справа № 380/1030/24
22 січня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
1. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо відмови у прийнятті до виконання довідки, надісланої від Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення мого чоловіка, ОСОБА_2 , та перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти видану довідку Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідку № С/13130 від 14.08.2023, ОСОБА_1 , яка одержує пенсію по втраті годувальника за чоловіком, ОСОБА_2 , про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та здійснити обчислення та перерахунок з 04 березня 2020 року основного розміру пенсії ОСОБА_2 для перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перераховану пенсію із врахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відсутності зазначення відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій ОСОБА_2 відповідно до постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо відсутності зазначення відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначити відомості щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії, відповідно до постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням виплачених сум.
3. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати у загальній сумі 8711 грн 20 коп., які складаються із судового збору в сумі 1211 грн 20 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн 00 коп.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень -обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19 зазначила, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
У змісті позовних вимог, а саме в пунктах третьому, четвертому позивачка просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відсутності зазначення відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій ОСОБА_2 відповідно до постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо відсутності зазначення відомостей щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зазначити відомості щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій та виплату ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови КМ України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з врахуванням виплачених сум.
Суддя відзначає, що зазначені позовні вимоги сформульовані позивачкою нечітко та незрозуміло. Позивачка не вказує, в якому саме документі (документах) її пенсійної справи відповідач не зазначив відомості про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та з якої саме дати ці відомості повинні бути зазначені. Крім цього, у позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивачка обґрунтовує зазначені позовні вимоги.
З огляду на наведене позивачці належить подати до суду позовну заяву із належним викладом обставин, якими вона обґрунтовує позовні вимоги, зазначені у пунктах третьому, четвертому прохальної частини позовної заяви, та уточнити ці позовні вимоги в аспекті висловлених вище судом зауважень.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень.
Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддя також ураховує, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».
Отож, з огляду на вищенаведений правовий висновок Верховного Суду у цій позовній заяві позивачка заявила дві позовні вимоги немайнового характеру, за які вона повинна сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн х 2).
Суддя встановив, що позивачка при зверненні з цим позовом до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відтак позивачці належить доплатити судовий збір у розмірі, який становить 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Отже, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачці надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою, встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб подання до суду:
- позовної заяви та її копії для відповідача із належним викладом обставин, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги, зазначені у пунктах третьому, четвертому прохальної частини позовної заяви, та уточнити ці позовні вимоги в аспекті висловлених судом в цій ухвалі зауважень щодо їх змісту;
- документа про сплату судового збору в розмірі, який становить 1211,20 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.