19 січня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7153/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (надалі також відповідач), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.06.2023 /а.с. 121-135/, позивачі просять:
- визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради по невжиттю дій з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 , на якому використовуються контейнери для зберігання побутових відходів (далі відповідно - майданчик, контейнери), після подачі позивачами 25.01.2023 скарги з вимогою припинити використання майданчика;
- вчинити дії з метою припинення використання майданчика шляхом прибирання з майданчика усіх контейнерів і відповідно не використання майданчику, доки питання про можливість його використання не буде вирішено в установленому законодавством порядку;
- стягнути у відповідності п. 2 ч. 2 ст.23 Цивільного кодексу України з відповідача на користь кожного із позивачів 15510 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнали позивачі у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2013 року є власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована на першому поверсі багатоквартирного будинку, та є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що між ним та відповідачем неодноразово виникали спори щодо контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 , які вирішувався судами, тричі контейнери для зберігання побутових відходів з цього майданчика на виконання судових рішень переміщалися відповідачем на інший майданчик, проте у жовтні 2022 року знову були повернуті на контейнерний майданчик за адресою: АДРЕСА_1 , наслідком чого в квартирі, що належить позивачу та де він проживає разом із дочкою, відчувається сморід від контейнерів для зберігання побутових відходів та стоїть шум, оскільки цей майданчик знаходиться на відстані 6,5 метрів, що меншою за встановлену санітарну норму у 20 метрів, від чого потерпає ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_2 . Позивачі розрахували суму моральної шкоди, яку просять стягнути з відповідача в розмірі 7755 грн. на кожного з позивачів, що полягає у душевних стражданнях позивачів, які пов'язані з неодноразовим повторенням ситуації встановлення відповідачем контейнерів на спірний майданчик, незважаючи на наявність трьох судових рішень, на виконання яких вони прибиралися.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
19 червня 2023 року до суду надійшла заява позивачів про усунення недоліків позовної заяви (здана на пошту 16 червня 2023 року).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7153/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради: засвідчену належним чином копію рішення, яким визначено місце розміщення майданчика для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі якого використовується майданчик за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів; засвідчені належним чином копії скарги позивачів до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.01.2023 з вимогою припинити використання майданчика та відповіді Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на цю скаргу (у разі, якщо така відповідь надавалася); засвідчені належним чином копії Правил благоустрою міста Полтава, затверджених рішенням Полтавської міської ради у редакції, що діяли станом на 25.01.2023; засвідчені належним чином копії всіх документів та матеріалів, які стосуються оскаржуваної бездіяльності та які можуть бути використані як докази у справі. Встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду витребуваних документів.
Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, позовної заяви з додатками вручена відповідачу Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 03 липня 2023 року, що підтверджено зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
18 липня 2023 року відповідачем надано до суду виключно копію рішення Полтавської міської ради від 16.06.2017 "Про затвердження Правил благоустрою міста Полтава" з додатком до цього рішення "Правила благоустрою міста Полтави".
02 серпня 2023 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 подано до суду клопотання від 02.08.2023 про об'єднання справ у одне провадження та розгляд справи з викликом сторін, яке передано головуючому судді Сич С.С. 04 вересня 2023 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 про об'єднання справ у одне провадження та розгляд справи з викликом сторін у справі №440/7153/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року витребувано від відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради: засвідчену належним чином копію рішення, яким визначено (встановлено) місце розміщення майданчика для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі якого використовується майданчик за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів; засвідчені належним чином копії скарги позивачів до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 25.01.2023 з вимогою припинити використання майданчика та відповіді Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на цю скаргу (у разі, якщо така відповідь надавалася); засвідчені належним чином копії всіх документів та матеріалів, які стосуються оскаржуваної бездіяльності та які можуть бути використані як докази у справі. Встановлено відповідачу строк для надання до суду витребуваних документів до 11 жовтня 2023 року.
Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року вручена відповідачу Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 03 жовтня 2023 року, що підтверджено наявною у матеріалах справи розпискою.
27 жовтня 2023 року до суду від відповідача надійшли такі документи: копія скарги ОСОБА_1 , поданої у його інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 , та копія листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.10.2022 №01-06-01/12/979 /а.с. 188-190/.
Станом на час розгляду цієї справи відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, хоча ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року, яку відповідач отримав 03 липня 2023 року, судом запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , право власності за ОСОБА_1 на це нерухоме майно зареєстровано 25.12.2013, що підтверджуються Інформацією № НОМЕР_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованою 18.01.2014 /а.с. 192-199/.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 102/.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.11.2015 у справі № 554/5323/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано частково незаконним та скасовано розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16.08.2010 року «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 . Визнано незаконними і скасовано Акт комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 від 23.10.2014 року та Акт комісійного обстеження по АДРЕСА_1 від 19.11.2014 року. Зобов'язано Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головне управління держсанепідемслужби у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 2.10 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» створити комісію для встановлення місця перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 . Зобов'язано комісію у складі Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби (в разі необхідності також інших залучених органів), встановити місце перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 чи таку неможливість, шляхом огляду прилеглої території та проведенням вимірів відстаней до будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення, та скласти акт щодо місця розташування контейнерного майданчика із зазначенням відповідних вимірів. Визнано незаконною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка полягала у наданні неповної інформації у відповіді від 28.11.2014 року №А01-06-01/10/458-2 на звернення позивача ОСОБА_1 від 10.11.2014 року №А/458-2. Визнано незаконною бездіяльність Полтавського міського голови Мамая Олександра Федоровича, яка полягала у наданні неповної інформації у відповіді від 18.02.2015 року №А04.1-01/195 на звернення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 20.01.2015 року №А04.1-01/195. В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено (номер рішення в ЄДРСР 53828120).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2016 у справі №554/5323/15-а апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - задоволено частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі № 554/5323/15-а - скасовано в частині: визнання частково незаконним та скасування розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16.08.2010 «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м.Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 ; зобов'язання Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби у Полтавській області, у відповідності до вимог п. 2.10 «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» створити комісію для встановлення місця перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 ; зобов'язання комісії у складі Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та Головного управління держсанепідемслужби (в разі необхідності також інших залучених органів), встановити місце перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів від будинку АДРЕСА_1 чи таку неможливість, шляхом огляду прилеглої території та проведенням вимірів відстаней до будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення, та скласти акт щодо місця розташування контейнерного майданчика із зазначенням відповідних вимірів. Ухвалено нову постанову, якою в цій частині позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Полтавського міського голови №247-р від 16.08.2010 «Про закріплення контейнерних майданчиків на території м. Полтави», в частині розташування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, в кількості п'яти контейнерів, біля будинку АДРЕСА_1 . Зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради вчинити необхідні дії з метою припинення використання контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 . Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі № 554/5323/15-а - скасовано в частині визнання незаконними і скасування Акту комісійного обстеження по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 від 23.10.2014 та Акту комісійного обстеження по АДРЕСА_1 від 19.11.2014 та в цій частині провадження по справі закрито. В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 19 листопада 2015 року по справі №554/5323/15-а залишено без змін. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 208,08 грн. ( двісті вісім гривень) та за подачу апеляційної скарги в сумі 229,68 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської міської ради. (номер рішення в ЄДРСР 56579476).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2017 касаційні скарги виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року - без змін (номер рішення в ЄДРСР 65038556).
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.12.2017 у справі №554/3138/17 адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано протиправними дії управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради щодо надання доручення від 21.10.2016 року №Р010601/08/2592 Полтавському КАТП №1628 про повернення контейнерів для збору твердих побутових відходів на контейнерний майданчик по АДРЕСА_1 . Зобов'язано управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради вчинити необхідні дії з припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів по АДРЕСА_1 та подати до суду протягом 30 днів з дня набрання даною постановою законної сили звіт про її виконання. У іншій частині позовних вимог - відмовлено (номер рішення в ЄДРСР 71049963).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №554/3138/17 апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.12.2017р. по справі №554/3138/17 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.12.2017р. по справі № 554/3138/17 задоволено частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.12.2017р. по справі № 554/3138/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради моральної шкоди в сумі 1920,00 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 06.12.2017р. по справі №554/3138/17 залишено без змін (номер рішення в ЄДРСР 74258720).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №440/7528/20 (номер рішення в ЄДРСР 97660241), що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 (номер рішення в ЄДРСР 100743480), позов ОСОБА_1 , поданого у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , до Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка виразилася у невжитті дій з метою припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 . Зобов'язано Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити дії з метою припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 . В решті вимог - позов залишено без задоволення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
За змістом позову, після ухвалення цього судового рішення, контейнери для збору твердих побутових відходів на контейнерному майданчику за адресою АДРЕСА_1 в черговий раз прибрали з цього майданчика.
Листом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.10.2022 №01-06-01/12/979 доручено начальнику Полтавського КАТП - 1628 встановити контейнери для збору твердих побутових відходів на контейнерному майданчику за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 189/.
Артемов О.Ю. у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 надіслав до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради скаргу від 25.01.2023 /а.с. 103, 190/, за змістом якої 03.10.2022, незважаючи на зміст судових рішень у справах №554/5323/15-а, №554/3138/17, №440/7528/20, працівники Полтавського КАТП - 1628 повернули п'ять контейнерів на майданчик, використання якого було неправомірним. Заявник просив, зокрема, УЖКГ: вчинити необхідні дії, наприклад, дати доручення КАТП-1628, про припинення використання майданчика до моменту вирішення в установленому порядку питання про можливість його використання; надіслати позивачу в додатку до відповіді належним чином засвідчені копії документів (комісійного акту, листа, розпорядження, рішення, резолюції тощо), на підставі якого відбулося 03.10.2022 встановлення контейнерів на майданчику або детально повідомити про їх зміст; добровільно відшкодувати моральну шкоду в розмірі по 1000 грн. кожному, спричинену відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України протиправним встановленням контейнерів на майданчик, що завдає душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою УЖКГ по невжиттю дій з метою припинення використання майданчика. У цій скарзі, що була адресована одночасно Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавському комунальному автотранспортному підприємству 1628, позивач також просив про вчинення певних дій КАПТ-1628.
Скарга позивачів від 25.01.2023 вручена відповідачу Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 26.01.2023, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 104/.
У відповідь на цю скаргу позивач отримав виключно лист Полтавського комунального автотранспортного підприємства - 1628 вих. №0177 від 09.02.2023, яким позивача повідомлено до повноважень УЖКГ належить вирішення питання визначення місць розміщення та припинення використання майданчиків для встановлення на них контейнерів по збору твердих побутових відходів населення, а Полтавське КАТП-1628 згідно розпоряджень УЖКГ розміщує на таких майданчиках контейнери /а.с. 110/.
Вважаючи, що Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради допущено бездіяльність, що полягає у невжитті дій з метою припинення використання контейнерного майданчика за адресою: вул. Ватутіна, 3 м. Полтави, на якому використовуються контейнери для зберігання побутових відходів після подачі позивачами 25.01.2023 скарги з вимогою припинити використання майданчика, позивачі звернулися до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначав Закон України "Про відходи" від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР (далі по тексту - Закон №187/98-ВР, чинний до 09.07.2023).
За визначенням статті 1 Закону України "Про відходи" побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; джерело утворення побутових відходів - об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка).
Згідно зі статтею 3 Закону №187/98-ВР основними завданнями законодавства про відходи є: а) визначення основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами; б) правове регулювання відносин щодо діяльності у сфері поводження з відходами; в) визначення основних умов, вимог і правил щодо екологічно безпечного поводження з відходами, а також системи заходів, пов'язаних з організаційно-економічним стимулюванням ресурсозбереження; г) забезпечення мінімального утворення відходів, розширення їх використання у господарській діяльності, запобігання шкідливому впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини.
Відповідно до статті 20-1 Закону №187/98-ВР до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у сфері поводження з відходами належить: а) забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та надання висновку з оцінки впливу на довкілля щодо науково-дослідних і технологічних розробок та проектно-кошторисної документації на будівництво і реконструкцію підприємств, установок, полігонів, комплексів, споруд, інших спеціально відведених місць чи об'єктів відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля; б) видача відповідно до закону дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами терміном на три роки; г) погодження місць розміщення об'єктів поводження з відходами (крім небезпечних відходів).
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення, знешкодження та захоронення трупів тварин.
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Пунктом 3 частини 1 стаття 21 Закону України від 06 вересня 2005 року №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" (далі по тексту - Закон №2807-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів.
Згідно з частинами 1, 4 статті 20 Закону №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради підпадає під визначення поняття суб'єкта владних повноважень, передбачене пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України.
З наведених правових норм та обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір у відносинах виконання позивачем делегованих йому органом місцевого самоврядування владних повноважень. Спір у цій справі виник у сфері публічно - правових відносин, а його предмет стосується законності дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання ним власних публічно - владних управлінських функцій за наслідками розгляду відповідної письмової скарги стосовно вчинення необхідних дій з метою припинення використання контейнерного майданчика.
Такий спір, з огляду на його предмет, суть і характер спірних правовідносин, суб'єктний склад їх учасників, є публічно - правовим та повинен вирішуватись судами адміністративної юрисдикції.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №440/1829/19.
Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, було врегульовано Законом України від 24.02.1994 №4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", який визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні (далі по тексту - Закон №4004-XII, чинний на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 1 Закон №4004-XII державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.
Згідно зі статтею 2 Закону №4004-XII законодавство України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законів України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про протидію захворюванню на туберкульоз", "Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення", інших нормативно-правових актів та санітарних норм".
Основи законодавства України про охорону здоров'я, відповідно до преамбули Закону України від 19.11.1992 №2801-XII, визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
Статтею 27 Основ законодавства України про охорону здоров'я передбачено, що санітарно-епідемічне благополуччя територій і населених пунктів забезпечується системою державних стимулів та регуляторів, спрямованих на суворе дотримання державних медико-санітарних нормативів і державних медико-санітарних правил, комплексом медико-санітарних заходів та організацією епідеміологічного нагляду і здійсненням державного нагляду (контролю).
В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації промислових та інших об'єктів; очистки і знешкодження промислових та комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів.
Відповідно до статті 27 Основ законодавства України про охорону здоров'я, статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статті 4 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", статті 24 Закону України "Про відходи" наказом Міністерства охорони здоров'я від 17.03.2011 №145, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2011 за №457/19195, затверджено Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць (надалі - Санітарні норми), якими визначено вимоги до санітарного очищення територій населених місць, а також правила виконання робіт з належного прибирання об'єктів благоустрою та державного санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері благоустрою населених пунктів і поводження з відходами.
Згідно з п. 1.3. Санітарних норм їх дія поширюється на відносини, що виникають у сфері благоустрою населених пунктів та поводження з відходами, та вони є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування і громадянами.
Пунктом 2.8 Санітарних норм встановлено, що контейнерні майданчики повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.
На території садибної забудови населених пунктів відстань від контейнерних майданчиків до меж присадибних ділянок зі сторони вулиць повинна складати не менш як 5 м.
При цьому пунктом 2.10 Санітарних норм передбачено, що у виняткових випадках в районах забудови, що склалася, де немає можливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм, місця розташування контейнерних майданчиків встановлюються комісією за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення. Комісією складається акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, який підписується всіма членами комісії у чотирьох примірниках для кожної із сторін.
Пунктом 48.2 Правил благоустрою міста Полтава, затверджених рішенням 11 сесії Полтавської міської ради 7 скликання від 16.06.2017 /а.с. 149-172/, передбачено, що майданчики для встановлення контейнерів мають бути віддалені від житлових будинків, дитячих закладів, спортивних площадок і від місць відпочинку населення на відстань не менше 20 м.
В районах існуючої забудови та у конфліктних ситуаціях місце розташування майданчиків встановлюється комісійно за участю інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, управління з питань містобудування та архітектури, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, вуличного комітету, управління Держпродспоживслужби, власника контейнерів відповідно до комплексної схеми розміщення контейнерних майданчиків.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №440/7528/20, що набрало законної сили 27.10.2021, встановлено факт протиправної бездіяльності УЖКГ, яка виразилася у невжитті ефективних дій з метою припинення функціонування вказаного контейнерного майданчика за відсутності акту складеного в порядку 2.10 Санітарних норм та з огляду на факт функціонування контейнерного майданчика по АДРЕСА_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №440/7528/20, що набрало законної сили 27.10.2021, зобов'язано Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити дії з метою припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 .
Згідно пояснень позивача у позовній заяві контейнери на виконання рішення суду переміщалися з майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 на контейнерний майданчик по вул. Зигіна, 6. Водночас у подальшому, як пояснює ОСОБА_1 , 03.10.2022 працівники Полтавського КАТП - 1628 повернули п'ять контейнерів на майданчик.
Листом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04.10.2022 №01-06-01/12/979, копія якого наявна у матеріалах справи, доручено начальнику Полтавського КАТП - 1628 встановити контейнери для збору твердих побутових відходів на контейнерному майданчику за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 189/.
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №440/7528/20, що набрало законної сили, встановлено, що у безпосередній близькості від вікон квартири позивача, на відстані 6,5 м, обабіч проїжджої частини вулиці Ватутіна розміщений майданчик для встановлення контейнерів по збиранню та тимчасовому зберіганню побутових відходів, де знаходиться 5 контейнерів для побутових відходів.
Отже, факт розміщення майданчика для встановлення контейнерів по збиранню та тимчасовому зберіганню побутових відходів у безпосередній близькості від вікон квартири позивача, на відстані 6,5 м, обабіч проїжджої частини вулиці Ватутіна встановлений судовим рішенням у адміністративній справі №440/7528/20, у якій брали участь ті самі особи, а тому вказана обставина не доказується при розгляді даної справи.
Частиною 9 статті 80 КАС України встановлено, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись наведеною нормою процесуального права, зважаючи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень не надав до суду без повідомлення причин такого ненадання рішення, яким визначено (встановлено) місце розміщення майданчика для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 та на підставі якого використовується майданчик за адресою: АДРЕСА_1 для встановлення контейнерів по збору твердих побутових відходів, засвідчену належним чином копію якого витребувано від відповідача ухвалою суду від 29 вересня 2023 року, суд визнає обставину відсутності такого документа.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем - суб'єктом владних повноважень не надано до суду Акту довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика, підписаного всіма членами комісії за участю посадових осіб спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури і державної санітарно-епідеміологічної служби, а також представників балансоутримувача будинку та органу самоорганізації населення, передбаченого пунктом 2.10 Санітарних норм, хоча ухвалою суду від 29 вересня 2023 року суд витребував від відповідача Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради засвідчені належним чином копії всіх документів та матеріалів, які стосуються оскаржуваної бездіяльності та які можуть бути використані як докази у справі.
Суд враховує, що акт довільної форми щодо місця розташування контейнерного майданчика має бути складений з урахуванням висновків сформульованих Октябрським районним судом м. Полтави у постанові від 06.12.2017 у справі №554/3138/17, де суд, надаючи оцінку доказам у справі, зазначив, що акт від 11.11.2016 виконаний цілком непрофесійно, відомості його констатуючої частини некоректні, недостовірні, а дані резолютивної частини необґрунтовані та не об'єктивні. Зокрема, до акту не доєднано жодних схем, таблиць, фото - відео записів, а також відомостей про ґрунтоване вивчення пропозицій позивача ОСОБА_1 , наявних у розпорядженні УЖКГ. З акту не вбачається точних даних про об'єкти та відправні точки між якими констатовано відстані, ці відстані взагалі не вказані, як не зазначено і мірні засоби чи докази їх застосування. У акті відсутні також основоположні дані та висновки уповноважених органів за дотриманням вимог санітарного законодавства, зокрема Держсанепідслужби у Полтавській області щодо можливості встановлення контейнерного майданчика на відстані 6 метрів до житлової квартири АДРЕСА_5 позивача ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 .
Відповідачем не надано до суду доказів на спростування обставин повторного встановлення у жовтні 2023 року п'яти контейнерів по збиранню та тимчасовому зберіганню побутових відходів на майданчик для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 , хоча ухвалою суду від 26.06.2023 (отримана відповідачем 03.07.2023) та ухвалою суду від 29.09.2023 (отримана відповідачем 03.10.2023) витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії всіх документів та матеріалів, які стосуються оскаржуваної бездіяльності та які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не надано до суду доказів винятковості випадку у районі забудови, що склалася, де знаходиться квартира ОСОБА_1 , зокрема неможливості дотримання відстаней, зазначених у пункті 2.8 Санітарних норм у цьому районі забудови, у тому числі, у спосіб облаштування майданчика в іншому місці цього району забудови.
ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2 надіслав до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради скаргу від 25.01.2023 /а.с. 103, 190/, за змістом якої 03.10.2022, незважаючи на зміст судових рішень у справах №554/5323/15-а, №554/3138/17, №440/7528/20, працівники Полтавського КАТП - 1628 повернули п'ять контейнерів на майданчик, використання якого було неправомірним. Вказана скарга позивачів від 25.01.2023 вручена відповідачу Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради 26.01.2023, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 104/.
Разом з тим, відповідачем не вжито жодних заходів, спрямованих на припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 , незважаючи на наявність судових рішень у трьох справах, де предметом спору були подібні правовідносини за різні часові періоди.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка виразилася у невжитті дій з метою припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд враховує, що 09.07.2023 набрав чинності Закон України "Про управління відходами" від 20 червня 2022 року №2320-IX, пунктом 2 частиною 2 статті 26 якого встановлено, що до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення.
Підсумовуючи викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка виразилася у невжитті дій з метою припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 та зобов'язати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити дії з метою припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 шляхом прибрання з цього майданчика всіх контейнерів.
Щодо вимоги позивачів в частині зобов'язання Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у подальшому не використовувати майданчик, доки питання про можливість його використання не буде вирішено в установленому законодавством порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Предметом судового реагування можуть бути лише порушення, тобто події які відбулися, а не можуть з певною ймовірністю відбутися у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь кожного із позивачів моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких зазнали позивачі у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача, суд дійшов таких висновків.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 01.11.1996 №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що суди мають суворо додержувати передбаченого ст. 56 Конституції права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків /пункт 3 Постанови/.
Обставини протиправної бездіяльності відповідача встановлені в ході судового розгляду справи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 2 статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. ( частина 1 статті 1173 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Таким чином, оскільки відповідачем, який є виконавчим органом місцевого самоврядування, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, що встановлено судовим рішенням, Управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міськради є суб'єктом завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №815/2707/18 викладено висновок про те, що за загальним правилом будь-яка неприємна подія тягне моральну шкоду. В деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини, якщо вона не спростована, то це є підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди...Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання
Досліджуючи обставини справи, які слугували підставою для завдання моральної шкоди позивачу, суд зазначає, що такими обставинами є бездіяльність відповідача, яка виразилася у невжитті дій з метою припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 , повторно встановленого відповідачем у жовтні 2022 року.
За змістом позову ОСОБА_1 та його неповнолітня дочка ОСОБА_2 , внаслідок допущеної відповідачем бездіяльності незважаючи на наявність судових рішень у трьох справах, що набрали законної сили, змушені відчувати сморід, джерелом якого є побутові відходи в контейнерах та сторонні звуки рано вранці та вночі від відкривання та закривання кришок контейнерів, які встановлені на контейнерний майданчик для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 , що розташований з порушенням Державних санітарних нормах та правилах утримання територій населених місць менш як за 20 метрів від стін будинку, у якому проживають позивачі, що завдає їм душевних страждань, які виражаються у переживаннях, нервуванні, негативних емоціях, почутті зневіри.
Отже, позивач зазнав негативних емоцій, змістом яких є занепокоєння, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання та негативні емоції, викликані протиправною бездіяльністю відповідача, що посилилися усвідомленням факту повторного порушення відповідачем прав ОСОБА_1 , незважаючи на наявність судового рішення, що набрало законної сили, та які досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.
Оскільки повторна бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах призвела до моральних (душевних) страждань позивачів, порушені права позивачів підлягають відновленню шляхом відшкодування моральної шкоди виходячи з принципу розумності та достатності, тому суд вважає за необхідне стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7755 грн. та стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 7755 грн.
При прийнятті рішення у даній справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 , підлягає задоволенню частково.
Клопотання позивача про виклик для допиту як свідків позивачів та інших осіб задоволенню не підлягає, оскільки обставини, які можуть підтвердити ці особи, встановлені судовим рішенням у іншій адміністративній справі, що набрало законної сили, підтверджені іншими доказами та визнані судом, про що зазначено вище.
Частинами 1, 3 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з позовом кожним позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.06.2023 /а.с. 120/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 140-141/.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (1073,60 грн./2) та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (1073,60 грн./2).
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання постанови з розгляду цього позову упродовж тридцяти днів з дати набрання постановою законної сили, суд зазначає про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Стаття 387 КАС України, на яку у позові посилаються позивачі, не підлягає застосуванню при вирішенні цього клопотання, оскільки статтею 387 КАС України визначено форму та зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовано статті 382 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.
Суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 80, 132, 139, 229, 243-245, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ), який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 ) до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 03365854, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, яка виразилася у невжитті дій з метою припинення функціонування контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вчинити дії з метою припинення використання контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів населення по АДРЕСА_1 шляхом прибрання з цього майданчика всіх контейнерів.
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 7755 грн. (сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень).
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 7755 грн. (сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич