про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 січня 2024 року м. Київ № 320/1415/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправним засідання комісії з питань охорони праці військової частини НОМЕР_1 , що оформлене протоколом №1 від 03.04.2023;
- встановити причинний зв'язок травми та каліцтво, згідно законодавства України як особі, яка отримала травми та каліцтво під час виконання обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини при проходженні військової служби по мобілізації у період з 01.07.2022 по 19.08.2022.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виплати додаткової грошової винагороди.
Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У позовній заяві позивач не оскаржує жодних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів.
Натомість, заявляє виключно вимоги про встановлення факту отримання травми під час проходження військової служби.
Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За приписами п.5 ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Таким чином, заявлені позивачем у позовній заяві вимоги (встановлення причинного зв'язку травми та каліцтво, згідно законодавства України як особі, яка отримала травми та каліцтво під час виконання обов'язків військової служби під час захисту Батьківщини при проходженні військової служби по мобілізації у період з 01.07.2022 по 19.08.2022) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Крім того, суд звертає увагу, що у межах приписів ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Щодо оскарження позивачем протоколу №1 від 03.04.2023 засідання комісії з питань охорони праці військової частини НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до приписів Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зокрема, п.2.1 глави 2 розділу І встановлено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Підпунктом 2.3.3 п.2.3 глави 2 розділу І встановлено, що у судовому порядку можуть бути оскаржені виключно постанови Центральної військово-лікарської комісії.
Вказане вище свідчить про те, що в розумінні п.п.19 п.1 ст.4 КАС України саме постанова Центральної військово-лікарської комісії є індивідуальним актом (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що протокол №1 від 03.04.2023 засідання комісії з питань охорони праці військової частини НОМЕР_1 , не може в розрізі приписів чинного законодавства бути оскаржено в судовому порядку, та не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні приписів КАС України.
В свою чергу, виходячи зі змісту позовної заяви позивача, підставою для звернення до суду стали обставини того, що при розгляді питання щодо встановлення факту отримання травми позивачем під час проходження служби, комісією не було встановлено такого факту.
Пунктом 1 ч.1 ст.170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене вище, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, натомість, позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.170, 241-243, 248 КАС України, суддя, -
1. У відкритті провадження в адміністративній справі №320/1415/24 за позовом ОСОБА_1 - відмовити.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно з позовними матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Перепелиця А.М.