про повернення позовної заяви
23 січня 2024 року Київ № 320/38549/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етелік" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Етелік" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2022 № 0003410707 про застосування 500 000,00 грн штрафних санкцій;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.01.2022 № 000340707 про застосування 1 020,00 грн санкцій.
Ухвалою суду від 02.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етелік" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій зазначено, що 20.04.2023 позивач отримав акт фактичної перевірки (зі спливом річного строку), оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач не отримував, а тому надати до суду не має змоги. Про оскаржувані рішення позивач дізнався після того, як отримав у червні 2023 року податкову вимогу, які одразу оскаржив. На думку позивача, про порушення своїх прав і прийняття оскаржуваних рішень позивач дізнався у серпні 2023 року. Вважає, що строк звернення до суду становить шість місяців із серпня 2023 року. Також вважає, що позов не містить вимог майнового характеру, а тому судовий збір сплачено відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Розглянувши подану заяву про усунення недоліків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Водночас згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що 27.10.2021 представниками контролюючого органу було здійснено фактичну перевірку офісу, складу ТОВ "Етелік", за результатами якої встановлено порушення.
У заяві про усунення недоліків представник позивача зазначає, що лише 20.04.2023 позивач отримав акт фактичної перевірки (зі спливом річного строку). Про оскаржувані рішення позивач дізнався після того, як отримав у червні 2023 року податкову вимогу, які одразу оскаржив.
Однак суд критично оцінює такі твердження представника позивача, позаяк у постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2022 у справі № 369/17740/21 (відповідно до інформації з сайту Судової влади України справа надійшла до суду 14.12.2021) зазначено: "в судовому засіданні досліджено докази, що є у матеріалах справи, зокрема: протокол фактичної перевірки від 02.11.2021 № 18353/10/36/07/42095079, акт про факт неявки особи від 30.11.2021, копію акту про неможливість вручення акту перевірки від 02.11.2021 № 8593/10-36-07-07". У постанові також зазначено, що в судове засідання з'явилася захисник Нікушина В.С. та надала письмові пояснення.
З огляду на зазначене, суд встановив, що позивач міг / повинен був знати зміст акта перевірки з грудня 2021 року, а тому повинен був передбачити настання негативних наслідків - прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами фактичної перевірки. Заходів щодо своєчасного ознайомлення з податковими повідомленням-рішенням та оскарженням таких у разі незгоди позивач не здійснив, з огляду на що суми грошових зобов'язань за податковими повідомленням-рішенням стали узгодженими та, як наслідок, прийнято податкову вимогу, яку позивач оскаржив в адміністративному порядку.
Суд зазначає, що термін "повинен" необхідно тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
До суду позивач звернувся 18.10.2023, тобто за сплином значного проміжку часу - поза межами шестимісячного строку після того, як міг / повинен був дізнатися про порушення свого права (у 2022 році).
У питаннях, пов'язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11 остаточне рішення від 27.05.2013, §137), вказавши, що "строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень".
Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим. Позивачем пропущено строк звернення до суду, а поважних причин такого пропуску не зазначено.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач вимоги ухвали суду від 02.11.2023 не виконав, не надав суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Також суд звертає увагу, що вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є вимогами майнового характеру, позаяк такими рішеннями фактично змінюється майновий стан позивача. У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" встановлено, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням у його майнові права. З огляду на зазначене, вимогами майнового характеру є - вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначені грошові зобов'язання позивача.
Таким чином, твердження позивача про не заявлення вимог майнового характеру не знайшли свого підтвердження. У порядку усунення недоліків позивач мав доплатити судовий збір на суму 4 831,30 грн, як було зазначено в ухвалі суду від 02.11.2023, однак вимоги ухвали в цій частині також не виконано.
Відповідно до частини п'ятої і шостої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані зокрема: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху ухвалою суду від 02.11.2023, суд вважає, що позовну заяву належить повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Етелік" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.