Справа № 521/22570/23
22 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул.. Преображенська, 44) в особі Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (місце знаходження: 65080, м. Одеса, вул.. Ак. Філатова, 23в) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Малиновського районного суду м. Одеси 28 вересня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) в особі Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (місце знаходження: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23в), в якій позивач просить:
визнати незаконною відмову відповідача щодо виготовлення паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року;
зобов'язати відповідача виготовити паспорт громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року згідно зразка, що затверджений Постановою КМУ від 04 червня 1994 року № 353 (з відсутністю перфорації на обкладинці та наявність пункту 20 витягу Положення на обкладинці.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2023 року адміністративну справу № 521/22570/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління ДМС в Одеській області в особі Малиновського відділу у м. Одесі про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи № 521/22570/23 надійшли до канцелярії Одеського окружного адміністративного суду - 15 листопада 2023 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та її законний представник звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського відділу у м. Одесі із заявою щодо оформлення та видачі її доньки паспорта у вигляді паспортної книжечки у зв'язку з досягненням 16-річного віку.
Листом ГУ ДМС України в Одеській області від 12.08.2023 року відмовило у видачі паспорту відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки норми Закону № 5492-УІ не можуть скасувати право її доньки на отримання паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року.
Представник позивача звертає увагу, що її донька не надавала жодної згоди на обробку персональних даних.
Представник позивача зазначила, що у постанові по зразковій справі № 806/3265/17 ВП Верховного Суду констатувала звуження прав Законом № 5492-УІ та право особи на отримання паспорту у формі книжечки.
Також представник позивача зазначає, що зразок та форма паспорта книжечки затверджена постановою КМУ від 04.06.1994 року № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», та звертає увагу, що відповідно до зразка бланка паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки (Постанова № 353) та постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ не передбачено перфорування обкладинки серією та номером паспорта, та у зразку бланка паспорта громадянина України на обкладинці паспорту є наявний пункт 20 витягу з Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради України від 2 вересня 1993 року.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №43507/23 від 07.12.2023 року), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ та наказу МВС України від 06.06.2019 року № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає заяву, рішення суду та інші документи.
Також представник відповідача вважає, що ця справа не підпадає під ознаки зразкової справи № 806/3265/17.
Позивачі не звернулися із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження тощо), відповідач вважає правомірний розгляд заяви відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Також представник відповідача звертає увагу, що із відповіді Малиновського відділу не вбачається, що позивачу відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки саме через ненадання особою згоди на обробку персональних даних.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 є мати ОСОБА_2 .
Матеріалами справи підтверджено, позивач подав до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського відділу у м. Одесі встановленого зразку заяву про видачу паспорта.
Листом від 12.08.2023 року вих. № 5114-971/5114. 1-23 Малиновський відділ у місті Одесі ГУДМС в Одеській області повідомив позивача про те, що відсутні правові підстави для видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Позивач вважає надану відповідь відмовою у наданні паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, та вважає таку відмову протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справи №806/3265/17, суд зробив такі висновки.
Суд зазначає, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді у зразковій справі №806/3265/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, суд зробив такі висновки щодо застосування норм матеріального права у аналогічних правовідносинах.
Відповідно до пунктів 2-4 Положення про паспорт громадянина України, затверджене постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
20 листопада 2012 року прийнятий Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Так, правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна"; нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт"; На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України".
На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резусфактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій. На думку Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом"), не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон № 1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що особа не може бути позбавлена права на отримання паспорту громадянина України у вигляді книжечки, за її бажанням.
Повертаючись до цієї справи, із застосуванням вище приведених норм права та враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, суд доходить таких висновків.
Як зазначив позивач у позовній заяві, він не бажає отримати паспорт з безконтактним електронним носієм, та не надав згоду на обробку своїх персональних даних.
Разом з тим, підстави викладені у відповіді на заяву позивача в якості відмови у видачі паспорту у вигляді книжечки, суд вважає протиправними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин Положення про паспорт громадянина України не втратив чинності та пунктом 3 вказаного Положення визначено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України 1994 року.
Тобто особа має право на вибір, у якому вигляді бажає отримати паспорт громадянина України.
Враховуючи викладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського відділу у м. Одесі в оформленні та видачі позивачу паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ та зобов'язання Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Малиновського відділу у м. Одесі оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Стосовно позовних вимог в частин зобов'язання відповідача виготовити паспорт громадянина України відповідно … згідно зразка, що затверджений Постановою КМУ від 04 червня 1994 року № 353 (з відсутністю перфорації на обкладинці та наявність пункту 20 витягу Положення на обкладинці), суд зазначає таке.
Як зазначалось вище, відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII, в редакції, яка чинна досі, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
На підставі Положення №2503-ХІІ (у редакції Постанови Верховної Ради України від 02.09.1993р. №3423-XII) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 року №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки) згідно з додатком.
Таким чином, з урахуванням того, що зразок бланку паспорта громадянина України затверджений на підставі Положення № 2503-ХІІ, в якій передбачено вимоги щодо перфорації серії та номеру паспорта на кожній сторінці, такий зразок повинен містити перфорацію серії та номеру паспорта на кожній сторінки.
Позовна вимога на необхідність зазначення в паспорті пункту 20 з витягу з Положення також є безпідставною, оскільки пункт 20 втратив чинність на підставі Постанови ВР N 283/94-ВР від 09.12.94.
Суд звертає увагу, що позивач має право на отримання паспорта у вигляді книжечки того зразка, який залишається чинним на час звернення із заявою про видачу паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
За таких встановлених судом обставин відхиляються посилання позивача на архівну копію постанови КМУ від 04 червня 1994 року № 353.
Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову частково не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул.. Преображенська, 44) в особі Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (місце знаходження: 65080, м. Одеса, вул.. Ак. Філатова, 23в) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул.. Преображенська, 44) в особі Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (місце знаходження: 65080, м. Одеса, вул.. Ак. Філатова, 23в) в оформленні та видачі ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 37811384, місце знаходження: 65014, м. Одеса, вул.. Преображенська, 44) в особі Малиновського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (місце знаходження: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 23в) оформити та видати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко