22 січня 2024 року м. Київ № 640/18047/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 79% до 70%, виходячи з сум грошового забезпечення, який повинен враховуватись при виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 ;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести нарахування та виплату з 01.12.2019 року пенсії ОСОБА_1 у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що пенсійним органом протиправно зменшено відсотковий розмір пенсії при здійсненні перерахунку пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 (далі по тексту - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/18047/22, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято адміністративну справу № 640/18047/22 до провадження, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що на час здійснення перерахунку пенсії позивача діяла вже нова редакція Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала нарахування пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення. Таким чином, перерахунок пенсії з 13.03.2018 здійснено належним чином відповідно до вимог діючого на той момент законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років, основний розмір, який використовувався відповідачем для розрахунку пенсії позивача складав 79% грошового забезпечення.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 640/21788/19, що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 , вирішено:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсотку грошового забезпечення з 79% до 70%, який повинен враховуватись при виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018, у розмірі 79% суми грошового забезпечення у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
14.05.2021 на виконання рішення Верховного Суду від 17.12.2019 р. у справі №160/8324/19 Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України видано довідку № 22/6-1972 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 р. у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з включенням додаткових видів грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 у справі № 640/22620/21, що набрало законної сили, частково задоволено позов ОСОБА_1 , вирішено:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки МВС України № 22/6-1972 від 14.05.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основну пенсію з 01.12.2019 з врахуванням надбавок та премій, зазначених у довідці, наданій МВС України № 22/6-1972 від 14.05.2021, з урахуванням виплачених сум.
На звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та на виконання рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 16.09.2022 № 20242-19176/Д-02/8-2600/22 повідомило, що оскільки рішенням суду у справі № 640/22620/21 на пенсійний орган не покладено обов'язок щодо проведення перерахунку пенсії виходячи з 79% грошового забезпечення, розмір пенсії обчислено виходячи з 70% відповідно до чинної редакції ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу у проведенні належного перерахунку пенсії, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону №2262 (в редакції, яка була чинна на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою статті 13 Закону № 2262 було визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2,- 95 процентів.
08.07.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон №3668), який набрав чинності 01.10.2011, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262, зокрема у частині другій статті 13 цифри « 90» замінено цифрами « 80».
27.03.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII (далі - Закон № 1166), який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Статтею 63 Закону № 2262 у чинній редакції визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 Закону № 2262).
Як зазначалося раніше, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 у справі № 640/22620/21, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 основну пенсію з 01.12.2019 з врахуванням надбавок та премій, зазначених у довідці, наданій МВС України № 22/6-1972 від 14.05.2021, з урахуванням виплачених сум.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262 регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262 ані Законом № 3668, ані Законом № 1166 у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанови Кабінету Міністрів України № 45 і № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668 та Законом №1166 зміни до статті 13 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668 та Закону № 1166 не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 відповідно до статті 63 Закону № 2262 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 640/21788/19, що набрало законної сили, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення відсотку грошового забезпечення з 79% до 70%, який повинен враховуватись при виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести нарахування та виплату (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018, у розмірі 79% суми грошового забезпечення у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, судовим рішенням в іншій справі № 640/21788/19, яке набрало законної сили, вже було встановлено протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зміни вказаного відсотку при перерахунку пенсії позивача до 70%, але всупереч вказаному судовому рішенню у межах нових правовідносин, що не були предметом судового розгляду у вказаній справі (при здійсненні нового перерахунку пенсії позивача) відповідачем знову знижено такий відсоток.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки № 22/6-1972 від 14.05.2021 відповідач протиправно здійснив зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 79% до 70% сум грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення позивача, виходячи з 79% сум грошового забезпечення зазначених у відповідній довідці з урахуванням виплаченого з 01.12.2019, суд зазначає таке.
Згідно з Рекомендацією №(80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у даній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Отже, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести нарахування та виплату з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 79% до 70%, виходячи з сум грошового забезпечення, який повинен враховуватись при виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести нарахування та виплату з 01.12.2019 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 79 % від суми грошового забезпечення, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.