про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
22 січня 2024 року справа № 320/9903/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
09.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 по 06 грудня 2022 та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації.
Вказану позовну заяву зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 01.04.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірником для відповідача).
24.04.2023 до Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
У той же час, дослідивши позовну заяву разом із доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що наданий позов не в повній мірі відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині оскарження наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
29.05.2023 через підсистему "Електронний Суд" позивачем на виконання вимог ухвали суду від 18.05.2023 подано заяву про усунення недоліків, яка була зареєстрована в Комп'ютерній програмі Діловодство спеціалізованого суду" 29.05.2023. В заяві про усунення недоліків позовної заяви від 29.05.2023, в якій позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач в заяві про усунення недоліків позовної заяви від 29.05.2023 посилається на те, що до спірних правовідносин, пов'язаних із оплатою праці державного службовця щодо строків звернення до адміністративного суду варто застосовувати положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини п'ятої ст. 122 КАС України, якою встановлюється тримісячний термін строку звернення до суду.
При цьому позивач зазначає, що прийняття рішення про простій позивача та оскаржувані накази Мінекономіки були прийняті 01.11.2022, 21.11.2022 та 30.11.2022, тобто у період дії карантину, а відповідно до пункту 1 Глави XIX "Прикінцевих положень" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Також просить врахувати, що протягом листопада 2022 - січня 2023 по об'єктам енергозабезпечення здійснювались численні ракетні атаки збоку рф, що призвело до часткового обмеження електропостачання, що ускладнило формування правової позиції позивача з предмету позову. Враховуючи те, що позивачем також подано позов про оскарження наказу про його звільнення (справа 320/489/23), на підготовку якого необхідно було затратити значний обсяг часу, а також відсутність необхідної інформації для подання зазначеного позову, позивачем подано позов до суду 09.02.2022, тобто через 7 днів після спливу строку, зазначеного у ч. 1 ст. 233 КЗпП.
Крім того, позивач посилається на правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, відповідно до якого строк звернення до суду за трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати через переведення його у простій, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заяві ОСОБА_1 про усунення недоліків від 29.05.2023. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022, із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
12.12.2023 через підсистему "Електронний Суд" позивачем подано клопотання про прискорення розгляду судової справи № 320/9903/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, в якій повідомлено, що 08.08.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
11.01.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позову, подану через підсистему "Електронний Суд" 08.08.2023 на виконання вимог ухвали суду від 26.07.2023, в якій позивач просить суд визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження наказу Мінекономіки No1479-К від 01.11.2022.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений місячний строк для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
У прохальній частині позовних вимог позивач просить суд визнати протиправними та скасувати накази Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
У той же час з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 09.02.2023, подавши позовну заяву разом із додатками через підсистему "Електронний Суд", тобто з пропуском місячного строку щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
Судом в ухвалі від 26.07.2023 було зазначено, що в даних правовідносинах ч. 1 ст. 233 КЗпП застосуванню не підлягає, адже до правовідносин, пов'язаних із захистом порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, застосуванню підлягають положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 233 КЗпП (зі змінами, внесеними Законом України № 2352-IX від 01.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Виходячи з наведеного, суд констатував, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо оскарження не тільки наказу Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022, а також щодо оскарження наказів № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
Отже, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині оскарження наказів Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022.
Щодо вимог про зобов'язання Міністерства економіки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03 листопада 2022 по 06 грудня 2022 та фактично отриманою оплатою праці за час простою з урахуванням індексації судом не встановлено пропуску строку звернення до суду.
Не дивлячись на висновки суду, викладені в ухвалі суду від 26.07.2023, у заяві про усунення недоліків від 08.08.2023 позивач не погоджується з такою позицією суду та наполягає на застосуванні у спірних правовідносинах ч. 1 ст. 233 КЗпП, якою встановлюється тримісячний строк звернення до суду.
Суд наголошує, що у даному випадку предметом позову серед іншого є правомірність прийняття Міністерством економіки України наказів №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 (тобто виникли правовідносини щодо проходження публічної служби).
В цій частині позовних вимог до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 233 КЗпП застосуванню не підлягають, адже до правовідносин, пов'язаних із захистом порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, застосуванню підлягають положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Виходячи з наведеного позивачем пропущено місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 , встановлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині оскарження наказів Мінекономіки №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022.
Крім того, суд зазначає, що лише посилання позивача як на причину поважності пропущення строку звернення до суду (на думку позивача, щодо оскарження наказу від 01.11.2022 №1479-К) обставин часткового обмеження електропостачання, подекуди тривалістю понад 24 години, що значно ускладнило формування правової позиції Позивача з предмету позову, не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову, та без надання відповідних доказів.
За загальним правилом, поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
Таким чином, позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві від 08.08.2023, не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач у заяві від 08.08.2023 посилається на запровадження на території України карантину у через COVID-19, що на думку позивача є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. Крім того, позивач посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Щодо посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду на дію карантину через COVID-19, суд зазначає таке.
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Відтак, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов'язкову наявність двох вищенаведених умов.
Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Позивачем у заяві від 08.08.2023 про усунення недоліків позовної заяви не наведено жодних причин та обставин, які б свідчили про наявність перешкод чи труднощів для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав саме у зв'язку з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, та не доведено неможливість звернення до суду засобами поштового чи електронного зв'язку з моменту оголошення у світі пандемії коронавірусу в Україні.
Що стосується посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, суд зазначає, що правовідносини у справі №380/15245/22 та у справі №320/9903/23 не є подібними, тому правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, застосуванню не підлягають.
Суд наголошує, що у даному випадку предметом позову серед іншого є правомірність прийняття Міністерством економіки України наказів №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 (тобто виникли правовідносини щодо проходження публічної служби). В цій частині позовних вимог до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 233 КЗпП застосуванню не підлягають, адже до правовідносин, пов'язаних із захистом порушених прав, свобод та інтересів у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, застосуванню підлягають положення ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже станом на 22.01.2024, недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26.07.2023, позивачем не усунуті, позивачем не наведено поважних обставин причини пропуску строку звернення до суду з позовом, у тому числі тих, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином через COVID-19, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства економіки України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства економіки України в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства економіки України №1479-К від 01.11.2022, № 1543-К від 21.11.2022 та № 1573-К від 30.11.2022 в частині оголошення простою ОСОБА_1 , - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Повний текст ухвали складено 22.01.2024.
Суддя Кушнова А.О.