 21.12.1982 по 29.09.1983; з 10.10.1983 по 04.08.1987; з 18.08.1993 по 21.12.1994; з 20.01.1995 по 17.08.1999, що зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , дата заповнення 30.08.1981 року до страхового стажу.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення від 19.09.2023р. №104650015360 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у відмові в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ОСОБА_1 ;
Зобов'язати головне управління пенсійного фонду України в харківській області зарахувати періоди роботи з 24.08.1981 по 01.11,1982, з 21.12.1982 по 29.09.1983, з 10.10.1983 по 04.08.1987, з 18.08.1993 по 21.12.1984 відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 30.08.1981. В задоволені інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволеним вимогам у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 січня 2024 року.
Суддя Сагайдак В.В.