Справа № 420/27591/23
23 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 15.08.2023 №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану ОСОБА_1
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та здійснити обмін Посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 , виданої ВСГІРФО ОМУ ГУ МВС України в Одеській області 14.11.2008 за №310307, у зв'язку із досягненням 45-и річного віку.
На обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що в оскаржуване рішення не містить не містить даних реєстру картотек, на підставі яких відмовлено в обміні довідки.
Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник надав до суду відзив на позов, зазначив, що на підставі пп.3 п.62 Порядку №321, у зв'язку з тим, що дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію підстави для обміну посвідки на постійне місце проживання були відсутні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 420/4518/23 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 в частині зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання громадянці Азербайджану - ОСОБА_1 від 14.11.2008 серії НОМЕР_3 у зв'язку з досягненням 45-річного віку - скасовано. Прийнято нове рішення, яким зобов'язано Головне управління ДМС в Одеській області повторно розглянути заяву від 20.01.2023 про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягненням 45-річного віку. В іншій частині рішення залишено без змін.
На виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі № 420/4518/23 відповідачем прийнято рішення від 15.08.2023 №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись із зазначеним рішенням ГУ ДМС звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до преамбули Закону №2491 цей Закон визначає умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства.
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію;
Статтею 9 Закону №2491 передбачений порядок подання заяви про надання дозволу на імміграцію.
Відповідно до частин 1, 2 цієї статті (у редакції, чинній на момент надання позивачу дозволу на імміграцію у травні 2008 року) заяви про надання дозволу на імміграцію подаються: 1) особами, які постійно проживають за межами України, - до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання; 2) особами, які перебувають в Україні на законних підставах, - до органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем їх проживання.
Заяву про надання дозволу на імміграцію заявник подає особисто до відповідного органу державної влади. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява може надсилатися поштою або за дорученням заявника, посвідченим нотаріально, подаватися іншою особою.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2491 у разі неподання особою всіх визначених цим Законом документів заява про надання дозволу на імміграцію не приймається.
Частиною 4 статті 10 Закону №2491 передбачено, що дозвіл на імміграцію не надається, зокрема, особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону №2491 особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем її проживання видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачений Порядком №321.
Відповідно до п. 1, 2 Порядку №321 посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні. Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Підпунктом 1 п. 3 Порядку №321 встановлено, що посвідка оформлюється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.
Згідно з пп. 5 п. 7 Порядку №321 обмін посвідки здійснюється у разі, зокрема, досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
Сторонами не заперечується, що позивача документовано посвідкою на постійне проживання в Україні НОМЕР_1 із безстроковим терміном дії з 14.11.2008.
Судом встановлено, що 20.01.2023 позивач звернулась до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про обмін посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку.
Відповідно до п. 9 Порядку №321 оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обмін здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».
Положеннями пункту 21 Порядку №321 встановлено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32-34 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування/проживання іноземця або особи без громадянства на території України, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими їм відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку.
При цьому, відповідно до пункту 22 Порядку №321, у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Згідно з пунктами 36 та 37 Порядку №321, після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється посвідка, та перевірку поданих нею документів.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС.
Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України здійснюється з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, Аркан або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які Адміністрація Держприкордонслужби надає протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту.
Чинність дозволу на імміграцію, копія якого надана іноземцем або особою без громадянства, перевіряється шляхом вивчення матеріалів справи про надання такого дозволу.
У разі необхідності підтвердження відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть до Мін'юсту в електронній формі захищеними каналами зв'язку надсилаються відповідні запити, відповідь на які Мін'юст надає протягом трьох робочих днів з дня надходження таких запитів. У разі відсутності можливості надіслання запитів у електронній формі запити надсилаються у паперовій формі.
У разі необхідності підтвердження інших відомостей про іноземця або особу без громадянства або дійсності поданих ними документів надсилаються запити до відповідних державних органів або їх територіальних органів (підрозділів), які надають відповідь протягом трьох робочих днів з дня надходження таких запитів.
Відповідно до пункту 42 Порядку №321 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
Пошук у Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку, відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються іноземцем або особою без громадянства, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.
Згідно пунктів 43, 44 Порядку №321 рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.
Пунктом 46 Порядку №321 передбачено, що після проведення перевірок, підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні.
Оскаржуване рішення від 15.08.2023 №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 прийнято на підставі на підставі підпункту 3 пункту 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 № 321.
Підпунктом 3 пункту 62 Порядку №321 передбачено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли, зокрема, дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію.
Однак, оскаржуване рішення від 15.08.2023 №310307 не містить посилань, які саме відомості щодо позивача не були підтверджені даними з баз даних Реєстру, картотек. Доказів того, що позивачкою для отримання посвідки було надано інформацію, що не підтверджується даними, отриманими з баз даних Реєстру, картотек, відповідачем також не надано до суду.
В свою чергу прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції відповідних державних органів, які на підставі заяви іммігранта, аналізу отриманої інформації, матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу. Рішення про надання дозволу на імміграцію є підставою для отримання посвідки на постійне проживання.
Компетентний орган державної влади при прийнятті рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію в Україні та оформленні посвідки на постійне проживання в Україні проводив необхідну перевірку поданих документів та з'ясовував у межах своєї компетенції питання щодо наявності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію.
Судом встановлено, що при видачі посвідки на постійне проживання позивачу проведено перевірка законності залишення позивачки на постійне проживання на території України, будь-яких підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію виявлено не було та визнано позивача такою, що має дозвіл на імміграцію, що мало наслідком надання їй посвідки на постійне проживання в Україні. Вказане рішення є чинним.
Таким чином, позивач користувалась протягом цього часу посвідкою на постійне проживання в Україні, маючи обґрунтоване сподівання на належне виконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень під час оформлення посвідки на постійне проживання в Україні, якою користувалась з 2008 року.
Відповідачем не доведено, що позивачем було допущено порушення при подачі документів для отримання посвідки на постійне проживання в Україні, подано свідомо неправдиві відомості, документи, що містили недостовірні дані або підроблені.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління ДМС України в Одеській області від 15.08.2023 №310307 про відмову в обміні посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану ОСОБА_1 , у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Умови, за яких орган відмовляє у видачі посвідки, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен видати посвідку. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - видати посвідку або не видати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання Головне управління ДМС в Одеській області здійснити обмін посвідки на постійне проживання від 14.11.2008 серії НОМЕР_1 у зв'язку з досягненням 25-річного віку є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (ЄДРПОУ 37811384, вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянки Азербайджану - ОСОБА_1 від 08.02.2023 № 51032300018181.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити обмін виданої ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання від 14.11.2008 серії НОМЕР_1 у зв'язку з досягненням 45-річного віку на підставі заяви від 20.01.2023.
Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя О.О. Хурса