23 січня 2024 року Р і в н еСправа №240/34875/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, стягнення коштів,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач) про визнання дій протиправними, стягнення коштів.
Рішенням від 28.08.2023, яке набрало законної сили 10.11.2023, позов задоволено частково.
11.01.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення у справі №460/34875/22, яка обґрунтована тим, що ним отримано повідомлення від ГУ ПФУ в Рівненській області про те, що разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік нарахована на виконання рішення суду у справі №460/34875/22 в сумі 10147,00 грн буде виплачена ОСОБА_1 за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України на такі цілі. За наведеного, ОСОБА_1 просить замінити спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Рівненській області на його користь означеної грошової допомоги в розмірі 10147,00 грн.
Заява відповідає вимогам статей 166-167 КАС України та подана особою, якій ч. 1 ст. 378 КАС України надано право звернення з такою заявою.
На виконання вимог абзацу 10 частини першої статті 167 КАС України заявником долучено до такої заяви доказ її надсилання іншим учасникам справи.
Враховуючи введення на всій території України воєнного стану, суд з урахуванням вимог ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 378 КАС України розглянув заяву за відсутності учасників справи без здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у письмовому провадженні.
При вирішенні поданої заяви суд враховує таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №460/34875/22, яке набрало законної сили 10.11.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про зміну способу виконання рішення суду у справі №460/34875/22, суд вважає необхідним вказати таке.
Відповідно до частин першої, третьої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Аналіз вищевказаних правових норм статті 378 КАС України свідчить на користь того, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 суд встановив, що на виконання рішення суду у справі №460/34875/22 ГУ ПФУ в Рівненській області нараховані кошти в сумі 10147,00 грн. При цьому, боржник в листі від 19.12.2023, покликаючись до відсутності відповідного фінансування на виплату такої заборгованості, зазначив, що вона буде виплачена стягувачу за наявності такого фінансування з Державного бюджету України.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по означеній щорічній разовій грошовій допомозі і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача.
Резолютивна частина рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №460/34875/22 має зобов'язальний характер.
При цьому, суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ГУ ПФУ в Рівненській області щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік (як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи) в розмірі 10147,00 грн, оскільки на час ухвалення такого судового рішення в матеріалах судової справи були відсутні докази нарахування позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі.
Відтак, позовній вимозі про стягнення із суб'єкта владних повноважень грошової допомоги в розмірі 10147,00 грн судом надано оцінку при вирішенні адміністративної справи.
Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 скористався правом на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі №460/34875/22, за наслідками якого судом апеляційної інстанції рішення залишено без змін.
Суд звертає увагу на те, що поняття “спосіб і порядок” виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Таким чином, зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.
Оскільки у справі, що розглядається, способом відновлення порушеного права позивача судом застосовано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а у стягненні ненарахованої (на час ухвалення судового рішення) конкретної суми грошової допомоги відмовлено, то суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить ОСОБА_1 , адже запропонований позивачем спосіб виконання судового рішення фактично змінить не лише зміст резолютивної частини судового рішення у справі №460/34875/22, а й рішення в цілому.
Суд також зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по грошовій допомозі, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ в Рівненській області, не знаходяться на його рахунках. Виконання у повному обсязі судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас, стягнення із суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій.
Враховуючи, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті спірної допомоги, то суд вважає безпідставними аргументи заявника про наявність підстав для зміни способу виконання рішення суду у справі №460/34875/22.
При цьому, суд враховує те, що право заявника на отримання заборгованості по вищевказаній допомозі не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.
З огляду на наведене, судом не встановлено підстав для зміни порядку і способу виконання судового рішення, а отже заява позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 166-167, 241, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення у справі №460/34875/22.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повну ухвалу складено 23 січня 2024 року.
Суддя Н.О. Дорошенко