18 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6192/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про:
- визнання протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати посвідчення встановленого зразка;
- зобов'язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради встановити ОСОБА_1 статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видати їй посвідчення встановленого зразка.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що позивач повинна була надати до управління соціального захисту населення Лубенської міської ради Лубенського району висновок військово- лікарської комісії про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби. Оскільки даного висновку позивач не надала, то право на встановлення статусу «члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни” та отримання відповідного посвідчення у неї відсутнє.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу№37 від 28.01.1978.
ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, а також надано право на пільги та переваги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення інваліда про право на пільги серія НОМЕР_1 , дата видачі - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у віці 66 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.04.2021 серії НОМЕР_2 .
На звернення ОСОБА_1 щодо встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області надало відповідь від 26.04.2023 №03-2/1490, якою повідомлено, що позивачу відмовлено у встановленні зазначеного статусу та запропоновано надати документ, що встановлює причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків).
Позивач не погодилась із вищезазначеними діями відповідача щодо відмови у задоволенні її заяв про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі посвідчення встановленого зразка, та звернулася до суду за захистом своїх прав.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII /далі - Закон №3551-XII.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.
Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року /далі - Положення №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Пунктом 4 Положення №302 передбачено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого". Нагрудний знак зазначеним особам не видається.
Абзацом другим пункту 7 Положення №302 визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
З аналізу наведених положень слідує, що відповідно до пункту 2 статті 10 Закону №3551-ХІІ чинність цього Закону поширюється на: 1) дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; а також на 2) дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге. Вказаним особам відповідними органами соціального захисту населення видаються "Посвідчення члена сім'ї загиблого".
Судом встановлено, що ОСОБА_2 мав право на пільги та переваги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , дата видачі - 19.05.2006, згідно з яким він є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із померлим ОСОБА_2 з 28.01.1978 року по день смерті останнього - НОМЕР_3 , та після 15.04.2021 не одружувалася. Доказів протилежного відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Враховуючи, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2 , який відповідно до посвідчення був інвалідом ІІ групи та мав право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, суд вважає, що позивач відповідно до вимог пункту 2 статті 10 Закону № 3551-XII має право на встановлення статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та отримання посвідчення, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні її заяв про видачу такого посвідчення.
Посилання відповідача на обов'язок наявності у позивача доказів причинно-наслідкового зв'язку між смертю померлого та його захворюванням, в результаті якого настала смерть, суд відхиляє, оскільки п.2 ст.10 Закону України № 3551-XII, який поширюється на позивача, не містить вимоги доказування зазначеного зв'язку.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (просп. Володимирський, 9, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 24565327) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім'ї померлого ветерана війни та видачі посвідчення члена сім'ї загиблого.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області встановити ОСОБА_1 статус члена сім'ї померлого ветерана війни та видати посвідчення члена сім'ї загиблого.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко