про залишення позовної заяви без руху
18 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/561/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного професійно-технічного навчального закладу "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" до Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним та скасування наказу у частині,
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства освіти і науки України про:
- визнання недійсним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України №1575 від 20 грудня 2016 року "Про закріплення державного майна за ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" у частині закріплення на праві оперативного управління за ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" гаражів №3-4 (інвентарний номер 101310009-10310010 площею 89,5 кв.м за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15), гараж №5 (інвентарний №10310011 площею 40,4 кв.м. за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15);
- зобов'язання Міністерства освіти і науки України виключити з наказу №1575 від 20 грудня 2016 року "Про закріплення державного майна за ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" закріплене на праві оперативного управління майно - гаражі №3-4 (інвентарний номер 101310009-10310010 площею 89,5 кв.м за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15), гараж №5 (інвентарний №10310011 площею 40,4 кв.м. за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15).
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (основну та похідну).
Отже, сума судового збору за подання вказаного позову складає 3028,00 грн /1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.
До позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору.
Отже, позивачем несплачено судовий збір за подання цього позову в сумі 3028,00 грн.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України №1575 "Про закріплення державного майна за ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" у частині закріплення на праві оперативного управління за ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" гаражів №3-4 (інвентарний номер 101310009-10310010 площею 89,5 кв.м за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15), гараж №5 (інвентарний №10310011 площею 40,4 кв.м. за адресою м. Полтава, вул. Курчатова, 15), який прийнятий 20 грудня 2016 року, тобто про порушення свого права (інтересу) позивач дізнався або повинен був дізнатися (мав таку можливість) ще в грудні 2016 року - січні 2017 року.
Позивач звернувся до суду з цим позовом через канцелярію суду - 16 січня 2024 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, в якій порушення строку звернення до суду з позовом обґрунтовано тим, що у зв'язку із прийняттям рішення позачергової двадцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20 грудня 2019 року "Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади міста Полтава єдиних майнових комплексів професійно-технічних закладів освіти, розташованих на території міста" виникли загальнодержавні інтереси та гостра необхідність своєчасного проведення передачі з державної власності до комунальної власності територіальної громади міста Полтави єдиного майнового комплексу ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги", а без скасування окремих положень оскаржуваного наказу, така передача буде неможливою.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Питання застосування строку звернення до суду було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справі № 340/341/23 (постанова від 21 вересня 2023 року), де Верховний Суд зазначив, що "установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. За практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ “дізналася” та “повинна була дізнатися” дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від вказаних обставин, а вирішується з огляду на факт, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права та не може змінювати момент, з якого позивач дізнався про порушення такого права. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи. Слід зазначити, що учасники справи повинні дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін".
Отже, поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Аналогічний висновок висловлений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 990/139/23.
Довід позивача стосовно того, що у зв'язку із прийняттям рішення позачергової двадцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20 грудня 2019 року "Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади міста Полтава єдиних майнових комплексів професійно-технічних закладів освіти, розташованих на території міста" виникли загальнодержавні інтереси та гостра необхідність своєчасного проведення передачі з державної власності до комунальної власності територіальної громади міста Полтави єдиного майнового комплексу ДПТНЗ "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги", а без скасування окремих положень оскаржуваного наказу така передача буде неможливою, суд відхиляє як такий, що не вказує на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Крім того, рішення позачергової двадцять дев'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання "Про надання згоди на безоплатну передачу з державної у комунальну власність територіальної громади міста Полтава єдиних майнових комплексів професійно-технічних закладів освіти, розташованих на території міста" було прийнято ще 20 грудня 2019 року, тобто більш ніж за 4 роки до дня звернення до суду з цим позовом.
Оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 122 та частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Державного професійно-технічного навчального закладу "Полтавське вище професійне училище імені А.О.Чепіги" до Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним та скасування наказу у частині залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору в сумі 3028,00 грн (за реквізитами: отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд); або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк