22 січня 2024 рокусправа № 380/5587/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100096/2 від 02.03.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/000642 від 02.03.2023.
Ухвалою від 29.03.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.07.2011 між позивачем та постачальником Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Zo.o. укладений зовнішньоекономічний контракт №4/07/2011, предметом якого є те, що продавець зобов'язується продавати покупцю на умовах FCA Lesznowola, (Польща) (Інкотермс 2000) свої косметичні вироби, а Покупець зобов'язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах цього контракту вищезазначені косметичні вироби. З метою митного оформлення товару, придбаного згідно контракту, ТОВ "Компанія Віта" 01.03.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209230021078U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар.
Крім того, на виконання вимоги митного органу ТОВ "Компанія Віта" додатково було надано платіжний документ, що підтверджує митну вартість, рахунок-проформу на оплату, прайс-лист та експортні ВМД. Проте, Львівською митницею по митній декларації від 01.03.2023 23UA209230021078U4 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100096/2 від 02.03.2023 та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/000642.
Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.
14.04.2023 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, покликаючись на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Вказує, що рішення про коригування митної вартості від 02.03.2023 № UA209000/2023/100096/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 01.03.2023 № 23UA209230021078U4), виносилось на товари: № 2. Косметичні препарати для догляду за шкірою: креми, рум'яна (не в аерозольній упаковці), країна походження Польща, торгової марки Eveline Cosmetics, за ціною 9,1315 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Lesznowola; № 9. Косметичні препарати для манікюру та педикюру: лаки, засоби для догляду за нігтями (не в аерозольній упаковці), країна походження Польща, торгової марки Eveline Cosmetics, за ціною 13,5123 Дол. США за кг, на умовах поставки FCA Lesznowola.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
У рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ( далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:-подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Під час розгляду документів було виявлено наступне: - у п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено - "видатки по транспортуванню та страхуванню товару несе покупець..., проте, у товаросупровідних документах відомості щодо вартості такої складової, як страхування відсутні, - у рахунку-фактурі, поданому до митного оформлення міститься посилання на документ «замовлення продажу", до митного оформлення згаданий документ не подавався;- У ЦМР б/н від 12.01.2022 у гр.16 наявна печатка перевізника SOIT LLC. натомість рахунок на перевезення виставлений ОСОБА_1 документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній.
Вказує, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є явним порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.
Зважаючи на викладене, Львівська митниця стверджує, що спірне рішення та картка відмови прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства. які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
01.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" (далі - Покупець) та компанією Eveline Cosmetics Dystrybucja Польща (Продавець) укладений контракт № 4/07/2011 відповідно до якого (з урахуванням внесених Доповненням № 5 від 25.09.2012 змін) Продавець зобов'язується продавати Покупцю на умовах FCA Lesznowola, Польща (Incoterms 2010) свої косметичні вироби, а Покупець зобов'язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити на умовах даного контракту косметичні вироби.
На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 покупцем придбаний наступний товар:
- згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № FVEW/23/181 від 27.02.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 71962,61 USD;
- згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № FVEW/23/182 від 27.02.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 84876,81 USD;
- згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № FVEW/23/183 від 27.02.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 98470,08 USD;
- згідно Рахунку-фактури (інвойсу) № FVEW/23/184 від 27.02.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 770,88 USD.
З метою митного оформлення товару за вказаними інвойсами, ТОВ "Компанія Віта" 01.03.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209230021078U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209230021078U4 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її: - пакувальний лист FVEW/23/181 від 27.02.2023; - пакувальний лист FVEW/23/182 від 27.02.2023; - пакувальний лист FVEW/23/183 від 27.02.2023; - пакувальний лист FVEW/23/184 від 27.02.2023; - рахунок-проформа №ZMEW/23/0162 від 20.02.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) № FVEW/23/181 від 27.02.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) № FVEW/23/182 від 27.02.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) № FVEW/23/183 від 27.02.2023; - рахунок-фактура (Інвойс) № FVEW/23/184 від 27.02.2023; - автотранспортна накладна №445146 від 27.02.2023; - декларація проходження товару № FVEW/23/184 від 27.02.2023; - сертифікат з перевезення (проходження) товару форми EUR 1 PL/MF/AS 0613034 від 27.02.2023; - платіжний документ №103 від 21.02.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №323-001406 від 28.02.2023; - документ що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.02.2023; - прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.02.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 23.08.2011; - доповнення до зовнішньоекономічного договору №2 від 04.04.2012; - доповнення до зовнішньоекономічного договору №3 від 31.12.2012; - доповнення до зовнішньоекономічного договору № 4 від 29.11.2013; -доповнення до зовнішньоекономічного договору № 5 від 25.09.2014; - зовнішньоекономічний договір №4/07/2011 від 01.07.2011; - договір (контракт) про перевезення - договір-заявка 323-001406 від 24.02.2023; - копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E0533504 від 27.02.2023; - копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E0533571 від 27.02.2023; - копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E0533654 від 27.02.2023; - копія митної декларації країни відправлення 23PL445010E0533697 від 27.02.2023.
За наслідками опрацювання наданих ТОВ "Компанія Віта" документів, Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: "Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати наступні документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: - платіжний документ №103 від 21.02.2023; - рахунок-проформа на оплату №ZMEW/23/0162 від 20.02.2023; прайс-лист від виробника товару б/н від 01.02.2023; - експортні ВМД 23PL445010E0533504, 23PL445010E0533571, 23PL445010E0533654, 23PL445010E0533697 від 27.02.2023".
02.03.2023 Львівська митниця прийнята рішення про коригування митної вартості товарів №UА209000/2023/100096/2, у графі 33 якого було вказано:
"…Під час розгляду документів було виявлено наступне: - у п. 2.4 зовнішньоекономічного контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено - "видатки по транспортуванню та страхуванню товару несе покупець... ", проте, у товаросупровідних документах відомості щодо вартості такої складової, як страхування відсутні, -у рахунку-фактурі, поданому до митного оформлення міститься посилання на документ "замовлення продажу", до митного оформлення згаданий документ не подавався; - у ЦМР б/н від 12.01.2022 у гр.16 наявна печатка перевізника SOIT LLC. натомість рахунок на перевезення виставлений ОСОБА_1 документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Декларанту була скеровано вимога наступного змісту: По наступних товарах можливе заниження митної вартості товарів № 2, 8,10. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст. 254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу декларантом надіслано: -
Платіжний документ не можливо ідентифікувати щодо конкретної поставки. Тобто декларантом не надано жодного додаткового документу, який зміг би підтвердити числове значення митної вартості товару, заявленого декларантом у митній декларації. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала тов. № 2-UA 100100/2022/044951 від 07.12.2022, де митна вартість такого товару становить 17,01 дол. США за кг. Тов. № 9-UA 100330/2023/133783 від 22.02.2023, де митна вартість такого товару становить 17,01 дол. США за кг".
Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/000642.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводів сторін, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Разом з цим, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Суд зазначає, що згідно протоколу обробки № 133435 від 01.03.2023 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо зазначених відповідачем в рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/100096/2 порушень, необхідно відмітити наступне.
Із приводу твердження митного органу про те, що "у п.2.4 зовнішньоекономічного контракту № 4/07/2011 від 01.07.2011 зазначено - "видатки по транспортуванню та страхуванню товару несе покупець..., проте, у товаросупровідних документах відомості щодо вартості такої складової, як страхування відсутні", суд зазначає таке.
Умовами контракту від 01.07.2011 № 4/07/2011 передбачено, що перевезення товару здійснюється транспортною компанією, визначеною покупцем. Витрати на транспортування та страхування товару несе покупець. (п. 2.4 Контракту№ 4/07/2011).
Суд зауважує, що Товар поставлявся на умовах FCA. Умова поставки товару FCA означає, що Продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій Покупцем, у своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов'язку по страхуванню товару не має ані у Продавця, ані у Покупця.
Крім цього, у довідці про транспортно-експедиційні витрати від 28.02.2023 експедитор ФОП ОСОБА_2 підтвердив, що страхування вантажу не проводилось. Тобто, страхування оцінюваного товару не відбувалось, а відповідно таких витрат не існує, тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.
Щодо твердження митного органу про не подання до митного оформлення "замовлення продажу" суд зауважує, що ст. 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак. суд погоджується із позивачем, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє Покупець - ТОВ "Компанія Віта". І така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту.
З приводу зазначення митним органом, що "…у ЦМР б/н від 12.01.2022 у гр. 16 наявна печатка перевізника SOIT LLC. натомість рахунок на перевезення виставлений ОСОБА_1 документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній... ".
Судом встановлено, що ТОВ "Компанія Віта" укладений з ФОП ОСОБА_2 Договір-заявка про надання транспортно- експедиційних послуг № 323-001406 від 24.02.2023.
Вказаний договір-зявка був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу послуг перевезення.
Суд відмічає, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FСА МД № 23UA209230021078U4 від 01.03.2023, до митного контролю ТОВ "Компанія Віта" було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме:
- договір-заявку про надання транспортно- експедиційних послуг № 323-001406 від 24.02.2023;
- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 323-001406 від 24.02.2023, згідно якого ФОП ОСОБА_2 надано таку послуги з перевезення: послуги з перевезення по маршруту Lesznowola Польща - митний перехід Рава-Руська, послуги з перевезення по маршруту митний перехід Рава-Руська-Кам'янопіль Львівська область та експедиційні послуги. Вказаний рахунок також містить посилання на Договір -заявка про надання транспортно- експедиційних послуг № 323-001406 від 24.02.2023;
- довідку транспортних витрат від 28.02.2023, згідно якої вартість перевезення вантажу до митного кордону - 37000,00 грн, та де зазначений номер автомобіля, що здійснюватиме перевезення ДАФ НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 , що відповідає номеру машини зазначеній у заявці та рахунку-фактурі;
- автотранспортну накладну А№ 445146 від 01.03.2023, де зазначений номер автомобіля, що здійснював перевезення ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
При цьому, зазначена в митній декларації № 23UA209230021078U4 митна вартість імпортованого позивачем товару 9401500,99 грн, крім загальної вартості товару за контрактом 256080,38 USD, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 37000,00 грн.
Таким чином, всі транспортні витрати, які поніс позивач по Договору-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг № 323-001406 від 24.02.2023 з ФОП ОСОБА_2 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Щодо твердження митного органу про не можливість ідентифікування поданого платіжного документа до конкретної поставки, суд зауважує, що як передбачено умовами контракту від 01.07.2011 № 4/07/2011, Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти, вивезти з території Польщі та оплатити косметичні вироби (товар).
При цьому відвантаження товару здійснюється відповідно до заказу покупця (п. 2.1 Контракту № 4/07/2011).
Відповідно до пункту 5.3 цього ж Контракту покупець перераховує кошти протягом 30 днів від дати оформлення документів у валюті контракту банківським переводом на валютний рахунок продавця.
Суд зазначає, що 20.02.2023 ТОВ "Компанія Віта" та Eveline Cosmetics Dystrybucja Sp. Zo.o. погодили поставку товару, уклавши проформу-інвойс № ZMEW/23/0162 на суму 288168,68 дол. США. Умови поставки FCA Lesznowola.
На виконання умов контракту від 01.07.2011 № 4/07/2011 та проформи-інвойс №ZMEW/23/0162 20.02.2023 позивач сплатив 252985,05 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №103 (SWIFT). У наданому платіжному дорученні SWIFT є посилання на контракт від 01.07.2011 № 4/07/2011 та проформу-інвойс №ZMEW/23/0162 від 20.02.2023, а тому усі документи щодо оплати, надані позивачем митному органу, стосуються декларованого товару.
Крім того суд зауважує, що рахунки-фактури (інвойси), за яким здійснювалась поставка містять посилання на проформу-інвойс, який в даному випадку має розцінюватися як замовлення за контрактом № 4/07/2011 від 01.07.2011.
Варто відмітити, що відсутність у платіжних документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, і були подані позивачем для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.
Таким чином, суд, проаналізувавши зміст наданих декларантом документів, дійшов висновку, що такі документи містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100096/2, то за результатами проведеної консультації, митну вартість:
- товар № 2 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 07.12.2022 № UA100100/2022/044951, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 2, різні види товару (косметичних засобів), характеристики складників косметичних засобів, різні виробники;
- товар № 9 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 22.02.2023 № UA100330/2023/133783, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару № 9, різні види косметичних засобів та характеристики, різні виробники. Крім того, відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки EXW, натомість позивач товар № 9 імпортував на умовах поставки FСА. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар № 8 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр. 43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином, суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.
Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв'язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин, суд задовольняє вимоги ТОВ "Компанія Віта" у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 02.03.2023 №UA209000/2023/100096/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці № UA209230/2023/000642.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Віта" (код ЄДРПОУ 34814094; 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам'янопіль, вул. Старе Село, буд. 29) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна