22 січня 2024 року №640/32265/21
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Діски А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження максимальним розміром пенсії (десять прожиткових мінімумів) з 09.06.2018 року ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснювати обчислення і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) з 09.06.2018 року без обмеження її максимальним розміром, а також, провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 09.06.2018 року по день проведення доплати.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року, яке набрало законної сили 03 жовтня 2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 09.06.2018 без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Позивач звернувся із заявою про роз'яснення судового рішення від 01 вересня 2021 року, в якому просив роз'яснити рішення, а саме що пенсію позивача підлягає виплаті та перерахунку без обмеження максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного від 22 січня 2024 року прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у порядку письмового провадження заяву про роз'яснення судового рішення у справі №640/32265/21.
Дослідивши заяву про роз'яснення судового рішення та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18 (адміністративне провадження № К/9901/35602/19).
Зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів убачається, що позивач звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення для нього, а вказує на те, що відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, знову обмежено пенсію позивача максимальним розміром.
Проте, суд звертає увагу позивача, що в заявах про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Натомість, не зважаючи на чітко викладену резолютивну частину рішення суду, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 09 червня 2018 року без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум, позивач звертається до суду фактично із заявою щодо роз'яснення чи правомірні дії, які вчинені Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві після виконання рішення суду від 01 вересня 2022 року. Таким чином, із поданої заяви бачається, з підстав зазначених заявником не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
Суд зазначає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року є зрозумілим, труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує.
За таких обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення від 01 вересня 2022 року по справі №640/32265/21 відсутні.
Керуючись статтями 2, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Діска А.Б.