22 січня 2024 року № 320/39091/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
26.10.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1609 від 06 жовтня 2023 року Головного управління Національної поліції у м. Києві в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №l (3 обслуговування мікрорайону «Відрадний», студентських містечок НТУ «КПІ» та НАУ) Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу ГУНП у м. Києві № 1609 від 06.10.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності його було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що відбулося з грубим порушенням процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, адже всупереч ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, зміст наказу за результатами проведеного службового розслідування не було оголошено особовому складу органу поліції. Позивач зазначає, що було порушено норму п.2 Розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 р. № 893, а саме: ознайомлення ОСОБА_2 з наказом про застосування дисциплінарного стягнення до нього було виконано лише частково, що є перешкоджанням у реалізації законного права позивача на оскарження в судовому порядку. Також, на думку позивача було порушено терміни службового розслідування відповідно до ч.3 ст. 26 Дисциплінарного статуту НПУ.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/39091/23 передана 30.10.2023 до розгляду ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
16.11.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви з долученими до неї додатками, належним чином засвідченими копіями рапорту ОСОБА_1 від 17.10.2023 та рапорту ОСОБА_1 від 23.10.2023 з відповідними квитанціями про відправку.
У зв'язку з перебуванням судді Парненко В.С. на лікарняному, у період з 20.11.2023 по 24.11.2023 (включно), розгляд вищезазначеної заяви та питання про відкриття провадження у справі вирішено у перший робочий день, після виходу з лікарняного.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №320/39091/23 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
19.12.2023 року судом від відповідача одержано відзив та заперечення на позовну заяву, згідно якого останній повідомляє суд, що ГУНП у м. Києві заперечує щодо заявлених позовних вимог у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, а отже позов задоволенню не підлягає.
Також матеріали справи містять відповідь на відзив та заяву про доповнення відповіді на відзив, відповідно до яких позивач повідомляє, що доводи, викладені у відзиві та запереченні, є необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.8 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності, зокрема, є типові справи.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст. ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
04.08.2023 до ГУНП у м. Києві надійшла доповідна записка заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві Артема Родигіна, в якій зазначено про неналежне проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000084 від 24.04.2023, окремими працівниками слідчого відділу Солом'янського управління поліції.
3 метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом ГУНП у м. Києві від 16.08.2023 № 1548 «Про призначення та проведення службового розслідування», за наведеними фактами призначено службове розслідування та затверджено склад дисциплінарної комісії.
У ході службового розслідування вивчено матеріали кримінального провадження № 42023102090000084 від 24.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню 24.04.2023 було доручено слідчому Солом'янського управління поліції ГУНП у м. Києві старшому лейтенанту поліції Борисенку Є.В.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 18.07.2023, приблизно о 13 год. 56 хв., перебуваючи на території Територіального сервісного центру -8041, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) грн., купюрами номіналом по 500 грн., саме: 3Б7896816, ЕБ3486643, СБ6317383, ВЖ6030005, ФГ4205872, БТ0537679, за здійснення впливу на адміністратора ТСЦ -8041, з метою реєстрації транспортного засобу та видачі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в порушення Порядку, а саме: автомобіля марки та моделі «ГАЗ 24», синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 . Крім того, під час проведення обшуку 18.07.2023, за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Солом?янського районного суду м. Києва, виявлено та вилучено предмети схожі на набої. Відповідно до висновку експерта № CE-19/111-23/38183-БЛ від 27.07.2023 надані на дослідження 285 набоїв належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є бойовими проміжними патронами калібру 5,45Ч39 мм, що споряджені кулями «ПІС» зі сталевим осердям.
По вказаному кримінальному провадженню виконано наступні слідчі дії:
18.07.2023 проведено обшуки: за місцем проживання та в автомобілі ОСОБА_6 ; за місцем проживання ОСОБА_4 ; за місцем розташування ТСЦ МВС 8041; за місцем проживання та в автомобілі ОСОБА_7
18.07.2023 відповідно до ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4
19.07.2023 останньому оголошено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
19.07.2023 допитано як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_5
25.08.2023 допитано як свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що його знайомий на ім'я ОСОБА_9 попросив його допомогти отримати водійські права, та передав йому особисті документи з грошовими коштами у сумі 4000 грн.
18.07.2023 ОСОБА_8 не встиг обговорити з ОСОБА_10 питання щодо отримання водійських прав для ОСОБА_9 , а при спробі покласти подяку за гуманітарну допомогу до автомобіля «Тойота Камрі», після чого його зупинили працівники поліції, які провели обшук в його автомобілі та вилучили його рюкзак з документами та грошовими коштами.
28.08.2023 допитано як свідка ОСОБА_9 , який відмовився від дачі показів, посилаючись на ст. 63 Конституції України.
06.09.2023 до Київського апеляційного суду подано клопотання про проведення комплексу НСРД (по ст.ст. 260, 263, 264, 267, 268, 269 КПК України) відносно причетної особи «Н».
08.09.2023 отримано ухвалу якою надано дозвіл на проведення комплексу НСРД відносно громадянина ОСОБА_11 .
Крім того, в ході досудового розслідування подано клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено під час обшуків 18.07.2023, які перебувають на розгляді слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва.
Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного старшим слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції Борисенком Є.В., за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме: по АДРЕСА_2 , вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 9500 грн., 24 бланки про проходження 20-годинного курсу навчання керування відповідних транспортних засобів з мокрою печаткою «АВСЕД», завірені керівником закладу ОСОБА_12 ; 66 довідок МЦ ТОВ « «ГУД-ДОК» частиною заповнені і завірені мокрими печатками; чорнові записи із прізвищами; копії паспортів громадян України; 8 договорів купівлі-продажу транспортних засобів; 10 медичних довідок про придатність до керування транспортних засобів; довідки про проходження 20-годинного курсу навчання, завірені печатками; не заповнений бланк дозволу на зброю; фотокартки, розміром 3Ч4; заява на дозвіл на зброю; печатки ТОВ «Валентина», TOB «Авто приват плюс», ФОП « ОСОБА_13 ».
З'ясовано, що слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції ОСОБА_1 належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України та не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
В порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Разом з тим, вивченням протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного в автомобілі «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 встановлено, що слідчим вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 5100 грн., копії та оригінали документів щодо реєстрації дій по транспортним засобам.
З'ясовано, що слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції ОСОБА_1 належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
Разом з тим, в порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Крім того, вивченням протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного в автомобілі «Toyota camry», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 встановлено, що слідчим вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 8500 грн., копії паспортів та медичних довідок.
З'ясовано, що старшим слідчим слідчого відділу Солом'янського управління поліції ОСОБА_1 належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
Разом з тим, в порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Окрім цього, не встановивши чи є вилучене майно предметом кримінального правопорушення чи одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 20.07.2023 старшим слідчим слідчого відділу Солом'янського управління поліції ОСОБА_1 безпідставно передано вказане майно разом з грошовими коштами на зберігання ОСОБА_8 .
Вказані порушення вимог процесуального законодавства стали можливі у зв'язку з безвідповідальним ставленням старшого слідчого Солом'янського управління поліції ОСОБА_1 до виконання своїх службових обов'язків, покладених на нього законом, а також порушення ним частини 1, пункту 4 частини 2 статті 39 КПК України.
Висновок службового розслідування від 08.09.2023 затверджений начальником ГУНП у м. Києві полковником поліції ОСОБА_14 .
У подальшому, наказом ГУНП у м. Києві від 06.10.2023 № 1609 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог ч.1 ст.9, ч. 1 ст.28, ч.1 ст.40, ч.5 ст.171 КПК України, п. 21 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012, пп.1, 2 п.3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, під час досудового розслідування кримінального провадження №42023102090000084.
Не погоджуючись з накладенням такого дисциплінарного стягнення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закон № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Частинами 1 та 2 ст. 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службовою дисципліною, за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту, є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту, засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку є дисциплінарне стягнення.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.
У свою чергу, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 Дисциплінарного статуту).
Із матеріалів службового розслідування встановлено, що 31.07.2023 на ім'я начальника ГУНП у місті Києві надійшла доповідна записка про неналежне проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000084 від 24.04.2024 окремими працівниками слідчого відділу Солом'янського управління поліції. Зазначена доповідна стала підставою для призначення службового розслідування, відповідно до статей 14,15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відтак, наказом ГУНП у м. Києві від 16.08.2023 № 1548 «Про призначення та проведення службового розслідування», призначено службове розслідування.
Так, п.2 цього наказу визначено, що для проведення службового розслідування утворити дисциплінарну комісію у складі:
Голови комісії - підполковника поліції ЦИРУЛЬНІКОВА Андрія, заступника начальника управління - начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУНП у м. Києві;
членів комісії:
полковника поліції ДАВИДЕНКО-ЛІСОГУЕНКО Вікторії, заступника начальника організаційно - методичного відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві
підполковника поліції ЧЕРНЯКОВОЇ Світлани, старшого слідчого організаційно-методичного відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ст. 15 Дисциплінарного статуту).
Згідно з вимогами частини 3 статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту НПТУ, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Так, наказом ГУНП у м. Києві від 30.08.2023 № 1642, термін службового розслідування було продовжено на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відтак, суд констатує, що в ході розгляду справи не встановив порушення відповідачем строків проведення службового розслідування.
Стосовно посилань позивача на ненадання йому для ознайомлення матеріалів службового розслідування, а також не ознайомлення його з висновком службового розслідування, слід зазначити наступне.
Згідно статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Пунктом 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 визначено, що письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.
Згідно ст. 27 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
Судом встановлено, що 18.08.2023 позивачем було надані пояснення, що долучені до матеріалів службового розслідування, що свідчить про його обізнаність про службове розслідування.
Відповідно до п. 2 Розділу 7 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджено наказом МВС України від 07.11.2018p. № 893, наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, 3ВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським,
притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
Судом встановлено, 12.10.2023 позивача було ознайомлено з наказом ГУНП у м. Києві від 06.10.2023 за вх. № 1609 про притягнення його до відповідальності, про що свідчить його підпис, тому твердження про те, що було порушено його право на оскарження дисциплінарного стягнення є таким, що не підтверджено під час судового розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що чисельні посилання позивача на процедурні порушення відповідачем при накладенні на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани не спростовують самого вчинення правопорушення, за яке таке дисциплінарне стягнення було накладено.
Стосовно правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновком службового розслідування встановлено, що «відповідно до протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного старшим слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції Борисенком Є.В., за місцем мешкання ОСОБА_6 , а саме: по АДРЕСА_2 , вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 9500 грн., 24 бланки про проходження 20-годинного курсу навчання керування відповідних транспортних засобів з мокрою печаткою «АВСЕД», завірені керівником закладу ОСОБА_12 ; 66 довідок МЦ ТОВ « «ГУД-ДОК» частиною заповнені і завірені мокрими печатками; чорнові записи із прізвищами; копії паспортів громадян України; 8 договорів купівлі-продажу транспортних засобів; 10 медичних довідок про придатність до керування транспортних засобів; довідки про проходження 20-годинного курсу навчання, завірені печатками; не заповнений бланк дозволу на зброю; фотокартки, розміром 3Ч4; заява на дозвіл на зброю; печатки ТОВ «Валентина», TOB «Авто приват плюс», ФОП « ОСОБА_13 ».
З'ясовано, що слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції ОСОБА_1 належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України та не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
В порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Разом з тим, вивченням протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного в автомобілі «КІА», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 встановлено, що слідчим вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 5100 грн., копії та оригінали документів щодо реєстрації дій по транспортним засобам.
З'ясовано, що слідчим слідчого відділу Солом?янського управління поліції Борисенком Є.В. належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
Разом з тим, в порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Крім того, вивченням протоколу обшуку від 18.07.2023, проведеного в автомобілі «Toyota camry», д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 встановлено, що слідчим вилучено наступне майно: грошові кошти в сумі 8500 грн., копії паспортів та медичних довідок.
З'ясовано, що старшим слідчим слідчого відділу Солом'янського управління поліції Борисенком Є.В. належним чином не оглянуто вилучене майно та грошові кошти відповідно до ст. 98 КПК України не передано на відповідальне зберігання до фінансової частини ГУНП у м. Києві.
Разом з тим, в порушення частини 5 статті 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт.
Окрім цього, не встановивши чи є вилучене майно предметом кримінального правопорушення чи одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, 20.07.2023 старшим слідчим слідчого відділу Солом'янського управління поліції Борисенком Є.В. безпідставно передано вказане майно разом з грошовими коштами на зберігання ОСОБА_8 .. Разом з тим, в порушення ч.5 ст. 171 КПК України на вилучене майно не накладено арешт».
Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно вимог частини 1 статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України.
Арешт майна застосовується з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3 клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову, також - цивільний позивач (частина перша статті 171 КПК України).
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - протягом 48 годин після вилучення), інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено (частина п?ята статті 171 КПК України).
У своєму поясненні позивач зазначає, що він не надсилав клопотання до Солом?янської окружної прокуратури м. Києва щодо накладення арешту на вилучене під час обшуків майко. Зазначене підтверджує порушення позивачем вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023102090000084 від 24.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до в.5 ч.2 ст. 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне рішення або відмовляє у його погодженні. Таким чином на слідчого, що здійснює досудове розслідування покладений обов'язок звернутися з клопотанням до прокурора про накладення арешту, що не було здійснено позивачем відповідно до висновку службового розслідування.
Окрім того, згідно пункту 21 цього Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104., речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання (далі - уповноважений банк), з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот, який додається до супровідного листа.
У разі коли гроші (у готівковій формі) у національній валюті України чи іноземній валюті не містять слідів кримінального правопорушення, вони можуть передаватись уповноваженому банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку.
Тобто, уповноважена особа, яка здійснює досудове розслідування зобов'язана передати на зберігання грошові кошти до банківської установи або до індивідуального банківського сейфу, який наданий в оренду.
Згідно підпункту 4.4 пункту 4 наказу ГУНП у м. Києві від 31.07.2019 № 1348, необхідно не пізніше наступного робочого дня після взяття речових доказів у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній забезпечити її розміщення для зберігання в установі банку, чого також не було здійснено, відповідно до висновку службового розслідування.
За таких обставин, під час судового розгляду справи, підтверджено вчинення позивачем порушення, що призвело до притягнення його до дисциплінарної відповідальності. А відтак, суд не знаходить обґрунтованими вимоги позову.
Доказів зворотнього не надано.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа №802/2236/17-а).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.